Ухвала суду № 72442732, 27.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" лютого 2018 р. Справа№ 973/24/18

Київський апеляційний господарський суд

суддя: Калатай Н.Ф.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Вербинська М.О. - адвокат

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 13.07.2017 у справі № 2-2/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» звернулось до Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» заборгованості за договорами поставки № 6332 від 08.09.2013, № 28/03/11 від 16.09.2013, № 9856 від 21.09.2013 та № 2612 від 26.12.2015 (справа № 2-2/17).

За результатами розгляду вказаної справи, 13.07.2017 Постійно діючим Третейським судом при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» винесено рішення у справі № 2-2/17, яким позов задоволено в повному обсязі, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» присуджено заборгованість за договором поставки № 6332 від 08.09.2013 в сумі 225 764 (двісті двадцять п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн., за договором поставки № 28/03/11 від 16.09.2013 в сумі 289 566 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 31 коп., за договором поставки № 9856 від 21.09.2013 в сумі 283 263 (двісті вісімдесят три тисячі двісті шістдесят три) грн. 84 коп., за договором поставки № 2612 від 26.12.2015 в сумі 2 379 195 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 85 коп. та 12 711 (дванадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. третейського збору.

14.02.2018 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» надійшла заява на видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, в якій заявник просить видати наказ на примусове виконання рішення третейського суду від 13.07.2017 по третейській справі № 2-2/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» про стягнення заборгованості.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» у справі № 973/24/18 передано на розгляд головуючого судді (судді - доповідача) Калатай Н.Ф.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 352 ГПК України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Частина 1 ст. 354 ГПК України встановлює, що заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до господарського суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до тридцяти днів з дня її надходження до суду (ч. 2 ст. 354 ГПК України.

З відповідною заявою про витребування справи № 2-2/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» про стягнення заборгованості з Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» сторони до суду не звернулись.

Ухвалою від 15.02.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 13.07.2017 у справі № 2-2/17 прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.02.2018.

22.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача надійшла заява, в якій він повідомив про те, що позов визнає у повному обсязі та не заперечує проти видачі судового наказу на примусове виконання.

Вказана заява підписана представником відповідача Приходько А.О., який діє на підставі довіреності від 02.02.2018.

Проте, за приписами ГПК України:

- сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 56);

- Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56);

- представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58).

Водночас відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, починаючи з 1 січня 2018 року, представництво у судах апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції, здійснюється виключно адвокатами.

Враховуючи, що доказів на підтвердження того, що Приходько А.О. має право на зайняття адвокатською діяльністю, суд не приймає заяву відповідача до уваги як таку, що підписана не уповноваженою особою.

26.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» надійшли:

- третейська справа № 2-2/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» про стягнення заборгованості;

- копії Положення та Регламенту Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб»;

- заява, в якій повідомлено про те, що третейські угоди у справі № 2-2/17 не визнавались недійсними, рішення у вказаній справі не скасовано та є чинним, та про те, що у провадженні Київського апеляційного господарського суду або інших судів немає заяви про оскарження чи скасування вказаного рішення.

Відповідач в судове засідання представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час і місце судового розгляду заяви, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, а також те, що ч. 1 ст. 354 ГПК України визначено, що заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримав у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 13.07.2017 у справі № 2-2/17 підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 50 Закону України «Про третейські суди» встановлює, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Статтею 57 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є наказ.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 352ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Стаття 355 ГПК України встановлює, що суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України «Про третейські суди» та ст. 355 ГПК України.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів іншого, з матеріалів справи слідує, що:

- на день розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 13.07.2017 у справі № 2-2/17 судом не скасовано (п. 1 ст. 355 ГПК України);

- справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 2 ст. 355 ГПК України);

- при зверненні до суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення у вищевказаній справі № 2-2/17 Товариством з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» не пропущений встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа (п. 3 ст. 355 ГПК України);

- рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди (п. 4 ст. 355 ГПК України);

- третейська угода не визнана недійсною (п. 5 ст. 355 ГПК України);

- склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону (п. 6 ст. 355 ГПК України);

- рішення третейського суду не містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом (п. 7 ст. 355 ГПК України);

- з огляду на відсутність відповідного клопотання сторін, справа № 2-2/17 у Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» судом не витребовувалась, проте третейськім судом була надіслана до Київського апеляційного господарського суду (п. 8 ст. 355 ГПК України);

- третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі (п. 9 ст. 355 ГПК України).

При цьому колегія суддів зауважує на такому.

Як слідує з доданої до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 13.07.2017 у справі № 2-2/17 ухвали про виправлення описки в рішенні від 13.07.2017 Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 09.02.2018 у справі № 2-2/17, заявник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс») вже звертався до суду з заявою про видачу виконавчого документу на виконання вказаного рішення, проте ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у видачі наказу було відмовлено з посиланням на те, що заявником не надано третейську угоду між сторонами по справі про розгляд спору щодо виконання зобов'язань за договором поставки № 2612 від 26.12.2015.

Зі змісту рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 13.07.2017 у справі № 2-2/17, яке прийнято суддею Симон О.Ю., слідує що предметом розгляду у вказаній справи були вимоги про стягнення заборгованості за чотирма договорами поставки, а саме: № 6332 від 08.09.2013, № 28/03/11 від 16.09.2013, № 9856 від 21.09.2013 та № 2612 від 26.12.2015.

При зверненні до суду з цією заявою заявником надано:

- третейську угоду про передачу спору на розгляд Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 30.12.2015, в якій сторони дійшли згоди що всі спори, що виникають між ними з питань виконання зобов'язань за договором поставки від 08.09.2013 № 6332, договором поставки від 21.09.2013 № 9856 та договором поставки від 16.09.2013 № 28/03/11 передаються і підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» у складі одного третейського судді Симон Олени Юріївни;

- третейську угоду № 2 про передачу спору на розгляд Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 30.12.2015, в якій сторони дійшли згоди, що всі спори, що виникають між ними з питань виконання зобов'язань за договором поставки від 26.12.2015 № 2612, передаються і підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» у складі одного третейського судді Симон Олени Юріївни.

Отже, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» у третейській справі № 2-2/17 прийняте в спорі, передбаченому третейською угодою.

За обставин, що склалися, враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» у третейській справі № 2-2/17 від 13.07.2017 добровільно не виконано, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» та видачі наказу на примусове виконання вказаного рішення.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачена заявником при зверненні до суду з цією заявою сума судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки станом на дату звернення заявника до суду з цією заявою рішення третейського суду відповідачем виконано не було, а отже, саме винні дії відповідача змусили стягувача звертатися до суду з заявою про видачу наказу і нести відповідні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 129, 352 - 356 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 13.07.2017 у справі № 2-2/17 задовольнити.

2. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб» від 13.07.2017 у справі № 2-2/17.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» заборгованість за договором поставки від 08.09.2013 № 6332 у сумі 225 764 (двісті двадцять п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн., за договором поставки від 16.09.2013 № 28/03/11 у сумі 289 566 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 31 коп., за договором поставки від 21.09.2013 № 9856 у сумі 283 263 (двісті вісімдесят три тисячі двісті шістдесят три) грн. 84 коп., за договором поставки від 26.12.2015 № 2612 у сумі 2 379 195 (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 85 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» витрати, пов'язані з вирішенням спору третейським судом, які складаються з третейського збору у розмірі 12 711 (дванадцять тисяч сімсот одинадцять) грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Енергосервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квазар Імпекс» витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн.

4. Третейську справу № 2-2/17 повернути до Постійно діючого Третейського суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб».

5. Ухвала, у випадку не оскарження, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або у випадку оскарження - після розгляду справи судом апеляційної інстанції (ч.ч. 5, 6 ст. 356 Господарського процесуального кодексу України). Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 356 та ч. 2 ст. 25 ГПК України до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 256 ГПК України.

6. Направити копію цієї ухвали сторонам у справі та Постійно діючому Третейському суду при асоціації «Правовий захист фізичних та юридичних осіб».

Суддя Н.Ф. Калатай