Постанова № 72442639, 27.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 742/1229/17 Суддя (судді) першої інстанції: Ільченко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочко Є.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.01.2018 у справі за заявою ОСОБА_3 в порядку вимог ст.383 КАС України про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинених на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 червня 2017 року та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся з заявою про визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинених на виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.06.2017 у справі №742/1229/17, а також просить здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно вказаного судового рішення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до ст. 55 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідні зміни внести до Автоматизованої системи розрахунку пенсій.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.01.2018 заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити подану заяву.

Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як видно з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» обчислену в розмірі 80 % грошового забезпечення.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.02.2008, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2009 залишена без змін, зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат зарахувати позивачу до вислуги років на пільгових умовах один місяць за півтора, період військової служби з 10.09.1979 по 01.01.1985 в місцевості з важкими кліматичними умовами 2 роки 7 місяців.

Суд першої інстанції вірно вказав, що постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.02.2008 не зобов'язує орган Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсійного забезпечення позивача, позаяк зобов'язує структурний підрозділ Міністерства оборони України провести пільгове обрахування вислуги років.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в перерахунку та підвищенні пенсії військовослужбовця в зв'язку із збільшенням загальної вислуги років на пенсію відповідно до судового рішення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та підвищення пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.02.2008, по справі № 2-а-9/08, розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію за постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.02.2008 полковника ОСОБА_3, наданого Чернігівським обласним військовим комісаріатом 30 років, 9 місяців, 7 днів.

Згідно розрахунку наданого Пенсійним фондом України, постанова Прилуцького міськрайонного суду від 22.06.2017 виконано добровільно без відкриття виконавчого провадження шляхом проведення перерахунку та виплати з розміру 80 відсотків грошового забезпечення за період 01.11.2016 по 31.10.2017.

Крім того, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.10.2017 №2061/03, серед іншого вказано, що в зв'язку з винесенням 14.09.2017 Прилуцьким міськрайонним судом ухвали про роз'яснення постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.06.2017, позивачу проведено перерахунок та підвищення до пенсії. Судові рішення виконано в повному обсязі.

Також, матеріалами справи підтверджується, що постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.06.2017 виконано добровільно без відкриття виконавчого провадження шляхом проведення перерахунку та виплати з розміру 80 відсотків грошового забезпечення за період 01.11.2016 по 31.10.2017, так як в своєму рішенні суд вказує на подію з якої дати слід почати проводити перерахунок. Підставою перерахунку є надання 07.10.2016 Чернігівським обласним військовим комісаріатом розрахунку вислуги років позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта стосовно протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиконання вищевказаних рішень суду, та щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки зазначені вимоги не були заявлені при поданні позову, не були предметом спору в даній справі та не стосуються виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.06.2017 у справі №742/1229/17.

У відповідності до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Приписами ч. 6 ст. 383 КАС України серед іншого передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги апелянта, та вказує на правомірність висновку суду першої інстанції щодо відсутності протиправності та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при виконанні рішень суду. Крім того, суд апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги зазначає, що право ОСОБА_3 на виконання рішення суду, яке зокрема передбачено ст. 14 КАС України, не є порушеним.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх безпідставність, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.01.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

(Постанову у повному обсязі складено 27.02.2018)

Суддя-доповідач: Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.