Постанова № 72442629, 20.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. Справа№ 910/19317/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Петрик М.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 р.

у справі № 910/19317/17 (суддя Босий В.П.)

за позовом Київської міської клінічної лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

про стягнення 37 968,98 грн.

В С Т А Н О В И В:

Київська міська клінічна лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про стягнення 37 968,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року справу передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки зі змісту заявлених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, серед іншого, заборгованість по відшкодуванню земельного податку, вказана справа має розглядатись судом за правилами виключної підсудності, за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі № 910/19317/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19317/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 розгляд апеляційної скарги міської клінічної лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2017р. у справі № 910/19317/17 призначено на 20.02.2018 р.

У судове засідання 20.02.2018 р. повноважні представники сторін не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено колегією суддів, позовні вимоги у даній справі обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" та Київською міською клінічною лікарнею № 11 Дніпровського району м. Києва, зареєстрованого в книзі записів Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення 10.04.2008 за № 2225/8, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 37 968,98 грн., з яких: 10 330,67 грн. - заборгованості по орендній платі, 15 544,34 грн. - заборгованість по відшкодуванню вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат, 12 093,97 грн. - заборгованість з відшкодування земельного податку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2017 р. матеріали позовної заяви направлено за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2017 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.11.2017 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2017 справу № 910/19317/17 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки даний спір виник із земельних відносин.

Такий висновок обґрунтований тим, що позовні вимоги, серед іншого, містять вимогу про відшкодування земельного податку, а тому на підставі ч. 8 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає направленню за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2017року у справі № 910/19317/17 справу № 910/19317/17 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Передаючи зазначену справу за підсудністю до господарського суду Київської області, суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі виходив з того, що спір у даній справі є спором, що виникає безпосередньо не із земельних відносин, а при виконанні договору оренди нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується із даними висновками господарського суду міста Києва враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, виникнення заявленої позивачем до стягнення заборгованості обґрунтовано неналежним виконанням грошового зобов'язання за договором оренди нерухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації, а також інстанційності (стаття 125 Конституції України, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2011 р. №9-рп/2011).

Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст.15 ГПК України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуваної ухвали) справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Оскільки спір у даній справі виник при виконанні договору оренди, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що справа цієї категорії має розглядатись за місцезнаходженням відповідача.

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" є: 07852, Київська обл., Бородянський район, с. Микуличі, вул. Центральна, б. 2 літ. Б.

Таким чином, оскільки спір у даній справі ґрунтується на невиконанні відповідачем договору оренди нерухомого майна, дана справа має бути розглянута господарським судом за місцезнаходженням відповідача, тобто господарським судом Київської області.

При цьому, судом першої інстанції вірно не застосовано положення ч. 8 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на час винесення оскаржуваної ухвали) з огляду на наступне.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуваної ухвали) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуваної ухвали) справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що у вирішенні спорів, що виникають у зв'язку з укладенням, зміною, розірванням, виконанням, припиненням договорів оренди земельних ділянок, інших договорів щодо користування земельними ділянками, у тому числі про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами користування земельною ділянкою, господарським судам слід виходити з правил виключної підсудності, встановлених частиною дев'ятою статті 16 ГПК України, а якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій цієї статті, то така справа підлягає розгляду в господарському суді міста Києва.

В той же час, предметом даного позову є стягнення з відповідача орендних платежів, передбачених умовами договору оренди нерухомого майна (до яких, зокрема, включено відшкодування вартості земельного податку), тобто, правовідносини між позивачем і відповідачем носять в першу чергу зобов'язальний (цивільно-правовий) характер.

Таким чином, спір у даній справі є спором, що виникає безпосередньо не із земельних відносин, а при виконанні договору оренди нерухомого майна.

При цьому, заявлена у даній справі до стягнення сума відшкодування земельного податку не свідчить про те, що даний спір виник із земельних відносин, з огляду на те, що ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

У відповідності до вимог статті 17 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви та винесення оскаржуваної ухвали) якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Як вже було зазначено, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2017 р. матеріали позовної заяви направлено за підсудністю до господарського суду Київської області. Вказана ухвала не була оскаржена та набрала законної сили.

Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи наведене вище, а також те, що спір у даній справі виник з договору оренди нерухомого майна та враховуючи, що місцезнаходженням відповідача є Київська область, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність направлення позовної заяви, у порядку визначеному статтею 17 ГПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали), до Господарського суду Київської області.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 р. у справі № 910/19317/17.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні № 11 Дніпровського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі № 910/19317/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі № 910/19317/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19317/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 26.02.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко