Постанова № 72442470, 20.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/7695/17 Головуючий у 1 інстанції - Оксюта Т.Г. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22.11.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Максимової Наталії Степанівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 7 від 13.04.2017 головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної-архітектурно будівельної інспекції у Чернігівській області Максимової Наталії Степанівни про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 13 ст. 96 КУпАП.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22.11.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2017 управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області видано направлення для проведення позапланової перевірки № 67 щодо здійснення позапланової перевірки реконструкції нежитлових будівель під виробничий комплекс по виготовленню металовиробів і металоконструкції за адресою: АДРЕСА_1. Направлення було видане з метою перевірки достовірності даних в декларації про готовність об'єкта до експлуатації ЧГ143170720993 від 13.03.2017 (а.с. 37).

30.03.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної-архітектурно будівельної інспекції у Чернігівській області Максимовою Н.С. складено акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 67 (а.с. 39), за результатами якого складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, директора ТОВ «Паритет-К» (а.с. 40).

У подальшому, 13.04.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Максимовою Н.С. винесено постанову № 7 по справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 8 500,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів І-III категорії складності) (а.с. 42).

Вважаючи порушеними свої права діями відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови в цілому, а тому суд першої інстанції вважає, що позов підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно із статтею 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За правилами пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

За правилами пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до частини четвертої статті 39 Закону №3038-VI прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Згідно частини шостої статті 39 Закону №3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

У відповідності до пунктів 18-19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року за № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Частиною десятою статті 39 Закону №3038-VI визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

При цьому, згідно абзацу 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність правопорушення у сфері містобудівної діяльності» експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як свідчать матеріали справи, 13.09.2017 позивачем подано до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція нежитлових будівель під виробничий комплекс по виготовленню металовиробів і металоконструкцій по АДРЕСА_1».

Однак, актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 30.03.2017 за № 67 та протоколом про порушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2017, встановлено факт наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що є порушенням частини 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акту перевірки від 30.03.2017 № 67, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2017, головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Максимовою Н.С. винесено постанову № 7 від 13.04.2017 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 8 500,00 грн.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі № 825/1726/16 за позовом ТОВ «Паритет-К» до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Максимової Наталії Степанівни скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та прийнято нову про задоволення позовних вимог; визнано протиправною та скасовано постанову інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Максимової Наталії Степанівни № 18/1837 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 46-48).

Скасовуючи постанову № 18/1837 від 19.09.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поняття «подання декларації» як складової підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом № 208/94-ВР за порушення норм Закону № 3038-VI щодо наведення недостовірних даних у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, позивачем 13.09.2016 подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка була прийнята та зареєстрована управлінням Держархбудінспекції у Чернігівській області 13.09.2016 за № ЧГ083162572204 (а.с. 7-9).

У подальшому, 13.03.2017 ТОВ «Паритет-К» подано до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області декларацію № ЧГ143170720993 про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності, в якій вказано дату початку будівництва 14.09.2016 (а.с. 11-16).

У вказаній декларації визначено дату початку будівництва починаючи з наступного дня після подачі декларації про початок виконання будівельних робіт від 13.09.2016, а саме 14.09.2016.

30.03.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Максимовою Н.С. складено акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 67 (а.с. 39), за результатами якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 40).

Згідно вказаного акту перевірки відповідачем виявлено порушення, а саме: наведення позивачем недостовірних відомостей даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЧГ143170720993 від 13.03.2017, а саме: в п. 12 декларації вказано, що будівництво розпочато 14.09.2016, що не відповідає акту перевірки № 471, яким зафіксовано виконання будівельних робіт станом на 05.09.2016, чим порушено частину десяту статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У подальшому, 13.04.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Максимовою Н.С. винесено постанову № 7 про накладення штрафу на ОСОБА_1, як директора ТОВ «Паритет-К» в розмірі 8500,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів І-III категорії складності) (а.с. 42).

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем наведено достовірні дані у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.03.2017, оскільки ТОВ «Паритет-К» розпочато виконання будівельних робіт у вересні 2016 року, що підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт 13.09.2016 № ЧГ083162572204, яка була зареєстрована відповідачем у встановленому законом порядку та перевірена на повноту даних без зауважень.

Крім того, посилання апелянта в постанові № 7 від 13.04.2017 на акт перевірки від 05.09.2016 № 471, яким зафіксовано виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті станом на 30.03.2017, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки постанова про накладення штрафу № 18/1837 від 19.09.2016, складена за результатами акту перевірки від 05.09.2016 № 471 скасована в судовому порядку згідно вищевказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі № 825/1726/16.

При цьому, складання контролюючим органом акту за результатами проведення перевірки, є лише службовою діяльністю працівників такого контролюючого органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктами господарювання у даному випадку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Сам по собі акт перевірки не породжує правових наслідків для суб'єктів господарювання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зафіксоване в акті перевірки № 67 від 30.03.2017 та за яке останнього постановою № 7 від 13.04.2017 притягнуто до відповідальності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при винесенні постанови від 13.04.2017 № 7 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.