Рішення № 72440297, 22.02.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1183/17

Номер провадження № 2/315/22/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

06.10.2017 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору № б/н від 21.02.2008 року відповідач отримав кредит в сумі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак порушив зобов`язання: кредит не повертає, заборгованість станом на 14.09.2017 року склала в сумі 67082,32 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 33342,44 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 10632,99 грн., заборгованість за пенею в сумі 19674,40 грн., штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 250 грн., штраф (процентна складова) в сумі 3182,49 грн., прохали стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору № б/н від 21.02.2008 року в сумі 67082,32 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 33342,44 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 10632,99 грн., заборгованість за пенею в сумі 19674,40 грн., штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 250 грн., штраф (процентна складова) в сумі 3182,49 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 1600 грн.

06.10.2017 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

20.11.2017 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судове засідання на 08.12.2017 року.

12.01.2018 року до суду звернувся відповідач з відзивом на позов, в якому посилалася на те, що позов не визнала, посилаючись на те, що 21.02.2008 року вона подала заяву позивачу про приєднання до Правил та Умов у Привабанку без дати, остання не читаєма, позивачем не надано доказів отримання нею Пам`ятки, яка містить тарифи, не підтверджено, що кредитний ліміт становив 15000 грн., посилаючись на ст.ст. 208, 1055 ЦК України вказує, що її заява не містить основні умови обслуговування та кредитування, а також тарифи, вважає, що позивачем не надано доказів відкриття карткового рахунку на її ім`я, активації картки “Універсальна”, укладення договору про відкриття кредитної лінії, ознайомлення з правилами кредитування кредитною карткою, позивачем не додано доказів на підтвердження повноважень осіб позивача, вказаних у заяві, на укладення договорів від імені юридичної особи, посилаючись на ст.551 ЦК України прохає зменшити розмір відсотків, що нараховуються як неустойка, посилаючись на те, що 30.03.2015 року вона народила доньку ОСОБА_3 як на обставину, яка має істотне значення відповідно до ст.551 ЦК України, посилаючись на ч.3 ст.1056-1 ЦК України, вважає, що банк незаконно змінив процентну ставку за договором, посилаючись на ст.ст. 623, 624 ЦК України та ст.61 Конституції України, вважає, що позивачем застосована подвійна юридична відповідальність до неї, так як пеня та штраф є різновидом неустойки, прохала відмовити в задоволенні позову.

12.01.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області призначено цивільну справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання на 31.01.2018 року.

31.01.2018 року до суду звернулася відповідач з заявою про розгляд справи без її участі.

31.01.2018 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті на 22.02.2018 року.

22.02.2018 представник позивача ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи по суті, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи по суті, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала, суду пояснивши, що 21.02.2008 року відповідач подала заяву позивачу про приєднання до Правил та Умов у Привабанку без дати, остання не читаєма, позивачем не надано доказів отримання відповідачем ОСОБА_5, яка містить тарифи, не підтверджено, що кредитний ліміт становив 15000 грн., посилаючись на ст.ст. 208, 1055 ЦК України вказує, що заява відповідача не містить основні умови обслуговування та кредитування, а також тарифи, вважає, що позивачем не надано доказів відкриття карткового рахунку на ім`я відповідача, активації картки “Універсальна”, укладення договору про відкриття кредитної лінії, ознайомлення з правилами кредитування кредитною карткою, позивачем не додано доказів щодо укладення договору в письмовій формі, на підтвердження повноважень осіб позивача, вказаних у заяві, на укладення договорів від імені юридичної особи, посилаючись на ст.551 ЦК України прохає зменшити розмір відсотків, що нараховуються як неустойка, посилаючись на те, що 30.03.2015 року відповідач народила доньку ОСОБА_3 як на обставину, яка має істотне значення відповідно до ст.551 ЦК України, посилаючись на ч.3 ст.1056-1 ЦК України, вважає, що банк незаконно змінив процентну ставку за договором, посилаючись на ст.ст. 623, 624 ЦК України та ст.61 Конституції України, вважає, що позивачем застосована подвійна юридична відповідальність до відповідача, так як пеня та штраф є різновидом неустойки, прохала відмовити в задоволенні позову.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

21.02.2008 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, що підтверджується копією заяви відповідача (а.с.9), витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” (а.с.10), витягом з Умов і Правил надання банківських послуг (а.с.11-25).

Відповідно до заяви позивач надав відповідачу кредит у сумі 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами (а.с.9,10).

Відповідач отримав кредит, що підтверджується її підписом в анкеті-заяві позичальника (а.с.9).

Відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування та пені, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-8).

Заборгованість станом на 14.09.2017 року склала в сумі 67082,32 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 33342,44 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 10632,99 грн., заборгованість за пенею в сумі 19674,40 грн., штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) в сумі 250 грн., штраф (процентна складова) в сумі 3182,49 грн.

На момент розгляду справи судом відповідач заборгованість не погасив.

Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного:

Між сторонами склалися правовідносини по договору позики, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами кредитного договору № б/н від 21.02.2008 року, укладеного між сторонами, та Умовами і Правилами надання банківських послуг.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що підставою виникнення прав та обов`язків сторін є договір про надання банківських послуг № б/н від 21.02.2008 року, укладений між сторонами.

Відповідно до умов кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а позичальник зобов'язується надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості по кредиту (а.с.9).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач, зобов`язаний згідно кредитного договору погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту, нарахованим відсоткам, порушив зобов`язання по його поверненню частинами, відсотків за його користування, так як сплачував його не в повному розмірі, чим допустив неналежне виконання зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування.

Відповідно до ч.1 п.3, 4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в сумі 250 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за кредитним договором з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого кредитним договором, шляхом відшкодування збитків в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник неналежним чином виконав свій обов`язок щодо повернення позики, відсотків за її користування, пені та штрафів.

Суд доходить висновку, що майнове право позивача, передбачене кредитним договором: повернення позики, відсотків за її користування, пені, порушене відповідачем внаслідок його неналежного виконання обов'язку, передбаченого кредитним договором, підлягає захисту судом способом відшкодування збитків у виді повернення кредиту, відсотків за його користування, пені.

Суд вважає за необхідне застосувати ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд, керуючись ч.3 ст.551 ЦК України, своїм рішенням зменшує розмір неустойки у виді пені з 19674,40 грн. до 14674,40 грн. враховуючи як обставину, яка має істотне значення - народження відповідачем 30.03.2015 року доньки ОСОБА_3 в період дії кредитного договору, що суттєво погіршило платоспроможність відповідача як позичальника щодо повернення кредиту.

А тому бере до уваги заперечення відповідача у відзиві на позов в частині зменшення розміру неустойки на підставі ч.3 ст.551 ЦК України.

Суд бере до уваги заперечення відповідача у відзиві на позов в тій частині, де відповідач посилається на незаконність задоволення вимоги позивача про стягнення пені та штрафу як подвійної юридичної відповідальності за одне порушення, що заборонено ст.61 Конституції України, так як пеня та штраф є різновидом неустойки.

При цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз цих статей дає підстави вважати, що штраф і пеня є різновидом неустойки і різняться одне від одного не тільки способом її нарахування, а й підставою для їх застосування.

Так штраф як різновид неустойки нараховується відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Так відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так відповідно до доказу, який надав позивач суду, довідки про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна”, яка разом з заявою відповідача та Умовами і Правилами надання банківських послуг складає письмовий договір №б/н від 21.02.2008 року базова ставка у гривнях складає 3 % на місяць, яка нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік, розмір щомісячних платежів, включаючи плату за користування кредитних платежів за звітний період складає 7 % заборгованості, але не менше 50 грн., строк сплати до 25 числа місяця, який слідує за звітним, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 1 % від заборгованості нараховується 1 раз на місяць при наявності прострочки по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн., штраф при порушенні строків платежів з будь-яких грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів 250 грн. + 5 % від суми позову.

Однак відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, шо при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлений тарифами договору, штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Таким чином умови договору містять суттєві протиріччя щодо порядку нарахування неустойки у виді штрафів, так як довідка про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна” є невід`ємною складовою договору №б/н від 21.02.2008 року містить більш тривалий термін порушення: більше 120 днів, тоді як п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною складовою договору №б/н від 21.02.2008 року, містить менш тривалий термін порушення: більше 30 днів.

Судом встановлено, що позов не містить посилання на дату порушення грошового зобов`язання у виді невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, передбаченого договором, більше ніж на 120 днів, яка є підставою для нарахування штрафів відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна”, як не містить посилання на дату порушення грошового зобов`язання у виді невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, передбаченого договором, більше ніж на 30 днів, яка є підставою для нарахування штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг.

З огляду на відсутність дати такого порушення і те, що несвоєчасно виконане грошове зобов`язання є неналежно виконаним зобов`язанням, що передбачене і ч.2 ст.549 ЦК України і ч.3 ст.549 ЦК України як підстава для нарахування неустойки у виді пені та штрафу, а позивач не розмежував випадки застосування цих видів неустойки, а визначив їх станом на 14.09.2017 року, суд доходить висновку, що позивач двічі притягує до цивільно-правової відповідальності відповідача у виді неустойки до одного і того ж правопорушення, чим порушує вимоги ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

А тому вимога позивача про стягнення неустойки у виді штрафів не підлягає задоволенню і позов в цій частині необхідно залишити без задоволення.

Заперечення у відзиві на позов в тій частині, що відповідач заперечувала проти укладення кредитного договору з відповідачем на тих умовах, які він вказує в позові, а саме, що вона отримувала кредит у сумі 15000 грн., вважала, що позивач не надав суду доказів укладення письмового договору, суд не бере до уваги з огляду на те, що доказами укладення кредитного договору №б/н від 21.02.2008 року є заява відповідача, в якій остання вказала, що вона згодна з тим, що її заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, що вона ознайомлена і згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами, які їй були надані в письмовому вигляді, останній 21.02.2008 року була надана кредитна картка з кредитним лімітом 800 грн., що підтверджується підписом відповідача.

Заперечення у відзиві на позов в тій частині, що позивачем не додано доказів щодо укладення договору в письмовій формі, на підтвердження повноважень осіб позивача, вказаних у заяві, на укладення договорів від імені юридичної особи суд не бере до уваги з огляду на те, що відповідач не заявила зустрічної вимоги про визнання правочину недійсним або неукладеним, посилаючись лише на незгоду з його умовами, тоді як суд виходить з того, що договір про надання банківських послуг відповідачу укладений між сторонами в письмовій форм, на що вказує заява відповідача, яку останній надав позивачу, в якій вказано, що разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, що вона ознайомлена і згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами, які їй були надані в письмовому вигляді, що свідчить про його письмову форму укладення відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, крім того, відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, яка ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та перевірена наданими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково на суму 58649,83 грн., то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 1600 грн. та стягує їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4-6, 10-13, 89, 141, 263-266, 268 ЦПК України, ст.61 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 526, 546, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1055 ЦК України, кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 21.02.2008 року, Умовами і Правилами надання банківських послуг, довідкою про умови кредитування суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» р/р № 29092829003111 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по договору про надання банківських послуг № б/н від 21.02.2008 року станом на 14.09.2017 року в сумі 58649,83 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 33342,44 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 10632,99 грн., заборгованість за пенею в сумі 14674,40 грн., а також судовий збір в сумі 1600 грн., а всього 60249,83 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення буде складений 27.02.2018 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а учасником справи, який був відсутній в судовому засіданні, протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ярош С.О.