Рішення № 72439932, 27.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2018Справа № 924/1288/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в

інтересах держави в особі 1) Хмельницької міської ради, 2) Виконавчого

комітету Хмельницької міської ради, 3) Міського комунального підприємства

по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер»

про стягнення 104.585,42 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

28.12.2017 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1) Хмельницької міської ради, 2) Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, 3) Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» 104.585,42 грн., з яких: 95.475,85 грн. основного боргу, 9.109,57 грн. пені.

Свої позовні вимоги прокуратура обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, Міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності та відповідачем договору оренди від 25.11.2016 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у останнього за період з 26.05.2017 по 19.12.2017 виникла заборгованість по сплаті орендній плати та за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нарахована пеня.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області № 924/1288/17 від 02.01.2018 зазначену позовну заяву надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.01.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103045204689 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03049, м. Київ, вул. Курська, 10, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 28.12.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 18.01.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 08.02.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103045204689, а отже відповідач мав подати відзив до 23.02.2018.

Відповідач вимог ухвали про відкриття виконавчого провадження у справі від 18.01.2018 станом на 27.02.2018 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2016 між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (орендодавець, позивач-2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» (орендар, відповідач) та Міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (отримувач коштів, балансоутримувач, позивач-3) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького (далі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору орендодавець, балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення загальною площею 288,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 65 (далі - майно), розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) і становить відповідно до звіту про оцінку 2.292.644,00 грн. станом на 31.10.2016.

Майно передається в оренду під медичну практику строком на два роки одинадцять місяців з 25.11.2016 по 25.10.2019.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 95.475,85 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховано пеню в сумі 9.109,57 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше підсипання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна з балансоутримувачем.

Згідно акту приймання-передачі від 25.11.2016 балансоутримувач передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 288,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 65 на 1-му поверсі.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та розподілу орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Хмельницького, затвердженої рішенням 28 сесії міської ради № 11 від 30.10.2013 (із змінами) згідно з розрахунком за перший місяць оренди - листопад 2016 року - 22.926,44 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснює у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата перераховується отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений договором рахунок.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5.3. договору орендар зобов'язаний сплачувати в повному обсязі орендну плату до 25 числа поточного місяця отримувачу коштів.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати за період з 26.05.2017 до 19.12.2017, в результаті чого виникла заборгованість, яка не оспорена відповідачем та становить 95.475,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 95.475,85 грн. боргу з орендної плати є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату орендних платежів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно з п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується отримувачем коштів відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендних платежів за договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу-3, пеню розмір якої за обґрунтованими розрахунками становить 9.109,57 грн.

Вимоги прокуратури в частині стягнення пені в сумі 9.109,57 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь Прокуратури Хмельницької області.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 350078864) на користь Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (29000, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2, код ЄДРПОУ 30579655) 95.475 (дев'яносто п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 85 коп. основного боргу, 9.109 (дев'ять тисяч сто дев'ять) грн. 57 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 350078864) на користь Прокуратури Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова