Рішення № 7243958, 09.12.2009, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-662/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2009р. Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.

при секретарі Прокопенко Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу ЗАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАК КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також про виселення відповідачів, які зареєстровані та проживають в спірній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Южноукраїнську, крім того стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та пояснив, що відповідно до договору про іпотечний кредит №NKUCGІ0000002146 від 06.12.2007 року, відповідач ОСОБА_2 отримав в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит в сумі 230000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.12.2027 року. Згідно умов договору, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 зобовязався щомісяця до 6 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 3251,93 грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок відкритий у кредитора. Порушуючи взяте на себе зобовязання, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобовязання, тому виникла заборгованість, яка станом на 26.10.2009 року складає 265762 гривні 30 копійок, яку в добровільному порядку боржник не сплачує.

З метою забезпечення виконання зобовязань за договором про іпотечний кредит від 06.12.2007 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 84,80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їм на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло та свідоцтва про право на спадщину за законом. Тому оскільки ОСОБА_2 зобовязання за кредитним договором не виконує просив в рахунок погашення кредитної заборгованості звернути стягнення на зазначену квартиру, шляхом її продажу іншій особі-покупцю та виселити відповідачів з квартири зі зняттям їх з реєстрації, а також стягнути судові витрати розміром 1738,50 грн..

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про час і місце слухання справи був своєчасно сповіщений судом належним чином оголошенням в газеті "Южная правда" від 14.11.2009 року, що дає можливість суду ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала пояснивши, що д ійсно, 06.12.2007 року її син ОСОБА_2 отримав в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит в розмірі 230000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.12.2022 року. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПриватБанк, вони 06 грудня 2007 року, уклали договір іпотеки, відповідно до якого вони надали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. На протязі восьми місяців ОСОБА_2 справно сплачував кредит, але всупереч обставинам та грошовій кризі в державі його підприємницькі справи пішли на спад і у нього не було змоги сплачувати кредит. Стверджувала, що кредитодавець повинен був врахувати той факт, що їй на момент підписання договору вже виповнилось 66 років, а іпотечний договір був наданий на 15 років, тому на дату погашення кредиту їй повинно виповнитися 81 рік. При винесені рішення просила врахувати її вік та той факт, що у разі звернення стягнення на квартиру їй не буде де жити, а тому просила надати їй житло рівноцінне її частці житла, а частину, яка належить синові ОСОБА_2 продати на погашення кредитного договору.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 06.12.2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредит розміром 230000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.12.2022 року. Згідно умов договору, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2, останній зобовязався щомісяця до 06 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтет ними платежами в сумі не менше 3251,93 грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок відкритий у кредитора, однак в порушення взятого на себе зобовязання не робив цього.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 1049, 1050 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

В порушення зазначених норм Закону та умов Договору Відповідач зобовязання за Договором належним чином не виконав. Наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку із порушеннями зобовязань за кредитним договором, відповідач станом на 26.10.2009 року має заборгованість в сумі 265762 грн. 30 коп., з яких 23286 грн. 16 коп. сума прострочених платежів.

Відповідно до п 5.2.4. договору про іпотечний кредит від 06.12.2007 року кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати відсотків за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобовязань за цим договором або за іпотечним договором.

Положення ст.ст. 546,572,574,575 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання шляхом застави. В силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

З метою забезпечення виконання зобовязань по Договору про іпотечний кредит від 06.12.2009 року, того ж дня між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір №NKUCGІ0000002146, згідно якого предметом іпотеки є чотирикімнатна квартира загальною площею 84,8 кв.м., житловою площею 55,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві приватної власності.

Відповідно до пункту п.4.1. іпотечного договору від 06.12.2007 року іпотеко держатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадках передбачених п. 5.2.4. Договору про іпотечний кредит від 06.12.2007 року.

Згідно ст.ст. 33, 34, 38 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Крім того передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі рішення суду.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконував зобовязання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, тобто відповідач підлягає виселенню із житла, яке є предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір розміром 1708,50 грн. і витрати на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи у суді розміром 30 грн., понесені позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідачів та користь позивача.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 1054 ЦК України, ст. 12,33,34,38,39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення задовольнити в повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №NKUCGІ0000002146 від 06 грудня 2007 року, яка станом на 26 жовтня 2009 року становить 265762 гривні 30 копійок, звернути стягнення на квартиру загальною 84,8 кв.м., житловою площею 55,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Закритому акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.

Зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Южноукраїнського МВ УМВС України у Миколаївській області як зареєстрованих за адресою - квартира АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО №305299) судові витрати, понесені при зверненні до суду, що складаються з судового збору в сумі 1708 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а всього 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Савін