Рішення № 72439181, 27.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2018Справа №910/23650/17

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"

до Фізичної особи-підприємця Банацької Марії Іллівни

про стягнення 3 778,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" (надалі - СВКП "Київводфонд") звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Банацької Марії Іллівни (надалі - ФОП Банацька М.І.) про стягнення 3 778,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взятого на себе згідно Договору №2-ГВ від 26.05.2014 грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 854,18 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 169,37 грн., нарахованих за період з 30.12.2015 по 21.12.2017, та інфляційних витрат у розмірі 755,08 грн., нарахованих за період з 01.01.2016 по 30.11.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2018 було відкрито провадження у справі №910/23650/17, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов та роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, спір буде вирішений за наявними матеріалами справи у відповідності до приписів ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

18.01.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представник позивача подав довідку ПАТ «КБ «Хрещатик» №9-1/136 від 15.01.2018, в якій міститься інформація про надходження орендної плати від ФОП Банацької М.І. за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2-ГВ від 26.05.2014. Також, позивачем було надано суду докази направлення відповідачу копії довідки ПАТ «КБ «Хрещатик» №9-1/136 від 15.01.2018.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 03.01.2018 була надіслана відповідачу 04.01.2018 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 6, кв. 31.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 06.02.2018 у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 03.01.2018 є 05.02.2018.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

26.05.2014 між СВКП "Київводфонд" (орендодавець) та ФОП Банацькою М.І. (орендар) укладено Договір №2-ГВ про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - Договір), у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 2.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах строкового та платного користування нерухоме майно (нежитлові приміщення) площею 131,7 кв.м., що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Льва Толстого, б/н 1, для розміщення громадської вбиральні.

У пункті 3.1 Договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 22 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженою рішенням Київської міської ради №34/6250 від 22.09.2011, та на дату підписання цього Договору орендна плата за перший місяць оренди становить 1 473,33 грн.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця вказаний у цьому Договорі, а саме: №26004000198774 у ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Згідно п. 3.6. Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 26.05.2014 до 25.05.2016 (п. 9.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у орендне користування нежитлове приміщення (громадську вбиральню), що перебуває на балансі СВКП "Київводфонд", загальною площею 131,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, пл. Льва Толстого, б/н 1, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі нерухомого майна від 26.05.2014.

Як вбачається із доданих до позову документів (банківських виписок по рахунку та довідки ПАТ КБ "Хрещатик" №9-1/136 від 15.01.2018) на виконання своїх зобов'язань відповідач сплачував орендну плату за Договором за користування орендованим нежитловим приміщенням у період з червня 2014 року по листопад 2015 року (останній платіж був здійснений ФОП Банацькою М.І. 04.12.2015 за користування об'єктом оренди у листопаді 2015 року у відповідності до п. 3.6 Договору).

29.12.2015 у зв'язку з припиненням дії Договору №2-ГВ від 26.05.2014, внаслідок його розірвання за взаємною згодою сторін, орендар передав, а орендодавець прийняв об'єкт оренди - громадську вбиральню, розташовану за адресою: м. Київ, пл. Льва Толстого, б/н 1, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди від 29.12.2015.

31.03.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію №1-413 від 31.03.2016 з вимогою сплатити заборгованість за Договором у триденний строк з моменту отримання претензії, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.03.2016.

Спір у справі виник у зв'язку невиконанням відповідачем свого зобов'язання із внесення орендної плати за користування об'єктом оренди у грудні 2015 року (29.12.2015 - дати підписання акту про повернення об'єкту оренди), що призвело до виникнення в ФОП Барнацької М.І. заборгованості у розмірі 2 854,18 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 169,37 грн., нараховані за період з 30.12.2015 по 21.12.2017, та інфляційні витрати у розмірі 755,08 грн., нараховані за період з 01.01.2016 по 30.11.2017.

Укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі нерухомого майна від 26.05.2014 та актом приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди від 29.12.2015) підтверджується факт користування відповідачем орендованим згідно Договору нерухомим майном у період з 26.05.2014 по 29.12.2015.

Приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1 та 4 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи (банківських виписок по рахунку та довідки ПАТ КБ "Хрещатик" №9-1/136 від 15.01.2018) підтверджується, а позивачем не заперечується, що відповідачем виконано свої зобов'язання із сплати орендної плати за користування спірними нежитловими приміщеннями у період з 26.05.2014 по 30.11.2015.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано свого зобов'язання з внесення орендної плати за користування орендованим майном у період з 01.12.2015 по 29.12.2015.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з ч. 1 та 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 3.5 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати користування орендованим майном у грудні 2015 року настав 29.12.2015, а з 30.12.2015 відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не надано суду доказів слати позивачу спірної суми коштів, як і не наведено спростування розміру даного орендного платежу, а тому суд приходить до висновку про наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендного платежу за користування об'єктом оренди у грудні 2015 року у розмірі 2 854,18 грн., виконання якого останній прострочив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ФОП Банацька М.І. обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога СВКП "Київводфонд" про стягнення з ФОП Банацької М.І. заборгованості по сплаті орендного платежу у розмірі 2 854,18 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 169,37 грн., нараховані за період з 30.12.2015 по 21.12.2017, та інфляційні витрати у розмірі 755,08 грн., нараховані за період з 01.01.2016 по 30.11.2017.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних витрат у заявлені позивачем періоди, прийшов до висновку, що вимоги СВКП "Київводфонд" про стягнення з ФОП Банацької М.І. 3% річних у розмірі 169,37 грн. та інфляційних витрат у розмірі 755,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги СВКП "Київводфонд" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Банацької Марії Іллівни (01021, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 7, ідентифікаційний код 37292855) заборгованість у розмірі 2 854 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 18 коп., інфляційні витрати у розмірі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.В. Бойко