Ухвала суду № 72439088, 19.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

місто Київ

19.02.2018Справа № 910/1613/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум», місто

Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан», місто Київ

про стягнення заборгованості

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан», місто Київ

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум», місто

Київ

про визнання зобов'язань припиненими

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Крикуненко С.В. - керівник;

Гішко В.С. за довіреністю від 01.08.2017.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/1613/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017, позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум» заборгованість за кредитним договором № 26/КЛ/13 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 04.07.2013 в розмірі 99 617 329, 45 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 56 859 259, 77 грн., заборгованість за процентами 16 892 381, 87 грн., пеня - 25 791 936, 17 грн. та штраф - 73 751, 64 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 910/1613/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 15.11.2017 № 05-23/3025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1613/17. Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справу № 910/1613/17 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2017 суддею Літвіновою М.Є. прийнято справу № 910/1613/17 до свого провадження, її розгляд призначено на 06.12.2017 року.

20.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

29.11.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а також заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 427 304, 01 доларів США, з якої 2 073 000, 00 доларів США сума простроченої заборгованості по кредиту, 865 895, 57 доларів США сума простроченої заборгованості по процентам, 1 485 765, 02 доларів США пені та 2 643, 42 доларів США штрафу.

В судовому засіданні 06.12.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.12.2017 року.

В судовому засіданні 12.12.2017 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2017 заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум» про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення, розгляд справи № 910/1613/17 відкладено на 17.01.2018 року.

12.12.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано зустрічну позовну заяву про визнання зобов'язань припиненими.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2017 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан» для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/1613/17, судове засідання призначено на 17.01.2018 року.

Проте, 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2018 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.02.2018 року.

16.02.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідача.

В підготовчому засіданні 19.02.2018 року судом розглянуто вищевказану заяву позивача та вирішено відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.

Так, положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує на:

- багаторазове та систематичне порушення відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, чим, на думку позивача, підтверджується відсутність наміру відповідача щодо неупередженого та своєчасного виконання договірних умов та повернення кредитних коштів;

- значний розмір суми заборгованості за кредитним договором;

- відсутність наміру у відповідача вирішити виниклий спір за кредитним договором у досудовому порядку;

- використання юридичних механізмів для фактичного затягування розгляду справи по суті позовних вимог.

Вказані обставини, на думку позивача, ставлять під сумнів можливість виконання рішення суду по даній справі в разі задоволення позову, оскільки існує загроза про неможливість або утруднення виконання рішення суду.

Дослідивши подану позивачем заяву, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, суд дійшов висновку висновку, що у відомостях, які подані позивачем відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі з урахуванням заявлених позовних вимог, а отже підстави для його застосування у суду також відсутні.

За висновком суду, саме лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення, а тому заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та базується лише на його власних міркуваннях та припущеннях.

Позивачем не доведено обґрунтованість його побоювань, що невжиття заявлених ним у заяві заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі.

Доказів того, що у відповідача відсутні грошові кошти в достатній кількості для задоволення вимог позивача у випадку прийняття рішення на його користь, останнім до матеріалів справи не додано.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум» про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили 19.02.2018 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова