Рішення № 72438855, 19.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.2018 Справа № 905/2888/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І розглянув у відкритому судовому засіданні справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» про стягнення вартості нестачі вантажу,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з’явились;

від відповідача – ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 11403,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення за залізничною накладною №50153543 від 25.05.2017р., перевізником було допущено на шляху прямування незбереження вантажу, про що складено комерційний акт №482004/197 від 02.06.2017р. Наявність вказаних обставин, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», є підставою для стягнення з перевізника вартості нестачі вантажу у розмірі 11403,77 грн.

Відповідач у запереченнях та судовому засіданні 19.02.2017р. просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на відсутність доказів оплати вантажу за спірним перевезенням. Крім того, представник відповідача вказував на те, що при здійсненні розрахунку збитків, позивачем не враховано, що вологість спірного вантажу (вугілля кам'яне) складає 4,7%.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

25.05.2017р. за залізничною накладною №50153543 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (відправник) зі станції відправлення Добропілля ОСОБА_1 залізниці на станцію ОСОБА_1 залізниці відвантажило на адресу Відокремленого підрозділу «Курахівська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (одержувач) у вагоні №59955286 вугілля кам'яне марки г-газовий, ГЖОР. Виходячи зі змісту накладної №50153543, маса вантажу у вагоні №59955286 становить 70000 кг. Згідно заяви відправника – вугілля прийняте по зовнішньому огляду. Вугілля у вологому стані. Вантаж марковано тирсою. Вантаж завантажено нижче рівня бортів.

Під час прибуття вагону на попутну станцію Покровськ ОСОБА_1 залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України 02.06.2017р. була проведена перевірка та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні №59955286 тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Під час перевірки на 150-тонних статичних вагах станції, повірених 27.01.2017р., виявилось, що у вагоні №59955286 фактична маса брутто вагону склала 85900кг., вага тари 23400кг., маса вантажу нетто 62500кг., що менше проти даних залізничної накладної на 7500 кг.

Під час комерційного огляду вагону було встановлено, що вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері зачинені, витікання вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів, вкатана, маркування поздовжніми борознами. Над 5,6,7 люками виїмка 450см х 280 см х 60 см. маркування в місці виїмки відсутнє.

Факт нестачі вантажу у вагоні № 59955286 підтверджується комерційним актом №482004/197 від 02.06.2017р., який підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці двома робітника станції, заступника чергової по станції та співробітника міліції.

Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічні за змістом приписи містяться у ст.113 Статуту залізниць України, ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідачами в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду, що недостача вантажу відбулась не з вини залізниці.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

За змістом статті 130 Статуту залізниць України, пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Згідно з ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В силу норм ч.ч.1, 2 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

За змістом п.2.7 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002р. президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

У графі 20 залізничної накладної №50153543 «Найменування вантажу» зазначено, що спірний вантаж (вугілля кам'яне) навантажено нижче бортів з вологістю - 4,7%.

За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Згідно даних залізничної накладної №50153543 вугілля у вагон № 59955286 було завантажене у вологому стані.

За даними комерційного акту №482004/197 від 02.06.2017р. недостача у вагоні №59955286 складає 7500 кг.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (вантажовідправника) №90230404 від 05.06.2017р. на оплату товару, зокрема, за залізничною накладною №50153543, вартість 1 т якого становить 1557,89 грн. без ПДВ (1869,47грн. з ПДВ).

Дослідивши розрахунок позовних вимог в частині стягнення збитків за спірною відправкою суд встановив, що вартість недостачі вантажу у вагоні №59955286 складає 11403,77 грн. ,виходячи з наступного розрахунку:

70000 кг * 2% = 1400 кг; 7500 кг - 1400 кг = 6100 кг; 6100 кг : 1000 = 6,1 т; 6,1т * 1869,47 грн. = 11403,77 грн., де:

70000 кг. - маса нетто у вагоні №59955286,

7500 кг. - розмір недостачі за комерційним актом №482004/197 від 02.06.2017р.,

1400 кг. - норма природної втрати,

1869,47грн. - вартість 1 т. з ПДВ вугілля.

З огляду на наведене та з урахуванням змісту комерційного акту, суд дійшов висновку, що саме відповідач своїх зобов'язань за договором перевезення належним чином не виконав - збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає про наступне.

За приписами ст.130 Статуту залізниць України, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів має одержувач.

Відповідно до ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, залізнична накладна №50153543 від 25.05.2017р. містить переуступний напис про те, що право на пред'явлення претензії та позову передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля». Вказаний напис засвідчено підписами генерального директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (одержувача) та скріплено печаткою підприємства.

За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду з розглядуваним позовом до відповідача.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості нестачі вугілля у розмірі 11403,77 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» про стягнення вартості нестачі вантажу - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, буд.22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька обл., м.Добропілля, м.Білицьке, вул.Красноармійська, буд.1А, код ЄДРПОУ 37014600) вартість нестачі вугілля у розмірі 11403 (одинадцять тисяч чотириста три) грн. 77 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, буд.22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька обл., м.Добропілля, м.Білицьке, вул.Красноармійська, буд.1А, код ЄДРПОУ 37014600) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 19 лютого 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 26 лютого 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов