Ухвала суду № 72438268, 21.02.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"21" лютого 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/515/14

За заявою ОСОБА_1 сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Коритняни, Ужгородський район

про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14

за позовом комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Коритняни, Ужгородський район

про стягнення суми 1216147,03 грн.

Суддя Васьковський О.В.

За участі представників:

від заявника (боржника) – ОСОБА_2 (дов.№14/02-31 від 02.01.18)

від стягувача – ОСОБА_3- юрисконсульт юридичного відділу (дов.№02 від 02.01.18)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14 частково задоволено позов комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород та стягнуто з ОСОБА_1 сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Коритняни, Ужгородський район суму 1086934,40 грн. заборгованості та 21738,70 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.14 рішення господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14 залишено без змін.

На примусове виконання Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.14 у справі № 12/67, господарським судом 07.10.14 року було видано накази.

Заявник (боржник) 02.02.18 звернувся до господарського суду Закарпатської області із заявою №42/02-31 від 01.02.18 про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14 до 31.12.2018 року включно.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.02.18 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.02.18 відкладено розгляд вказаної заяви.

Заявник подану заяву мотивує тим, що на момент подання заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14 проведено значний обсяг роботи щодо документального оформлення робіт з ремонту водопровідної мережі с.Коритняни та Кінчеш та здійснено фактичну передачу проектно-кошторисної документації «Реконструкція системи водопостачання с.Коритняни, с.Кінчеш Ужгородського району», що підтверджується актом приймання-передачі від 08.06.16. Також, заявник вказує, що 11.04.16 встановлено засіб обліку води між селами Часлівці та Коритняни, з метою врегулювання взаємовідносин між населеними пунктами щодо водопостачання с.Часлівці, проведено ряд зустрічей на рівні керівництва Ужгородського району та міста Ужгород з метою вирішення питання щодо погашення боргу. Заявник посилається на те, що проведено значний обсяг роботи з боржниками, які заборгованість за отримане водопостачання, передано цілий ряд позовів до Ужгородського міськрайонногосуду, з багатьма споживачами укладено договори реструктуризації заборгованості за спожиту воду, значно збільшені надходження від споживачів за послуги водопостачання. Крім того, завершено ремонт водопровідної мережі села Коритняни, повністю замінено водопровідну трубу шляхом прокладення нової траси села, з 08.11.16 розпочалися аналогічні роботи по заміні такої ж труби в селі Кінчеш, Ужгородського району, які повинні бути завершені орієнтовно до кінця поточного року. Після проведення відповідних робіт автоматично зменшиться об’єм води, який витрачається споживачами під час її транспортування від свердловини до кінцевих споживачів, що відповідно зменшить суму, яку сільська рада повинна сплачувати водопостачання. Враховуючи строк, необхідний для освоєння коштів, що знаходяться на рахунках ради та заблоковані казначейством, та строки здійснення капітального ремонту мереж водопостачання не тільки на підводі води до сіл, але безпосередньо на території села, у зв'язку з чим заявник просить відстрочити виконання рішення у справі до 31.12.2018 року включно.

При цьому заявник (боржник) вказує, що подання заяви про відстрочку виконання рішення спрямована на уникнення негативних наслідків у вигляді неможливості виконання грошових зобов’язань відповідача, а саме зменшення фактичних витрат на оплату за водопостачання та збільшення, в подальшому сум, які будуть направлятися на виконання судового рішення.

Таким чином, заявник (боржник) просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14 до 31.12.18.

Представник стягувача (позивача) у поданих у судовому засіданні уповноваженим представником письмових поясненнях №313 від 14.02.18 по суті вказаної заяви проти задоволення заяви боржника не заперечує, обґрунтовуючи важким економічний стан комунального підприємства, постійне підвищення тарифів на енергоносії, наростаючу дебіторську заборгованість населення перед підприємством, в тому числі ОСОБА_1 сільську раду, яка на даний момент боргує 16,9 млн. грн., а рівень оплати складає 10-12% за надані послуги. Однак, вважає за можливе, як виняток, надати боржнику (відповідачу) тимчасову відстрочку виконання рішення до 31.12.18, оскільки ті заходи, на які планує освоїти кошти сільська рада, можуть важливим чином вплинути на платіжну дисципліну відповідача та повне погашення заборгованості перед комунальним підприємством.

У судовому засіданні представник боржника усно підтримав подану заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14.

Проаналізувавши матеріали заяви та доводи сторін, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, на підставі обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011 року існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу ("Бурдов проти Росії" та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено п. 1 ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Згідно положень ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ст. ст. 74,76,77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зміст заяви, судом встановлено, що доводи заявника, викладені в заяві щодо винятковості обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставами відстрочення рішення суду у даній справі, у розумінні ст.331 ГПК України належними та допустимими доказами не підтверджені. Заявником до заяви про відстрочку виконання рішення суду не додано жодного документального підтвердження викладених в заяві обставин, які б могли слугувати належним доказом, як і не подано жодних доказів щодо стану заборгованості, ходу виконання рішення суду.

Посилання заявника (боржника) у заяві на великий обсяг дебіторської заборгованості, тяжкий фінансовий стан підприємства не свідчать про особливий характер обставин і не є доказом, який підтверджує наявність підстав для розстрочки виконання рішення суду.

Також, суд також звертає увагу на те, що у період з 2016 по 2017 р.р. боржнику неодноразово надавалась відстрочка виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14.

Крім того, заявником (боржником) не доведено намір добровільно виконати рішення суду, яке є обов'язковими до виконання на всій території України, у відповідності до ст.124 Конституції України та ст.326 ГПК України.

Тому суд констатує, що відсутні належні підстави для застосування ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, у межах предмету заяви про розстрочку виконання рішення суду.

При цьому, суд звертає увагу, що згода стягувача (позивача), на вжиття заходів, передбачених ст.331 ГПК України, вказана стаття не вимагає. Водночас, згода стягувача на відстрочення рішення суду може бути підставою для укладення сторонами мирової угоди в порядку, визначеному ГПК України.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, відмовити у задоволені заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі №907/515/14.

Керуючись ст. ст. 42, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Коритняни, Ужгородський район про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.08.14 у справі №907/515/14 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду у строк, встановленийч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу надіслати сторонам.

Суддя Васьковський О.В.