Рішення № 72437969, 19.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.2018 Справа № 905/2978/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» м. Київ (в особі регіональної філії “ОСОБА_1 залізниця”, м. Дніпро)

до відповідача: Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м. Вугледар Донецької області

про стягнення 31 734,60грн.

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Каращук Є.В.

Представники:

позивача: ОСОБА_2 – юрисконсульт;

відповідача: не з’явився.

Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» подано позов про стягнення з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” 31 734,60грн., у тому числі:

· 26 095,00грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №50845122 масу вантажу за відправкою Південнодонбаська Донецької залізниці – Покровськ Донецької залізниці, вагон №60360476;

· 5 639,60грн. додаткових витрат, понесених залізницею під час виправлення комерційної несправності.

В обґрунтування своїх вимог залізниця посилається на те, що під час перевезення за спірною відправкою було виявлено, що вага вантажу, зазначена у залізничній накладній, не відповідає фактичній масі вантажу, за що відповідно до ст.ст.118, 122, 129 Статуту залізниць України стягується штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Окрім того згідно зі статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ним у накладній і має сплатити перевізнику додаткові витрати, понесені залізницею під час виправлення комерційної несправності.

Відповідач відзивом позов не визнав з посиланням, зокрема на те, що:

- зважування вантажу на станції ОСОБА_1 та на станції відправлення відбувалось на різних терезах: на станції ОСОБА_1 - на електронних 150-тонних вагонних вагах, у той час як на станції відправлення – на справних 200-тонних вагонних вагах, які пройшли державну повірку;

- позивач не зважував тару вантажу окремо від самого вантажу (не вивантажував вантаж з вагону) і не враховував похибку зважування;

- вага вагону у порожньому стані не завжди відповідає маркуванню на ньому.

Також відповідач просить врахувати при винесенні рішення ст.233 Господарського кодексу України, яка передбачає зменшення штрафних санкцій у разі важкого майнового стану сторін. Так, кредиторська заборгованість підприємства має динаміку до збільшення і становить 1 134 788 тис. грн.

Поряд з цим, за твердженням відповідача, має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів. Отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. Бюджетне фінансування здійснюється тільки на часткове погашення заборгованості з заробітної плати. Станом на 03.01.2018 заборгованість з заробітної плати склала 37 485 тис. грн. Розмір обов’язкових платежів до бюджету на 03.01 2018р. складає 2 568 914,6 тис. грн. Через наявність податкового боргу, частина майна підприємства описана та знаходиться у податковій заставі. Крім того, у зв’язку з наявною заборгованістю за виконавчими листами, на все майно підприємства накладено арешт та заборону на його відчуження.

Причинами нестабільного фінансового становища з 2014 по теперішній час є:

- проведення військових дій на території Донецької області, що призвело до дефіциту коштів на поточну діяльність, значного зниження матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу;

- зріст цін на товари, роботи, послуги, споживані в процесі виробництва.

На підтвердження своїх доводів, відповідач надав копію балансу на 30 вересня 2017 року та звіт про фінансові результати ДП «Шахтоуправління “Південнодонбаське №1» за 9 місяців 2017року.

Одночасно відповідачем заявлене клопотання про розгляд справи без участі свого представника, яке судом задоволене.

Позивач через канцелярію суду надав пояснення по справі. Також, позивачем надана відповідь на відзив відповідача.

Поясненнями позивач роз’яснив свої вимоги у частині додаткових витрат, понесених залізницею під час виправлення комерційної несправності і надав їх правове обґрунтування. Зокрема, позивач зазначив, що у зв’язку з виправленням комерційної несправності на станції ОСОБА_1 залізницею відповідачеві нараховані додаткові плати і збори, а саме:

ь збір за маневрову роботу – 1 616,64грн. з ПДВ;

ь збір за зважування вагону - 207,72грн. з ПДВ;

ь плата за користування вагоном - 702,24грн. з ПДВ;

ь збір за телеграфне повідомлення (3 телеграми) - 439,20грн. з ПДВ;

ь збір за зберігання вантажу 73000кг (73т) – 1 613,28грн. з ПДВ;

ь робота крана — 1 060,52грн. з ПДВ.

Збір за маневрову роботу нарахований відповідно п.1.8 Р.2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1). Підстава: для проведення зважування вагону необхідно було здійснити маневрові роботи (доставити вагон до місця зважування).

Згідно ст.24 Статуту залізниць України залізниця перевірила масу вантажу, а саме - зважила вагон на вагонних вагах та нарахувала збір. Збір за зважування нараховується на кожну операцію у розмірі 75,20грн. за один вагон будь-якої вантажопідйомності (п.4.1 р.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1).

Плата за користування вагоном нарахована відповідно до статті 119 Статуту, згідно якої за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Згідно п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за № 165/3458 із змінами і доповненнями).

Збір за телеграфне повідомлення нарахований згідно табл.3 п.10 р.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1).

Збір за зберігання вантажу нарахований згідно п.8 Правил зберігання вантажу (п.4.1 р.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1)), яким передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється:

- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

- при затримці - з моменту затримки.

Для усунення комерційної несправності, а саме - перевищення маси вантажу у вагоні понад його вантажопідйомність, було залучено кран для перевантаження надлишку вантажу 7900кг (7,9т). Комерційна несправність усунута та нарахована роботу крана відповідно до калькуляції від 14.07.2017. Дані додаткові збори нараховані згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1) та калькуляцією від 14.07.2017.

Відповіддю на відзив позивач не погодився з доводами відповідача і зазначив наступне:

1. Залізниця керується Правилами оформлення перевізних документів. Згідно Правил оформлення перевізних документів графа 4 залізничної накладної заповнюється вантажовідправником.

2. Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

3. Вагони були зважені в статиці, а не в динаміці. Зважування проводилось на транзитній станції та вивантаження вантажу з вагонів не проводилось. Ні в одному з законодавчих актів не зазначено про обов’язкове вивантаження вантажу залізницею на транзитній станції для зважування вантажу окремо.

4. Щодо зважування вагону на станції відправлення Південнодонбаська Донецької залізниці на 200-х тонних вагах та зважування його на транзитній станіні ОСОБА_1 залізниці на 150-х тонних вагах порушень не вбачається. Відповідач не надав обґрунтованого заперечення щодо порушення залізницею Правил перевезення вантажів та інших нормативних актів.

5. Фінансові документи, які додані до відзиву, не є підтвердженням скрутного фінансового становища. Відповідач зазначає фінансовий стан підприємства як нестабільний і жодного слова про те, що підприємство знаходиться у скрутному становищі. В Господарському процесуальному кодексі України відсутнє право на зменшення суми штрафу.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України „Про залізничний транспорт” від 04.07.1996 року № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Ст.2 Статуту залізниць України, затвердженого ПКМУ від 06.04.1998 року, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

В ст.5 Статуту залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів(далі Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

05.07.2017р. Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (вантажовідправник) на адресу ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» (вантажоодержувач) у напіввагоні №60360476 за залізничною накладною на групу вагонів №50845122 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Покровськ Донецької залізниці, відвантажило вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті.

За накладною вантажопідйомність вагону 69т, вага нетто у вагоні – 68 500кг, брутто - не зазначено, ваги тари – 23 800кг.

В накладній також зазначено, що поверхня вантажу нижче рівня бортів вагону, вантаж маркований повздовжньою смугою жовтого кольору 200мм по усій довжині вагону.

При проходженні зазначеного вагону з вантажем станції ОСОБА_1 залізниці (попутна станція) було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу, про що був складений акт загальної форми №905 від 08.07.2017р.

Для здійснення контрольного переважування вагону з вантажем за спірною відправкою він був відчеплений від основної відправки, про що був складений акт загальної форми №4395 від 08.07.2017р.

При контрольному переважуванні вагону з вантажем на станції ОСОБА_1 залізниці на справних 150-тонних електронних вагонних вагах станції, повірених 11.05.2017р., виявилось:

- вага брутто 96 660кг,

- вага тари (з документу) 23 800кг,

- вага нетто 72 860кг,

що більше проти даних залізничної накладної на 4 360кг та вантажопідйомності вагону на 3 860 кг.

Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом №463003/377 від 08.07.2017р., який підписаний належними особами, а саме: начальником станції, оператором, прийомоздавальником.

В комерційному акті також зазначено, що навантаження навалом нижче рівня боргів вагона на 50-60см,, рівномірне, виїмки, заглиблення відсутні, обриси навантаження не порушені. Вагон у технічному відношенні справний.

Після перевантаження надлишку в інший вагон, вагон №60360476 направлений на станцію призначення за досилочною накладною №46968517 з вантажем масою 68 500кг. Надлишок вантажу також був направлений на станцію призначення за досилочною накладною.

Згідно акту загальної форми станції ОСОБА_1 № 5319 від 13.07.2017 і пояснень позивача у зв'язку з затримкою вагону і на усунення комерційної несправності (перевантаження надлишку вантажу в інший вагон з метою приведення маси вантажу до даних, зазначених у основній накладній і вантажопідйомності вагону) додаткові плати, збори (витрати) перевізника склали 5 639,60грн., у тому числі:

· 1 616,64грн. – маневрові роботи (1 347,20грн. + 20% ПДВ);

· 1 060,52грн. – робота крана по перевантаження надлишку в інший вагон (883,77грн. + 20% ПДВ);

· 207,72грн. – збір за зважування вагону (173,10грн. + 20% ПДВ);

· 702,24грн.– плата за користування вагоном (585,20грн. + 20% ПДВ);

· 1 613,28грн. – збір за зберігання вантажу (1 344,40грн. + 20% ПДВ);

· 439,20грн. – збір за телеграфне повідомлення (направлення 3-х телеграм) (366,00грн. + 20% ПДВ).

ОСОБА_3 на станцію відправлення були направлені телеграфні повідомлення про перевищення ваги навантаження вагону та необхідність направлення представника відправника для вирішення питання щодо подальшого слідування вагону.

По прибутті на станцію призначення спірного вагону і вагону, в який був перевантажений надлишок, працівниками залізниці була здійснена перевірка маси в вагонах і в комерційному акті зроблена відмітка про те, що різниці проти даних комерційного акту виявлено не було.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 26 095,00грн. із розрахунку: 5 219,00грн. (тариф) х 5.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

· відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138), вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити масу вантажу;

· відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній;

· ч.2 ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній;

· згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту);

· ст.129 Статуту залізниць України встановлено: "Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць". Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. "а");

· пунктом 10 Правил складання актів передбачено: "Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці";

· відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%;

· норма надлишку за спірним перевезенням становить 137,00кг, що менше виявленого надлишку – 4 360кг,

· за зазначеним перевезенням провізна плата становить 5 219,00грн., у зв'язку з чим на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 26 095,00грн. із розрахунку: 5 219,00грн. х (тариф) х 5.,

господарський суд вважає, що:

- позов обґрунтований i підлягає задоволенню у повному обсязі щодо стягнення штрафу;

- відповідач, визначаючи масу вантажу, фактично допустив неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в накладній та завантаження вагону за спірною відправкою понад встановлену для нього вантажопідйомність, що потенційно загрожувало безпеці руху та призвело до його затримки на попутній станції для усунення допущених вантажовідправником порушень;

- відповідач має оплатити залізниці за пов'язані із затримкою користування вагоном, маневрову роботу, зважування вантажу, перевантаження надлишку вантажу в інший вагон;

- позов в частині стягнення 3 111,90грн. додаткових зборів і плат (з ПДВ), у тому числі 1 616,64грн. – маневрові роботи, 207,72грн. – збір за зважування вагону, 702,24грн.– плата за користування вагоном, 585,30грн. – робота крана, обґрунтований i підлягає задоволенню.

Позов в частині стягнення з відповідача 1 060,52грн. плати за роботу крана по перевантаження надлишку в інший вагон підлягає задоволенню частково у сумі 585,30грн. із розрахунку: 4,36т (маса перевантаженого вантажу) х 111,87грн. (виробнича собівартість робіт з розрахунку на 1тн вантажу) + 20% (ПДВ), оскільки у розрахунку виробничої собівартості витрат на роботу крана і рахунку №643 від 17.07.2017 зазначено, що було перевантажено 7,9т вантажу, у той час як у дійсності за спірною відправкою перевантажено було тільки 4,36т.

В частині стягнення з відправника 1 613,28грн. збору за зберігання вантажу на побіжній станції (з ПДВ) позов задоволенню не підлягає, оскільки:

- ст.46 Статуту залізниць України, на яку посилається залізниця, передбачений обов'язок одержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу і у разі зберігання вантажу на станції понад визначений ч.2 цієї статті термін справляється плата;

- відповідач не є одержувачем вантажу за спірною відправкою, він є відправником.

Посилання позивача на «Правила зберігання вантажів», п.8 якого встановлено, що «збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)» суд також вважає неправомірним, оскільки:

- "Правила зберігання вантажів" затверджені Мінтрансом України;

- відповідно до ст.5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезень вантажів;

- згідно ст.6 Статуту залізниць України Правила перевезення вантажів (Правила) - це нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів;

- зі змісту ст.ст.5, 6 Статуту залізниць України можна зробити висновок, що затверджені на підставі Статуту Правила не мають йому суперечити і можуть лише конкретизувати зміст окремих статей Статуту, зокрема ст.46 щодо строків вивезення і порядку зберігання вантажів;

- згідно ст.908 ЦК України, з якою також кореспондуються ст.ст.306, 307 Господарського Кодексу України та ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт», умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них;

- відповідно до ст.46 Статуту залізниць України збір за зберігання вантажу сплачує одержувач вантажу, а не відправник і тільки у випадку, коли зберігання мало місце на станції призначення, тобто Статут залізниць України взагалі і ця норма зокрема не передбачають, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини відправника сплачується незалежно від місця затримки (на підходах до станції призначення, на прикордонних, припортових станціях тощо);

- не є компетенцією Мінтрансу України встановлювати нові положення, які не визначені (регламентовані) Статутом залізниць України;

- у зазначеній частині п.8 «Правил зберігання вантажів» не відповідає законодавству України, прямо суперечить ст.46 Статуту залізниць України, виданий Мінтрансом України не відповідно до положень, закріплених Статутом залізниць України, що є порушенням ст.908 ЦК України та ст.ст.5, 6, 46 Статуту залізниць України і згідно ч.7 ст.11 Господарського процесуального Кодексу України, якою передбачено, що «уразі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили», не застосовується судом.

Не визнання п.8 «Правил зберігання вантажів» у зазначеній частині нечинним та не зняття їх з державної реєстрації, так само як і факт реєстрації Мін'юстом України «Правил зберігання вантажів» і доповнень та змін до них у спірній частині не впливає на прийняття рішення по справі, оскільки ч.7 ст.11 Господарського процесуального Кодексу України не пов'язує з зазначеними факторами (держреєстрації актів, визнання їх недійсними чи протизаконними) застосування (не застосування) господарським судом актів державних та інших органів, які акти не відповідають законодавству України (актам вищої юридичної сили).

В частині стягнення з відправника 439,20грн. збору за телеграфне повідомлення (направлення 3-х телеграм) позов також задоволенню не підлягає, оскільки ці повідомлення направлялись на станцію відправлення, а не відповідачеві і залізниця не довела необхідність їх направлення (чинним законодавством не передбачений обов’язок перевізника повідомляти відправника про затримку вагону у цьому випадку).

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу судом не задоволено, так як зменшувати розмір штрафу є правом, а не обов’язком суду і суд не вважає за необхідне скористатись цим правом у випадку, коли неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в накладній та завантаження вагону за спірною відправкою понад встановлену для нього вантажопідйомність потенційно загрожувало безпеці руху.

Також суд констатує, що правильно зазначати масу вантажу у перевізних документах є обов’язком вантажовідправника, передбаченим Правилами оформлення перевізних документів, а не зобов’язанням у розумінні ст.173 Господарського кодексу України.

Заперечення відповідача судом до уваги не взяті, оскільки:

- визначення маси вантажу на станції ОСОБА_3 здійснювалось тим самим способом, що і вантажовідправником перед відправкою, тобто шляхом зважування;

- зважування вантажу на різних терезах не суперечить чинному законодавству;

- законодавством не передбачений обов’язок залізниці зважувати окремо тару вантажу;

- норма надлишку за спірним перевезенням значно менша виявленого надлишку;

- вагу вагону перевізник взяв ту, які відправник зазначив в перевізних документах

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.24, 118, 119, 122, 129 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів і керуючись ст.ст. 210, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, код ЄДРЮФОП 34032208) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815, банківські реквізити невідомі, в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) 26 095,00грн. штрафу, 3 111,90грн. додаткових зборів і плат, 1 472,56 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня його прийняття (проголошення, складення повного судового рішення), а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Суддя В.І. Матюхін