Рішення № 72437452, 26.02.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/1161/18

Провадження № 2/243/917/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Янчевському В.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов’янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 04 серпня 2016 року помер ОСОБА_4, 13.02.1947 року – батько ОСОБА_2, 09.11.2016 року померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 – мати ОСОБА_2

Після смерті померлих залишила спадщина не отримана пенсія.

ОСОБА_2 єдина спадкоємиця померлих. З урахуванням цього ОСОБА_2 належить до спадкоємців першої черги.

Для отримання спадщини ОСОБА_2 не змогла у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки місцевість її проживання знаходиться в зоні АТО і вона не мала можливості отримати юридичні знання, як отримати спадщину.

13.02.2018 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори, проте у нотаріальній конторі їй повідомили, що строк для прийняття спадщини пропущений.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 міська рада у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без участі їх представника, просили прийняти рішення на розсуд суду, враховуючи наявні у справі матеріали.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії ІІ-НО № 016485 від 15.01.2018 року, видане Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 помер 04.08.2016 року у смт. Кутейникове Амвросіївського району Донецької області. (а.с.11)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії ІІ-НО № 016484 від 15.01.2018 року, видане Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_5 померла 09.11.2016 року у м. Макіївка Донецької області. (а.с.12)

Судом встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 що підтверджується свідоцтвом про народження серії VІІ – НО № 275662 від 17 лютого 1987 року, видане Кутейниковською селищною радою Амвросїївського району Донецької області. (а.с.13).

Звернувшись до державного нотаріуса першої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивач отримав постанови про відмову вчиненні нотаріальних дій від 12 лютого 2018 року № 60/02-31,61-02-31, оскільки не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк. (а.с.14,з.б., 16, з.б.)

Часом відкриття спадщини згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи або день, з якого вона оголошена померлою.

Згідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і

заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, ОСОБА_2 відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги після померлих ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно до абз. 1, 2, 6, 7, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При вирішенні питання про можливість визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5 суд приймає до уваги ті обставини, що позивач, зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область, Амвросіївський район, смт. Кутейникове, вул. Кл. Цеткін 30 та у зв’язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької області не мав можливості виїхати на територію, що контролюється української владою для оформлення спадщини, а отже суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

До складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною Радою України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлено відповідно до Законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»№1207-VII від 15 квітня 2014 року, а також «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680- VII від 16 вересня 2014 року та постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17 березня 2015 року.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно із Наказом міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів

інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на території Донецької області тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території Луганської області.

Частина 1 ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 1268 ЦК України,незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із роз’ясненнями викладеними у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, частини другої ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідачами при відсутності інших спадкоємців є територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що оскільки прийняття спадщини є правом особи, а позивач в інший спосіб захистити своє право не може ніж звернутися до суду, то позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Такого висновку суд дійшов і враховуючи правову позицію, яку висловив Верховний Суд України в постанові від 26 вересня 2012 року по справі № 6-85цс12 за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм частини 3 ст. 1272 ЦК України, згідно якої

право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила частини 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення частини 3ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Суд вважає, що викладені у позові обставини доведені належними доказами, а тому приходить до висновку, що встановлений строк на прийняття спадщини пропущений позивачем з поважної причини.

За таких обставин, слід визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини строком на один місяць, з дня набрання рішення законної сили.

Керуючись ст. ст. 12-13, 76 - 79, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України,суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк два місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини після її батьків, ОСОБА_4, який помер 04 серпня 2018 року та ОСОБА_5, яка померла 09 листопада 2016 року.

Строк для прийняття спадщини починається з моменту набрання рішення законної чинності.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення складене та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_8