Рішення № 72436981, 15.02.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3055/17

Провадження № 2-а/210/30/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" лютого 2018 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі судді Літвіненко Н. А., розглянувши за правилами спрощеного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з адміністративним позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування постанови, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення № 36-КР від 11.07.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.9 ст. 96 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 9 ст. 96 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевірка була проведена без належного повідомлення та за відсутності Позивача, а тому Відповідачем було порушено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та допущено ряд процесуальних помилок.

Крім того, вказує, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП, за вчинення якого на нього накладене стягнення.

Представник Відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що перевірку проведено законно - у відповідності до вимоги Прокуратури Дніпропетровської області від 01.06.2017 р., а отже документи, які прийняти за наслідками перевірки є правомірними та обґрунтованими, а встановлені порушення не спростовані Позивачем, а отже постанова, прийнята за результатами розгляду справи не підлягає скасуванню.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків..

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради «Про затвердження переліку перевірок» спеціалістами відділу була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єктах, які розташовані за наступними адресами: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, буд 38.

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 12.06.2017 року, для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень (кол. Кв. 13) під офіс в житловому будинку № 38 по пр. Металургів в Дзержинському районі, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50006» направлені головні спеціалісти відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради – ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до акту № 00423062017 проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень (кол. Кв. 13) під офіс в житловому будинку № 38 по пр. Металургів в Дзержинському районі, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50006», яка тривала з 12.06.2017 р. по 23.06.2017 р. за відсутності Позивача ОСОБА_2

Того ж дня, 23.06.2017, головними спеціалістами відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винесено припис № 44, згідно якого вимагали до 23.07.2017 р. усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру відповідно до вимог ст. 3, 39-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466. Примірник вказаного припису надіслано поштовим зв’язком.

Крім того, за результатами перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.06.2017 року.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, заступником начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_3 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.07.2017 року №36-КР, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Позивач не погоджуючись зі спірною Постановою, звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10, ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок №553).

Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 9 Порядку №533).

У п. 13 Порядку №533 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18 Порядку).

Відповідачем не надано суду жодного доказу, що Позивач отримав примірник Акту, Припису та Протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Отже, судом встановлено, що Відповідачем не дотримано вищенаведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, оскільки перевірку дотриманням Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил було проведено без присутності особи, яка має повноваження представляти інтереси Позивача або особисто Позивача (доказів зворотного суду не надано), що призвело до проведення позапланової перевірки за відсутності суб'єкта містобудування в порушення п. 9 Порядку. З огляду на наведене, Позивач був позбавлений можливості реалізувати надані законодавством права, передбачені п. 13 Порядку.

Як наслідок, суд зазначає, що постанова винесена посадовою особою Відповідача за результатами розгляду акту, протоколу та припису, складених за результатами позапланової перевірки, яка була проведена з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, є протиправною.

Окрім цього, Відповідачем при винесенні постанови не дотримано положень Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року, зокрема п. 13 Порядку, де зазначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. При цьому, суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п. 17 цього Порядку справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб, а відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Оскільки матеріалами справи встановлено відсутність дотримання процедури Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року, зокрема в частині виконання обов'язків щодо ознайомлення Позивача з протоколами, роз'яснення прав та обов'язків, надання права на підписання протоколу та можливості надати зауваження на ці протоколи, не надано доказів завчасного повідомлення Позивача про час та місце розгляду справи, та зважаючи на те, що протокол від 23.06.2017 р. був підставою для винесення оскаржуваної постанови, суд зазначає, що Відповідач при притягненні Позивача до відповідальності за правопорушення діяв не у спосіб, передбачений Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Аналізуючи обставини викладені в позові та заперечення відповідача суд приходить до висновку, що Позивачу було невідомо про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, протокол складався без відома позивача, за його відсутності і зі змістом протоколу позивача не ознайомлювали, він був позбавлений права надати пояснення стосовно тих порушень, що зазначені у ньому, а також при складанні протоколу йому не роз'яснювались права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, тим самим права Позивача були грубо порушені.

Згідно ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач не отримував від Відповідача повідомлення про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв’язку з чим він не міг подати і клопотання про її відкладення, або розгляд за його відсутності.

Відповідно до п.12 Постанови № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Крім того, згідно п. 18, п. 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок №461) орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Згідно ч. 9 ст. 96 КУпАП передбачена відповідальність за експлуатацію об’єктів візництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином. В свою чергу диспозиція ч. 9 ст. 96 КУпАП чітко вказує на опис правопорушення, що має разовий характер - внесення недостовірних даних у декларацію про готовність об’єкта до експлуатації. У цьому сенсі день вчинення правопорушення — це саме день заповнення замовником будівництва декларації про готовність об’єкта до експлуатації та передачі її до відповідних органів для реєстрації.

Отже, відповідно до мотивувальної частини оскаржуваної постанови, адміністративне правопорушення полягає у зазначенні недостовірних даних в декларації про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованій 05.10.2016 року за № ДП 143162790047.

З вищевикладеного випливає, що Позивача ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності вже після спливу двомісячного терміну притягнення до адміністративної відповідальності, який встановлено ст. 38 КУпАП, та який закінчився 05.12.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо скасування постанови заступника начальника відділу з питань державного архітектурно - будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_3 № 36-КР, про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 11 липня 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Крім того, з урахуванням положень ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 77, 78, 139, 286, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення № 36-КР від 11.07.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.9 ст. 96 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 9 ст. 96 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 40281529, інд. 50101, м. Кривий Ріг, пл.. Молодіжна, 1) на користь держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. А. Літвіненко