Вирок № 72436508, 27.02.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6469/15-к

Провадження № 1-кп/219/101/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря Троян Л.К.

прокурора Мироненка С.В.

захисника ОСОБА_1

та обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Бахмут матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015050150001332 від 23 квітня 2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого головою благодійної організації «Життя» та за приватним наймом майстром з ремонту взуття, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 14 травня 2004 року Апеляційним судом Донецької області за ст.ст. 125 ч. 2, 93 п. «а», «і», 142 ч. 3, 42 ч. 1 КК України (в редакції 1960 року) до 14 років позбавлення волі, звільненого 20 липня 2010 року з Макіївської ВК-32 умовно-достроково на невідбутий строк 3 роки 5 місяців 18 днів, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2015 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, більш точний час в ході судового провадження не встановлено, ОСОБА_2 поблизу магазину «Фенікс», розташованого по вул. Чайковського в м. Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_4 та знайомим останнього ОСОБА_5, з якими вирішили вжити спиртні напої, а саме спиртову настоянку «Глоду». Після чого, придбавши 4 спиртові настоянки «Глоду», ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 попрямували до місця проживання останнього, а саме до приміщення квартири АДРЕСА_1 (нині – Бахмут) Донецької області, де розташувавшись на кухні, почали вживати спиртні напої.

В той же день, тобто 23 квітня 2015 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точний час в ході судового провадження не встановлено, в ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка з приводу зникнення сигарет ОСОБА_5, який звинуватив у їх зникненні ОСОБА_6 Будучи обуреним на звинувачення ОСОБА_5 щодо крадіжки ним сигарет, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, не переслідуючи мети вбивства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, схопив у праву руку кухонний ніж зі столу, розташованого в приміщенні кухні квартири ОСОБА_4, та спробував нанести один удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_5, але останній зміг увернутись від удару, після чого ОСОБА_2 обхопив лівою рукою за шию потерпілого ОСОБА_5 і нахилив останнього вперед, завдавши при цьому удар ножем, який тримав у правій руці, в живіт ОСОБА_5

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: непроникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки зліва, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, та проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з ушкодженням великого сальника, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 23 квітня 2015 року ввечері, точний час він не пам’ятає, він разом зі знайомим йому ОСОБА_4 та знайомим останнього ОСОБА_5 знаходились в квартирі ОСОБА_4 за адресою: Донецька область, м. Артемівськ (нині – Бахмут), АДРЕСА_2, де вживали настоянку «Глоду». Під час їх спілкування ОСОБА_5 почав поводити себе агресивно, висловлював образи на адресу обвинуваченого, вимагав повернути йому начебто викрадені ОСОБА_2 сигарети, що обурило обвинуваченого, який після марних спроб заспокоїти потерпілого, який почав штовхатися, не витримав і наніс потерпілому удар ножем в область живота. Також обвинувачений зауважив, що щиро шкодує про скоєне, розуміє, що в такий спосіб неможна вирішувати конфлікти, на теперішній час став на шлях виправлення, працює головою благодійної організації «Життя», підробляє за приватним наймом майстром з ремонту взуття, має вагітну дружину та двох неповнолітніх дітей, при цьому молодша донька має інвалідність. Позовні вимоги прокурора про стягнення витрат на лікування потерпілого визнав в повному обсязі, просив суд не позбавляти волі і врахувати всі обставини справи.

Окрім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні даного злочину при описаних у вироку обставинах знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і в повному обсязі доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілого, свідків.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 23 квітня 2015 року біля магазину № 25 в м. Артемівську (нині – Бахмут) Донецької області зустрів знайомого ОСОБА_4 та раніше не знайомого ОСОБА_2, з якими пішли до магазину № 50, де останні попросили його придбати настоянку «Глоду», яку він придбав в аптеці в кількості 3-4 флаконів по 100 мл. Вони всі втрьох були в стані алкогольного сп’яніння ще до зустрічі, про що він зробив висновок з поведінки ОСОБА_4 та ОСОБА_2, їх мови та нетвердої ходи, при цьому потерпілий до зустрічі вжив приблизно 250-300 гр. горілки. Після придбання настоянки «Глоду» вони втрьох пішли до квартири ОСОБА_4, яка розташована в багатоквартирному будинку по вул. Леваневського, номер квартири та будинку він не пам’ятає. В ході вживання настоянки «Глоду» у потерпілого виник словесник конфлікт з ОСОБА_2 через зниклу пачку сигарет ОСОБА_5 Під час сварки потерпілого насторожила поведінка ОСОБА_4 та обвинуваченого і він вирішив піти додому. В цей час ОСОБА_2 попросив у потерпілого гроші, не називаючи суму, на що ОСОБА_5 відповів, що в нього грошей немає, після чого вони почали штовхатись, він оборонявся і в цей час ОСОБА_2 наніс йому один удар ножем в область серця, але він увернувся, проте обвинувачений схопив його лівою рукою за шию, притягнув до себе та наніс йому другий удар ножем, який тримав в правій руці, в живіт, після чого пішов на кухню, а потерпілий встиг вийти на вулицю та попросив перехожих викликати швидку медичну допомогу. В лікарні йому зробили операцію, пізніше він дізнався, що в нього було пошкоджено великий сальник, але нічого не видаляли. Також потерпілий зауважив, що має до обвинуваченого претензії матеріального характеру, але реалізовувати своє право на звернення з цивільним позовом про відшкодування шкоди при розгляді даної справи не бажає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона працює медичною сестрою в хірургічному відділенні центральної районної лікарні м. Бахмут. В її обов’язки входить прийом хворих та виконання вказівок лікаря. Проте, свідок не змогла пригадати події, що сталися 23 квітня 2015 року.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він працює лікарем-ординатором в хірургічному відділенні центральної районної лікарні м. Бахмут. В його обов’язки входить надання ургентної допомоги, а також він веде пацієнтів. Події 23 квітня 2015 року свідок також не пам’ятає, але зазначив, що при прийомі хворого до стаціонарного відділення заповнюється листок зі скаргами та діагнозами, які заповнює лікар, що приймає пацієнта. Обставини, за яких пацієнт отримав травму вносяться з його слів, а якщо він непритомний, то зі слів особи, яка його доставила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що був присутній як понятий при огляді місця події, а саме під’їзду № 4 будинку № 115 по вул. Леваневського в м. Артемівську та квартири на четвертому поверсі, номер якої не пам’ятає, так само як і дату проведення огляду. При цьому свідок зазначив, що при огляді був присутній син господині квартири, працівники міліції і ще одна понята. В ході огляду з квартири було вилучено посуд, тарілки, чарки. Де саме знайшли складний ніж, в квартирі чи біля під’їзду свідок пригадати не зміг. Всі виявлені речі були упаковані в картонні коробки та опечатані. В квартиру їх пустив користувач квартири добровільно без примусу, скарг під час огляду не надходило. В під’їзді між першим та другим поверхом було виявлено сліди крові, при цьому чи були сліди крові в квартирі свідок не зміг пригадати.

Крім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків у судовому засіданні безпосередньо досліджені інші докази, надані сторонами.

З витягу з кримінального провадження № 12015050150001332 вбачається, що 23 квітня 2015 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень малознайомим чоловіком на ім’я ОСОБА_9. Вказані відомості внесено за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України (Т. 1 а.к.п. 1).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 23 квітня 2015 року з доданою до нього фототаблицею в присутності понятих оглянуто ділянку місцевості біля під’їзду № 4 будинку № 115 по вул. Леваневського в м. Артемівську, де виявлено розташовані в хаотичному порядку сліди речовини бурого кольору у вигляді крапель, розкладний ніж-ложка зі слідами речовини бурого кольору та флакон «Настоянка Глоду» об’ємом 100 мл, в приміщенні самого під’їзду на сходовому майданчику також виявлені краплі речовини бурого кольору, при огляді квартири № 53, проведеного з добровільної згоди ОСОБА_4, виявлено дві скляні чарки, дві керамічні чашки білого кольору та кухонний ніж, що складається з клинка та рукоятки загальною довжиною 25,5 см. Всі виявлені предмети вилучено та упаковано. В ході проведення огляду заяв, клопотань та зауважень від учасників не надійшло (Т. 1 а.к.п. 9-26).

Згідно протоколу огляду предметів від 23 квітня 2015 року з фототаблицею в присутності понятих оглянуто в приміщенні реанімаційної палати № 1 хірургічного відділення ЦРБ м. Артемівська на ліжку одяг ОСОБА_5, а саме кофту синього кольору у білу горизонтальну полосу, у нижній частині якої на лицевій стороні виявлено пляму бурого кольору, всередині якої є пошкодження у виді розрізу довжиною 1 см, в районі лівої частини груді виявлено пошкодження тканини у виді отвору до 3 мм, безпосередньо біля якого розташовано плями бурого кольору до 5 мм в діаметрі (Т. а.к.п. 27-33).

З довідки центральної районної лікарні м. Артемівська (нині – Бахмут) вбачається, що 23 квітня 2015 року о 19 годині 20 хвилин до хірургічного відділення поступив ОСОБА_5 з діагнозом: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням великого сальника, перебував у стані алкогольного сп’яніння, стан важкий, застосовано оперативне лікування (Т. 1 а.к.п. 45). Вказаний діагноз підтверджується в тому числі описом операції № 232-233, проведеної 23 квітня 2015 року (Т. 1 а.к.п. 70).

24 квітня 2015 року від потерпілого ОСОБА_5 прийнято заяву про вчинене 23 квітня 2015 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, відносно нього кримінальне правопорушення малознайомим на ім’я ОСОБА_9, який вдарив потерпілого ножем, а також заяву про залучення до провадження як потерпілого (Т. 1 а.к.п. 56-58).

З копії карти виїзду швидкої медичної допомоги № 6534 від 23 квітня 2015 року вбачається, що за викликом до під’їзду № 4 будинку № 113 по вул. Леваневського в м. Артемівськ було встановлено ОСОБА_5 з колотою раною передньої черевної стінки та доставлено до хірургічного відділення ЦРЛ, при цьому зі слів ОСОБА_5 поранення він отримав при виході з під’їзду від незнайомого йому чоловіка (а.с. 72).

Згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 73 від 07 травня 2015 року на поверхнях двох ножів, вилучених при огляді місця події за фактом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, який мав місце 23 квітня 2015 року по вул. Леваневського 115/53 в м. Артемівськ Донецької області, слідів папілярних ліній не виявлено. Відповісти на питання якщо є, чи придатні вони для ідентифікації особи, яка їх залишила не представилось можливим через те, що на поверхнях обох ножів, вилучених при огляді місця події, слідів папілярних ліній не виявлено. Відповісти на питання якщо так, чи не залишені вони підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не представилось можливим через те, що на поверхнях обох ножів, вилучених при огляді місця події, слідів папілярних ліній не виявлено (Т. 1 а.к.п. 123-129).

Відповідно до висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 85 від 29 травня 2015 року на поверхнях двох чашок, трьох флаконів та двох чарок, які були вилучені 23 квітня 2015 року, в ході огляду місця події – квартири АДРЕСА_3, за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, слідів рук не виявлено. Відповісти на питання «Чи залишені вони підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6?» не виявилося можливим у зв’язку з відсутністю виявлених слідів рук (Т. 1 а.к.п. 138-144).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 178 від 08 травня 2015 року на підставі даних огляду ОСОБА_2 та у відповідь на поставлені питання судово-медичний експерт прийшов до наступних висновків: пігментована пляма на правій вушній раковині є слідом загоєного садна, яке утворилося від дії тупого твердого предмета з шорсткою поверхнею при ковзанні, можливо в строк і обставин, зазначених у постанові, і відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т. 1 а.к.п. 151).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 177 від 20 травня 2015 року на підставі даних огляду ОСОБА_5, дослідженні наданих меддокументів та у відповідь на поставлені питання судмедексперт прийшов до наступних висновків: непроникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітки зліва і проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням великого сальника утворилися від дії колото-ріжучого знаряддя, можливо в зазначений у постанові термін і належать: - непроникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки зліва до легких тілесних ушкоджень; - проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з ушкодженням великого сальника і як небезпечні для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (Т. 1 а.к.п 157-158).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 698 від 15 травня 2015 року крові потерпілого ОСОБА_5 належить до групи 0 з ізомаглютенінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0 (Т. 1 а.к.п. 174).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 699 від 15 травня 2015 року кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (Т. 1 а.к.п. 182-183).

З висновку судово-імунологічної експертизи № 700 від 03 червня 2015 року вбачається, що на двох марлевих тампонах зі змивами з рук ОСОБА_2, доставлених на дослідження, кров не виявлена. Враховуючи відповідь експерта «На двох марлевих тампонах зі змивами з рук ОСОБА_2, доставлених на дослідження, кров не виявлена», питання слідчого «Якщо так, то яка її групова приналежність? Чи можуть вони походити від потерпілого ОСОБА_5 або підозрюваного ОСОБА_2?», відповіді не підлягають (Т. 1 а.к.п. 191-192).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 701 від 05 червня 2015 року на футболці, яка належить потерпілому ОСОБА_5, доставленій на дослідження, в об’єктах №№ 1,2 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні слідів крові об’єктів №№ 1, 2 в них виявлений антиген Н, який характеризує групу крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Враховуючи групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_5 і підозрюваного ОСОБА_2, ці сліди належать особі (особам) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, можливо як потерпілому ОСОБА_5, так і підозрюваному ОСОБА_2, крім того, в цих слідах можливе змішання крові потерпілого ОСОБА_5 і підозрюваного ОСОБА_2, груповій характеристиці крові яких властивий антиген Н (т. 1 а.к.п. 200-202).

З висновку судово-імунологічної експертизи № 702 від 03 червня 2015 року вбачається, що в зіскобі, доставленому на дослідження, в об’єкті № 1 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні сліду крові об’єкта № 1, в ньому виявлений антиген Н, який характеризує групу крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Враховуючи групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_5 і підозрюваного ОСОБА_2, цей слід належать особі (особам) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, можливо як потерпілому ОСОБА_5, так і підозрюваному ОСОБА_2, крім того, в цьому сліді можливе змішання крові потерпілого ОСОБА_5 і підозрюваного ОСОБА_2, груповій характеристиці крові яких властивий антиген Н (Т. 1 а.к.п. 210-212).

Відповідно до висновку судово-цитологічної експертизи № 480 від 10 червня 2015 року лікар судово-медичний експерт-цитолог ОСОБА_10 прийшов до підсумків, що на кухонному (об’єкти №№ 1, 2) та складному (об’єкти №№ 3-8) ножах, вилучених в ході огляду місця події 23 квітня 2015 року за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Леваневського, 115/53 та представлених на дослідження, наявність крові не встановлена, при цитологічному дослідженні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені (Т. 1 а.к.п. 220-222).

З висновку судово-імунологічної експертизи № 703 від 03 червня 2015 року вбачається, що на кофті, джинсових штанах, які належать ОСОБА_2, доставлених на дослідження, крові не виявлена. Враховуючи відповідь експерта «На кофті, джинсових штанах, які належать ОСОБА_2, доставлених на дослідження, крові не виявлена», питання слідчого «Якщо так, то яка її групова приналежність? Чи можуть вони походити від потерпілого ОСОБА_5 або підозрюваного ОСОБА_2?», відповіді не підлягають (Т. 1 а.к.п. 234-235).

В ході проведення слідчого експерименту 25 травня 2015 року, який зафіксовано протоколом з доданою до нього фототаблицею, потерпілий ОСОБА_5 в присутності двох понятих та судово-медичного експерта ОСОБА_11 розповів про події, що сталися 23 квітня 2015 року, зазначивши та показавши механізм нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим (Т. 2 а.к.п. 16-19)

Згідно висновку експерта № 213-М від 01 червня 2015 року на підставі даних медичних документів громадянина ОСОБА_5, протоколу слідчого експерименту і у відповідь на поставлені запитання судово-медичний експерт ОСОБА_11 прийшов до наступних висновків: 1. Непроникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітки зліва і проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням великого сальника утворились від дії колючо-ріжучого знаряддя, можливо в зазначений у постанові термін і належать: непроникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки зліва – до легких тілесних ушкоджень; проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з ушкодженням великого сальника і як небезпечні для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. 2.3. Ушкодження у громадянина ОСОБА_5, виявлені при огляді і зазначені в меддокументах, могли утворитися в строк і при обставинах, зазначених як у постанові від 22 квітня 2015 року, так і за обставин, зазначених у протоколі проведення слідчого експерименту від 25 травня 2015 року (Т. 2 а.к.п. 24-25).

З висновку експерта № 312-М від 17 липня 2015 року вбачається, що на підставі вивчення описової частини наданих медичних документів громадянина ОСОБА_5, матеріалів справи і у відповідь на поставлені запитання судово-медичний експерт ОСОБА_11 прийшов до наступних висновків: не виключена можливість, що пошкодження на тілі ОСОБА_5 могли утворитися при обставинах, на які вказує громадянин ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту від 24 квітня 2015 року (Т. 2 а.к.п 66-68).

Згідно висновку експерта № 305-М від 15 липня 2015 року на підставі вивчення описової частини наданих медичних документів громадянина ОСОБА_5, матеріалів справи і у відповідь на поставлені запитання судово-медичний експерт ОСОБА_11 прийшов до наступних висновків: у зв’язку з відсутністю чіткого опису рани в історії хвороби, судити конкретно від дії якого з ножів було заподіяно поранення громадянину ОСОБА_5 не представляється можливим (Т. 2 а.к.п. 102-103).

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає необхідним зазначити, що органами досудового розслідування досудове розслідування проведено всебічно, повно і об'єктивно, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства і дана відповідна і вірна оцінка кваліфікації діянням обвинуваченого ОСОБА_2

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Аналізуючи всі дослідженні докази суд дійшов до висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину за вищевказаних обставин, та є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілого, свідка ОСОБА_9, протоколи огляду місця події та предметів, протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, висновки судово-медичних експертиз, згідно яких отримані потерпілим ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які вказує ОСОБА_5 при проведенні слідчого експерименту за його участю, суд приходить до висновку, що показання потерпілого та самого обвинуваченого в частині механізму та послідовності нанесення останнім ОСОБА_5 тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з висновками експертиз.

Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 121 КК України, так як він спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_2 раніше судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має вагітну дружину та дитину-інваліда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює за приватним наймом майстром з ремонту взуття та головою благодійної організації «Життя», яка допомагає дітям, хворим на онкологічні захворювання, хворим на СНІД, туберкульоз, а також особам, залежним від наркотиків та алкоголю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Також, при призначенні покарання, суд враховує висновок акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 270 від 13 травня 2015 року, згідно якого: 1. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, страждає емоційно-нестійким розладом особистості на резидуально-органічному фоні, внаслідок перенесених раніше черепно-мозкових травм з рідкими епінападами (психопатія експлозивна форма на резидуально-органічному фоні внаслідок перенесених раніше черепно-мозкових травм з рідкими епінападами в ред МКБ-9). В момент скоєння інкримінованого правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 2. В момент скоєння інкримінованого правопорушення не знаходився у тимчасово-хворобливому стані, яке позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. 3. В теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (Т. 1 а.к.п. 241-245).

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та, користуючись правом, наданим ч. 2 ст. 66 КК України, суд визнає також у якості обставини, що пом’якшує покарання ОСОБА_2, перебування на його утриманні дитини-інваліда.

Виходячи з обставин справи та враховуючи принцип верховенства права, практику Європейського суду з прав людини, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2, який працює за приватним наймом майстром з ремонту взуття та головою благодійної організації «Життя», що свідчить про його бажання стати на шлях виправлення, обставин, що пом’якшують йому покарання, а саме щирого каяття та перебування на утриманні дитини-інваліда, що істотно знижує ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 положення статті 69 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вказаної статті.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави витрат, пов’язаних з лікуванням та утриманням потерпілого ОСОБА_5, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Таким чином, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Артемівської (нині – Бахмутської) центральної районної лікарні на суму 1222,98 грн. у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від даного кримінального правопорушення підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2, так як його вина у вчиненні ним злочину і завданні його діями тілесних ушкоджень потерпілому, доведена у судовому засіданні, а розмір витрат на стаціонарне лікування потерпілого в хірургічному відділенні за період з 23 квітня 2015 року по 04 травня 2015 року в сумі 1222,98 грн. підтверджується наданою суду довідкою Артемівської центральної районної лікарні (Т. 2 а.к.п. 132).

Судові витрати по даному кримінальному провадженню за проведення судово-дактилоскопічних експертиз № 73 від 07 травня 2015 року та № 85 від 29 травня 2015 року в сумі 306,90 гривень кожна підлягають стягненню з винного ОСОБА_2 на користь держави

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (що діяла в редакції до 20 червня 2017 року) засудженому ОСОБА_2, у строк відбування покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення з 23 квітня 2015 року по 24 квітня 2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) засудженого ОСОБА_2 вважати таким, що повністю відбув покарання, призначене за даним вироком.

Запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_2 у виді домашнього арешту з забороною в період часу з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин покидати своє місце мешкання за адресою: АДРЕСА_4, залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави в особі Бахмутської центральної районної лікарні (вул. Сибірцева, 15, м. Бахмут, р/р 35416001034854, ГУДКУ в Донецькій області м. Бахмут, МФО 834016, код ЄДРПОУ 01990217 на КЕКВ 2220) витрати на лікування та утримання потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 1222 (одна тисяча двісті двадцять дві) гривні 98 копійок.

Речові докази, а саме:

- два ножа, 3 флакона настойки глоду, дві чарки, дві чашки, кофту потерпілого ОСОБА_5, зіскріб речовини бурого кольору, змиви з рук підозрюваного ОСОБА_2, зразки крові підозрюваного ОСОБА_2, зразки крові потерпілого ОСОБА_5, що зберігаються в камері схову Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 025833 – знищити;

- джинси та кофту обвинуваченого ОСОБА_2, що зберігаються в камері схову Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 025833 – повернути власнику ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 73 від 07 травня 2015 року в сумі 306 (триста шість) гривень 90 копійок та за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 85 від 29 травня 2015 року в сумі 306 (триста шість) гривень 90 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.С. Конопленко