Рішення № 72435360, 05.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/37

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2018 року 15:53 № 826/14616/17

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвіпсервіс"

До Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2017 року

Суддя О.В.Головань

Секретар Б.О.Литвин

Представники:

Від позивача: Павленко А.А. - п/к (дов. від 13.11.17 р.)

Від відповідача: Кучерявий О.В. - п/к (дов. від 18.05.17 р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 31.10.17 р. №1936140302 (форма "Д") та №1937140302 (форма "ПС"), вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 31.10.17 р. про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1934140302 та рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 31.10.17 р. №1935140302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В судовому засіданні 05.02.18 р. оголошено резолютивну частину рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвіпсервіс" (код 37687219), 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 89А, кв. 193) зареєстровано в якості юридичної особи 08.10.14 р., перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

На підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 04.09.17 р. №8580, направлення від 19.09.17 р. №3147/26-15-14-03-02, а. 77.3 ст. 77 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвіпсервіс" (код 37687219) з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.14р. по 30.06.17 р., про що складено акт перевірки від 09.10.17 р. за №361/1-26-15-14-03-02/37687219.

Згідно акту перевірки встановлено наступне.

При перевірці дотримання роботодавцем законодавства про працю щодо укладення цивільних і трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками та фізичними особами встановлено неповідомлення Державної фіскальної служби та її територіального органу про прийняття працівника на роботу (гр. ОСОБА_4.), який протягом періоду, що перевірявся, на ТОВ "Укрвіпсервіс" виконував обов'язки агента з митного оформлення, чим порушено аб. 2 постанови Кабінету міністрів України від 17.06.15р. №413 "Про порядок повідомлення державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (п. 3.1.1 акту).

ТОВ "Укрвіпсервіс" надавало послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Для оформлення ВМД підприємством укладено договір доручення "Про надання послуг по декларуванню" з ФОП ОСОБА_4 від 27.04.16 р. №27/04-16, який особисто займався оформленням ВМД.

Відповідно до умов договору ТОВ "Укрвіпсервіс" як замовник доручає, а ФОП ОСОБА_4 як митний брокер зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надати консультаційні послуги по ЗЕД підприємств, митному оформленню товарів, оформленню свідоцтв перевезень під пломбою, ПП, ПД, здійснювати облік в митних органах України (акредитація на митниці).

До обов'язків Митного брокера відносилося здійснення декларування та митного оформлення товарів у встановленому чинним законодавством та нормативними актами і документами порядку відповідно до п. 2.2.1 п. 2.2 Розділу 2 Договору.

За надання послуг по митному оформленню товарів замовник сплачує Митному брокеру суму, розмір якої залежить від обсягу виконаних робіт та наданих послуг, згідно акту виконаних робіт (послуг). Моментом виконання робіт є завершення митного оформлення товарів замовника відповідно до р. 5.1, 5.2 Розділу 5 договору.

До перевірки надано акти виконаних робіт (перелік яких наведено у додатку 3 до акта перевірки) на загальну суму 24 600 грн. (фактів виплати зазначених сум не встановлено) та вантажно-митні декларації (за результатами аналізу яких встановлено, що ОСОБА_4 фактично виконував функції агента з митного оформлення, підтвердження чому виступає відображена в графі 54 типових ВМД із врахуванням вимог ст. 418 Митного кодексу України...

Отже, сторони договору доручення "Про надання послуг по декларуванню", укладеного ТОВ "Укрвіпсервіс" з ФОП ОСОБА_4 від 27.04.16 р. №27/04-16 фактично являються роботодавцем та працівником в розумінні пп. 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, на які, в свою чергу, поширюється норми ст. 21, 23, 29, 30 КЗпП України та норми ст. 3, 24 Закону України "Про оплату праці".

Крім того, згідно наказу "Про прийняття на роботу" від 31.01.17 р. №4-Д гр. ОСОБА_4 прийнято до штату ТОВ "Укрвіпсервіс" на посаду начальника митно-брокерського відділу...

Нараховані (виплачені) доходи в рамках вищезазначеного договору не є доходами фізичної особи - підприємця в розумінні пп. 165.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, а являються доходами у вигляді заробітної плати та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до пп.164.2.1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України із застосуванням ставок податку, передбачених пп. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Зважаючи на викладене, перевіркою порядку утримання податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.14 р. по 30.06.17 р. встановлено порушення діючого податкового законодавства, а саме: при визначенні загального місячного оподатковуваного доходу та утримання податку на доходи фізичних осіб підприємством не утримані суми податку на доходи фізичних осіб з доходів, нарахованих (виплачених) найманому працівнику підприємства (агенту з митного оформлення) - ОСОБА_4 на загальну суму 4 428 грн. (в т.ч. за березень 2016 р. - 504 грн., червень 2016 р. - 612 грн., вересень 2016 р. - 1 404 грн., грудень 2016 р. - 1 800 грн., січень 2017 р. - 108 грн.

Таким чином, підприємством не виконано вимоги пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164, аб. 1 п. 164.6 ст. 164, пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. "а", "г" п. 176.2 ст. 176, п. 177. 8 ст. 177 Податкового кодексу України (п. 3.2.1 акту).

Перевіркою ведення обліку сум, на які нараховано єдиний внесок, встановлено, що підприємством не нараховано єдиний внесок на доходи у вигляді заробітної плати ОСОБА_4, що призвело до його заниження всього у сумі 5 412 грн. (п. 3.3.1 акту).

Перевіркою повноти відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, встановлено, що мало місце порушення закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: підприємством невірно нарахований єдиний внесок на дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої на користь ОСОБА_4 в загальній сумі - 24 600 грн. (в тому числі, за грудень 2016 р. - 10 000 грн., червень 2016 р. - 3 400 грн., вересень 2016 р. - 7 800 грн., грудень 2016 р. - 10 000 грн., січень 2017 р. - 600 грн.) (п. 3.3.2 акту).

Позивачем подано заперечення до акту перевірки від 17.10.17 р., які не враховані контролюючим органом згідно листа "Про розгляд звернення" від 26.10.17 р.

За висновками акту перевірки 31.10.17 р. контролюючим органом винесено

податкове повідомлення-рішення №1936140302 (форма "Д"), згідно якого позивачу за порушення пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164, аб. 1 п. 164.6 ст. 164, пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. "а", "г" п. 176.2 ст. 176, п. 177. 8 ст. 177 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 7 344 грн. (4 428 грн. основне зобов'язання та 2 916 грн. пені);

податкове повідомлення-рішення №1937140302 (форма "ПС"), згідно якого за порушення пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 510 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1934140302, згідно якої донараховано єдиного внеску в розмірі 5 412 грн. відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

рішення №1935140302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 706 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвіпсервіс" - вважає вказані рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що перевірка проведена на порушення положень Податкового кодексу України, а саме: питання, включені до плану перевірки ТОВ "Укрвіпсервіс", не узгоджуються з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, оскільки перевірка з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) мала проводитись відповідачем саме шляхом аналізу податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, а не шляхом витребування у підприємства документів, які не стосуються головної мети перевірки. Тобто, в даному випадку мала бути проведена саме фактична перевірка, а не планова документальна виїзна.

По суті висновків перевірки позивач зазначив, що висновок контролюючого органу про те, що сторони договору доручення "Про надання послуг по декларуванню", укладеного ТОВ "Укрвіпсервіс" з ФОП ОСОБА_4 від 27.04.16 р. №27/04-16 фактично являються роботодавцем та працівником в розумінні пп. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є необґрунтованим, оскільки між сторонами було укладено саме цивільно-правовий договір, а ОСОБА_4 мав статус Фізичної особи-підприємця.

Контролюючим органом не враховано надані позивачем акти наданих послуг від 31.07.16 р. та 30.10.16 р., що свідчать про цивільно-правовий характер правовідносин.

В додаткових поясненнях позивач зазначив, що планова перевірка була призначена контролюючим органом на порушення вимог чинного законодавства, зокрема, план-гафік, до якого було включено позивача, не було оприлюднено заздалегідь.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Щодо включення позивача до плану-графіку проведення перевірок на ІІІ квартал 2017 р., відповідачем надано пояснення щодо відсутності обов'язку попередньо оприлюднювати відповідний план-графік станом на час призначення перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо дотримання процедури проведення перевірки

Згідно 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки - вересень 2017 р.) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно ст. 77 Податкового кодексу України -

77.1 Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

77.2. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

77.3. Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

77.4. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

77.6. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

77.7. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

77.8. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

77.9. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно п. 1 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.15 р. №524 (в редакції станом на вересень 2017 р.), цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Річний план-графік складається, починаючи з 2018 року. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС.

Згідно матеріалів справи документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвіпсервіс" (код 37687219) з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.14 р. по 30.06.17 р., про що складено акт перевірки від 09.10.17 р. за №361/1-26-15-14-03-02/37687219, проведена саме на підставі вказаних положень законодавства, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 04.09.17 р. №8580, направлення від 19.09.17 р. №3147/26-15-14-03-02, плану (переліку питань) документальної планової виїзної перевірки, затвердженого заступником начальника Головного управління ДФС у м. Києві 04.09.17 р.

Зокрема, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна перевірка може бути призначена з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); згідно п. 77.3 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка може бути проведена за окремими видами зобов'язань перед бюджетами щодо єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб.

При чому, згідно пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) може бути предметом також і фактичної перевірки, що не виключає можливість перевірки вказаних питань під час проведення планової документальної перевірки.

За таких обставин суд не може погодитися з позивачем, який зазначає, що контролюючим органом обрано невірну форму контрольного заходу і проведено фактичну перевірку, а не планову документальну.

При чому, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проводиться на не лише підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а й на підставі документів, щодо виконання платником вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За таких обставин посилання позивача на витребування для проведення перевірки документів, не передбачених для проведення планової документальної перевірки, не можуть бути визнані обґрунтованими.

Згідно акту перевірки перевіряючому було надано вантажно-митні декларації (за результатами аналізу яких встановлено, що ОСОБА_4 фактично виконував функції агента з митного оформлення, підтвердження чому виступає відображена в графі 54 типових ВМД із врахуванням вимог ст. 418 Митного кодексу України), проте, вони були використані лише для того, щоб пересвідчитися, що їх підписував саме ОСОБА_4, а не для перевірки дотримання позивачем вимог митного законодавства.

За таких обставин посилання позивача на протиправне витребування вказаних документів під час проведення перевірки не може бути визнане обґрунтованим.

Також згідно ст. 77 Податкового кодексу України та Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.15 р. №524, станом на вересень 2017 р. не було передбачено обов'язку оприлюднення плану-графіку планових перевірок, тоді як такий обов'язок виник у контролюючого органу з 2018 р.

Зокрема, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України було доповнено положенням про те, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, лише Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.16 р. № 1797-VIII (набув чинності з 01.01.17 р.).

Відповідно, вказаний обов'язок виник у контролюючого органу до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, тобто, не раніше перевірок 2018 р., що відповідає п. 1 Порядку.

Оскільки плани-графіки планових перевірок на 2017 р. не оприлюднювалися, суд не знаходить підстав для того, щоб ставити під сумнів твердження відповідача про доведення відповідних переліків перевірок засобами телекомунікаційного зв'язку. І не вважає порушенням відсутність письмових наказів з вказаного питання.

Наданих суду копії наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 04.09.17 р. №8580, направлення від 19.09.17 р. №3147/26-15-14-03-02, плану (переліку питань) документальної планової виїзної перевірки, затвердженого заступником начальника Головного управління ДФС у м. Києві 04.09.17 р., достатньо для висновку про включення позивача до відповідного плану-графіка та проведення перевірки за наявності передбачених законодавством підстав.

Щодо виявленого порушення по суті

Згідно ст. 416, 418 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Агент з митного оформлення має право виконувати свої функції з пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому органі доходів і зборів України.

Тобто, статус митного брокера може мати лише позивач як підприємство (юридична особа), тоді як фізична особа, яка безпосередньо виконує дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, є агентом з митного оформлення і має перебувати з митним брокером саме у трудових відносинах.

Контролюючим органом надано оцінку відносинам ТОВ "Укрвіпсервіс" та ОСОБА_4 згідно договору доручення "Про надання послуг по декларуванню" від 27.04.16 р. №27/04-16 і зроблено висновок про те, що останнім фактично виконувалися повноваження агента з митного оформлення, хоча за договором його названо Митним брокером.

Зокрема, згідно акту перевірки зазначено, що відповідно до умов договору ТОВ "Укрвіпсервіс" як замовник доручає, а ФОП ОСОБА_4 як митний брокер зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надати консультаційні послуги по ЗЕД підприємств, митному оформленню товарів, оформленню свідоцтв перевезень під пломбою, ПП, ПД, здійснювати облік в митних органах України (акредитація на митниці).

До обов'язків Митного брокера відносилося здійснення декларування та митного оформлення товарів у встановленому чинним законодавством та нормативними актами і документами порядку відповідно до п. 2.2.1 п. 2.2 Розділу 2 Договору, тобто, безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.12 р. №651, у Графі 14 "Декларант/Представник" у графі згідно з пунктами 1, 2, 4 додатка до цього Порядку наводяться відомості про: декларанта, якщо товари декларуються декларантом; уповноважену особу, якщо товари декларуються особою, уповноваженою на це декларантом. Якщо товари, що переміщуються через митний кордон України іншою особою, декларуються митним брокером, додатково зазначаються серія й номер ліцензії на провадження митної брокерської діяльності та дата її видачі. У Графі 54 "Місце та дата:" У графі зазначаються згідно з пунктом 3 додатка до цього Порядку дані про місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 14 МД, та фізичну особу, яка безпосередньо склала МД: прізвище, ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та особистий підпис.

З огляду на вимоги ст. 416, 418 Митного кодексу України, договору від 27.04.16 р. №27/04-16, а також особисте оформлення ОСОБА_5 ВМД, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про фактичне виконання ОСОБА_5 повноважень агента з митного оформлення.

Непрямим доказом цього є наступне прийняття наказу ТОВ "Укрвіпсервіс" "Про прийняття на роботу" від 31.01.17 р. №4-Д гр. ОСОБА_4 прийнято до штату ТОВ "Укрвіпсервіс" на посаду начальника митно-брокерського відділу.

Вказана кваліфікація відносин між ТОВ "Укрвіпсервіс" та ОСОБА_4 згідно договору доручення "Про надання послуг по декларуванню" від 27.04.16 р. №27/04-16 як трудових стала підставою для наступних висновків відповідача про порушення позивачем вимог законодавства щодо повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме.

Згідно пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно п. 164.1 ст. 164, аб. 1 п. 164.6 ст. 164 Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. 168.1.5. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно пп. "а", "г" п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом ІІ цього Кодексу;

Згідно п. 177. 8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно ч.2, 3, 4, 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 3) за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Позивачем не надано заперечень щодо розрахунків контролюючого органу по оскаржуваних рішеннях, тому суд не вважає за необхідне додатково досліджувати вказане питання.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 4 ст. 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються, в тому числі, 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Згідно наведеного вище судом проаналізовано всі аргументи сторін та надано оцінку оскаржуваним рішенням контролюючого органу на їх відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Матеріали справи, а також надані представниками сторін пояснення не дають суду підстави для висновку про невідповідність оскаржуваних рішень вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 16.02.18 р.