Рішення № 72435335, 22.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2018 року № 826/2144/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до

Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про

визнання протиправними та скасування рішення та інкасових доручень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення та інкасових доручень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано з дати його прийняття рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.02.2015 року № 331/10/16-12-25-12. Визнано протиправними та скасовано з дати їх оформлення інкасові доручення (розпорядження) Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.02.2015 року: №31, №32, №33, №34, №35, №36; від 05.02.2015 року №41, №42, №43, №44, №47, №49, №50, оформлені на підставі рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.02.2015 року № 331/10/16-12-25-12.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.06.2017 року касаційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 року у справі № 826/2144/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2017 року, справу №826/2144/15 прийнято до свого провадження.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмові пояснення.

У зв'язку з наведеним, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 32 підрозділу10 розділу ХХ Податкового кодексу України начальником Карлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області прийнято рішенням про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів ПАТ «Укрнафта» від 04.02.2015 року № 331/10/16-12-25-12.

На підставі вказаного рішення відповідачем оформлено та направлено обслуговуючому банку позивача інкасові доручення від 04.02.2015 року №31, №32, №33, №34, №35, №36 та від 05.02.2015 року №41, №42, №43, №44, №47, №49, №50 на загальну суму 259 191 717, 65 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» доповнено пунктом 32 такого змісту: «Тимчасово, до 1 липня 2015 року, встановити, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

З правового аналізу наведеної норми слідує, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов: 1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; 2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; 3) відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій зокрема виходили з того, що на підставі відомостей актів проведення звіряння розрахунків з Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС (Чернігівське відділення) від 03.02.2015 року № 20657-20, з Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС (Веселівське відділення) від 05.02.2015 року № 391-20 та № 393-20 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року у позивача обліковується переплата по збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом.

В Ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено, що відповідно до наявного у матеріалах справи акта проведення звіряння розрахунків з Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС (Чернігівське відділення) від 03.02.2015 року № 20657-20 позитивне сальдо розрахунків з бюджетом на користь позивача за даними податкового органу склало 0,0 грн. В свою чергу, акти з Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС (Веселівське відділення) № 391-20 та № 393-20 складено 05.02.2015 року, тобто пізніше прийняття відповідачем рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків від 04.02.2015 року.

З урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, станом на 04.02.2015р. держава мала перед ПАТ «Укрнафта» зобов'язання з повернення сум надмірної переплати з ПДВ в розмірі 251 584,13 гривень, що підтверджується актом звірення розрахунків № 10224-20 від 02.02.2015р., укладеного між ПАТ «Укрнафта» та Міжрегіональним ГУ ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників (т.3 а.с. 5).

На підставі Акта № 10224-20 від 02.02.2015р. (між зазначеними особами проведено звірення розрахунків з ПДВ за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., яким підтверджувалась переплата Позивачем коштів (зобов'язань) з ПДВ на загальну суму 251 584,13 гривень, що продовжувала обліковуватись за ПАТ «Укрнафта», тобто, у ПАТ «Укрнафта» станом на дату прийняття спірного Рішення № 331 була наявна переплата по збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом, тобто існувало зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування приписів п. 32 підроз. 10 р. ХХ ПК України з метою стягнення коштів.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа ПАТ «Укрнафта» від 23.03.2015р. № 08.1.22/219 щодо повернення надміру сплаченої суми (переплату) за збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (за торгівлю нафтопродуктами, скрапленим газом та інтими товарами), які передано Відповідачу, а також актів звірки розрахунків, що до нього додавались. Зазначеними листом та актами підтверджуються зобов'язання держави щодо повернення ПАТ «Укрнафта» надміру сплачених грошових зобов'язань (в даному випадку зі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності) на відповідну суму, що обліковувались Відповідачем станом на дату прийняття Рішення від 04.02.2015р.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 5–11, 19, 72– 77, 90, 139, 241– 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати з дати його прийняття рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №331/10/16-12-25-12 від 04.02.2015 р.

Визнати протиправними та скасувати з дати їх оформлення інкасові доручення (розпорядження) Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області: №31, №32, №33, №34, №35, №36 від 04.02.2015 р., №41, №42, №43, №44, №47, №49, №50 від 05.02.2015 р., оформлені на підставі рішення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №331/10/16-12-25-12 від 04.02.2015 р.

Стягнути з Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області за рахунок державних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.В. Смолій