Рішення № 72435304, 22.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2018 року № 826/5158/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., суддів Григорович П.О., Шрамко Ю.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»до третя особаСлобожанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України Головне управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» до Слобожанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, третя особа Головне управління ДФС у Харківській області в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову просили: визнати протиправною відмову Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області у прийнятті рішень про надання розстрочення за заявою ПАТ «Укргазвидобування» до Краснокутського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (супровідний лист №42-011-7975 від 19.10.2016р.) розстрочення грошових зобов'язань за вересень 2016р. з: рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 33 299 494,16 грн. строк якої ще не настав, на строк 2 місяці з періодами сплати щомісячно відповідно графіку; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 2 889 914,64 грн. строк якої ще не настав, на строк 2 місяці з періодами сплати рівними частинами. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України у прийнятті рішення про розстрочення грошових зобов'язань чи відмови у наданні розстрочення у строк, передбачений законодавством України за заявою ПАТ «Укргазвидобування» до Краснокутського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області провідний лист №42-011-7975 від 19.10.2016р.) про розстрочення грошових Зобов'язань за вересень 2016р. з: рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 33 299 494,16 грн. строк якої ще не настав, на строк 2 місяці з періодами сплати щомісячно відповідно графіку; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 2 889 914,64 грн. строк якої ще не настав, на строк 2 місяці з періодами сплати рівними частинами. Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти рішення про надання розстрочення за заявою ПАТ «Укргазвидобування» до Краснокутського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (супровідний лист №42-011-7975 від 19.10.2016р.) про розстрочення грошових зобов'язань за вересень 2016р. з: рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 33 299 494,16 грн. строк якої ще не настав, на строк 2 місяці з періодами сплати щомісячно відповідно графіку; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 2 889 914,64 грн. строк якої ще не настав, на строк 2 місяці з періодами сплати рівними частинами.

В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність відмови відповідача у наданні позивачу розстрочення сум грошових зобов'язань за поданою заявою. Крім того, допущено порушення порядку розгляду заяви позивача та безпідставна відмова в її задоволенні порушує право позивача на розстрочення грошових зобов'язань та суперечить нормам ст. 100 Податкового кодексу України і положенням Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання проти позову заперечували, надавши письмові заперечення проти позову.

У зв'язку з наведеним, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2016 року позивач на підставі ст.. 100 ПК України, п. 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №574 від 10.10.2013р. п. 2 розділу 1 переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.20Юр №1235 звернулося до Краснокутського відділення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області із заявою (супровідний лист №42-011-7975 від 19.10.2016р.) про розстрочення грошових зобов'язань за вересень 2016р. з: рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 33 299 494,16 грн. строк якої ще не настав, на строк 2 місяці з періодами сплати щомісячно відповідно графіку; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 2 889 914,64 грн. строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами.

Крім того Позивач повідомив про необхідність отримання розстрочення наведених вище грошових зобов'язань Головне управління ДФС у Харківській області (лист № 42-011 -7993 від 19.10.2016р.) та Відповідача-2 (лист №42-011 -7991 від 19.10.2016р.).

Відповідач-1 листом № 3882/10/20-11-17-14 від 11.11.2016 року повідомив Позивача про відмову у наданні розстрочення грошових зобов'язань у зв'язку із сплатою всіх сум грошових зобов'язання з рентної плати за користування надрами.

Не погодившись з таким рішенням відповідача-1 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Підпунктом 17.1.5 п. 17.1 ст. Податкового кодексу України платникові податків надано право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

За змістом норм ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк і здійснюється у формі: відстрочки чи розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 3.1 Розділу III Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (надалі - Порядок № 574) для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

- аналізу фінансового стану;

- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно з пунктом 3.2 Розділу III Порядку № 574 за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2); відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.

Судом встановлено, що позивач повідомив про необхідність отримання розстрочення наведених вище грошових зобов'язань Головне управління ДФС у Харківській області (лист № 42-011 -7993 від 19.10.2016р.) та Відповідача-2 (лист №42-011 -7991 від 19.10.2016р.), Відповідач-1 листом № 3882/10/20-11-17-14 від 11.11.2016 року повідомив про відмову у наданні розстрочення грошових зобов'язань. Тобто, відповідач-1 не було порушено строків розгляду вказаної заяви.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при прийнятті рішення про розстрочення чи відстрочення грошових зобов'язань контролюючим органом з'ясовується існування обставин, що є підставою для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, а також здійснюється оцінка фінансово-господарського стану підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2016 року позивачем по строку сплати 30.10.2016 року перераховані грошові зобов'язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу у сумі 33 299 494,16 грн.

03.11.2016 року від позивача надійшов лист №42-23 від 02.11.2016 року, в якому підприємство в додаток до листа від 19.10.2016 року №42-011-7975 надало уточнюючу інформацію стосовно суми належних до розстрочення грошових зобов'язань на суму 2 889 914,64 грн. терміном сплати 30.10.2016 року, які підприємство сплатило 03.11.2016 року.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у зв'язку із сплатою всіх сум грошових зобов'язання з рентної плати за користування надрами позивачу правомірно відмовлено в розстроченні сплати грошового зобов'язання.

При цьому, суд враховує, що відповідно до пп. 20.1.29 п. 20.1. ст. 20 ПК України, податкові органи мають право надавати розстрочення грошових зобов'язань, оскільки вказане розстрочення надається за наявності всіх підстав, передбачених законодавством, крім того, вказане є правом, а не обов'язком податкового органу.

Що стосується посилання позивача на податкове повідомлення-рішення №0052821207 від 25.09.2017 року про накладання штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату за вересень 2016 року, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказане рішення не підтверджує протиправність дії відповідачів щодо відмови у прийнятті рішення про розстрочення грошових зобов'язань, що було предметом розгляду даної справи.

Крім того, позивач не позбавлений права звернутись до суду із позивною заявою про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 19, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Головуючий суддя Смолій І.В.

Судді Григорович П.О.

Шрамко Ю.Т.