Рішення № 72435291, 20.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2018 року № 826/2274/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС Україна» до Київської міської митниці ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС Україна» (далі - позивач, ТОВ «ЕТС Україна») до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2016 №100260001/2016/200025/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості порушено вимоги Митного кодексу України, а рішення про визначення митної вартості товарів є таким, що не відповідає вимогам ст.55 Митного кодексу України. Позивач також зазначив, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) контролюючому органу було надано усі необхідні документи, які передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, зауважень до поданих документів під час митного оформлення від відповідача не надходило, у зв'язку з чим позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що при перевірці правильності визначення митної вартості відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а оскаржуване рішення є правомірним. Підставою для прийняття вказаного рішення було вказано, що подані позивачем документи для підтвердження митної вартості містять розбіжності, покупець та продавець пов'язані між собою особи і ці відносини вплинули на ціну товару, у зв’язку з чим вважає необґрунтованими позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 13.07.2017), за згодою сторін суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2014 року між ТОВ «ЕТС Україна» (Покупець) та фірмою «UNITED TDADING SYSTEM SCANDINAVIA AB» (Швеція) (Продавець) укладено контракт №10/11/14/01, згідно умов якого Продавець продав, а Покупець придбав товари на загальну суму 100 000 000 EURO.

Асортимент, кількість та ціни на товари вказуються в додатках, що складаються на кожну наступну партію товару та узгоджуються Сторонами письмового по факсу або електронній пошті (п.1.1 контракту).

Згідно умов контракту, конкретні умови кожної окремої поставки, в тому числі, асортимент товарів, їх ціна за одиницю, одиниці виміру, загальна кількість і вартість, умови поставки визначаються у додатках до Контракту.

Відповідно до Додатку № 249 від 30.09.2016 до Контракту Продавець за контрактом здійснює поставку товару на умовах згідно Інкотермс 2010, а саме: CIF Одеса, Україна.

На виконання умов Контракту позивачем здійснювався імпорт товару «органічних похідних гідроксиламіну-метил етил кетоксиму (МЕКО)» на підставі інвойсу № 891943 від 30.09.2016.

Вага товару складала 15200 кг., вартість товару визначена на рівні 1,55 дол.США за кг, умови поставки CIF Одеса, Україна, умови оплати - 120 днів з моменту його поставки (датою поставки вважається дата митного оформлення на території України).

Для здійснення митного оформлення товару позивачем до ВМО№1 м/п «Східний» Київської міської митниці ДФС подано електронну митну декларацію № 100260001/2016/209416 від 10.10.2016.

Митна вартість визначена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами розгляду ЕМД та доданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № 100260001/2016/200025/2 від 17.10.2016, згідно якого коригування здійснено за другорядним методом 2 (а) «за ціною договору щодо ідентичних товарів», а в основу покладена митна декларація, оформлена позивачем в попередній період за тим самим контрактом.

Між тим, товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митною декларацією № 100260001/2016/209887 від 18.10.2016.

Незгода із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів обумовила позивача на звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас, частиною четвертою вказаної статті передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що у разі подання усіх необхідних документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, митний орган має право вимагати додаткові документи тільки у разі якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, вимагати інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) тощо, митний орган має право вимагати тільки у разі, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЕТС Україна» під час здійснення митного оформлення товарів подало до митного органу усі необхідні документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме: Міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 3144 від 07.10.2016, Коносамент (Віll of Lading) № MOLU12019704810 від 28.08.2016, страховий поліс СП №39-Н0199845 від 26.08.2016, прайс-лист б/н від 02.09.2016, висновок про вартісні характеристики товару підготовлений ДП «Держзовнішінформ» № 117/622 від 07.10.2016, розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 02.09.2016, комерційний інвойс компанії Mitsuya Boeky Ltd № ТА-8492 від 16.08.2016, інвойс продавця UNITED TDADING SYSTEM SCANDINAVIA AB (Швеція) № 891943 від 30.09.2016, пакувальний лист № ТА-8492 від 26.08.2016, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № №10/11/14/01 від 10.11.2014, додаток до контракту № 249 від 30.09.2016, Сертифікат про походження товару В №224686 від 16.08.2016, Сертифікат аналізу від 24.08.2016, Копія митної декларації країни відправлення № 63460700060 від 24.08.2016.

Відповідач, в свою чергу, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначив, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, що імпортуються, оскільки покупець і продавець пов’язані між собою особи і ці відносини вплинули на ціну товару (заявлена декларантом митна вартість товару на умовах поставки СІF-Одеса становить 1,55 дол.\кг, при попередньому митному оформленні ідентичного товару на умовах поставки СІF-Одеса заявлена декларантом митна вартість товару становила 2 дол./кг (митна вартість зменшилась на 22,5%); документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності.

У письмових запереченнях, наданих до суду відповідач зазначив, що за митною декларацією спрацювали критерії ризику, згенерованого автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР) за кодами, а саме: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015 № 724): Товар №1 - 422,50 дол.США/кг; Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ».

З урахуванням вищенаведеного, у відповідності до частин третьої та четвертої статті 53 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару - UВЕ Industrie;

4) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

5) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

6) розрахунок ціни (калькуляцію) - UВЕ Industrie.

У відповідь позивачем надано пакет додаткових документів: лист-відповідь компанії Mitsuya Boeky Ltd від 11.10.2016, ЕМД від 13.01.2016 № 100260001/2016/196234, заяву-замовлення товару Purchase Order № 691817, видаткові накладні від 11.04.2016 № 765, від 20.04.2016 № 884, від 05.05.2016 № 1036, від 05.10.2016 №2723, лист компанії UВЕ Industries Ltd від 13.10.2016 щодо зміни ціни.

За результатами проведених консультацій, а також через спрацювання автоматизованої системи аналізу і оцінки ризиків відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару, яким скориговано митну вартість товарів у бік збільшення за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Підставою коригування зазначено невідповідність обраного позивачем методу умовам Митного кодексу України, існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що вплинув на заявлену декларантом митну вартість, наявність розбіжностей в документах, які подані позивачем до декларування при цьому джерелом інформації для коригування митної вартості стала наявна інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС про іншу митну вартість ідентичних та подібних товарів.

Разом з тим, відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов’язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частина тринадцята статті 58 Митного кодексу України вказує, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з частинами чотирнадцятою, п’ятнадцятою статті 58 Митного кодексу України у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв’язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено вплив пов’язаності покупця і продавця на ціну товарів.

Так, якості підстави вважати, що пов’язаність покупця і продавця виплинули на митну вартість товарів, відповідач посилається на спрацювання системи аналізу ризиків за спірною митною декларацією; проте, сам по собі факт наявності у відповідача інформації, отриманої у результаті спрацювання системи аналізів ризиків не може бути належним обґрунтуванням того, що взаємозв’язок між продавцем та позивачем за контрактом вплинув на розмір заявленої митної вартості.

Спрацювання системи аналізів ризиків, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, не може бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.

Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об’єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи.

Окрім того відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного резервного методу визначення митної вартості товарів 2 (а) - за ціною договору щодо ідентичних товарів не зазначив у спірному рішенні докладної інформації, яка використовувалась митним органом при її визначенні, а саме відповідачем не було зазначено митна вартість якого саме товару бралася за основу, метод визначення митної вартості, фактурна вартість з поясненням щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Посилання відповідача на митне оформлення товарів за митною декларацією від 13.01.2016 № 100260001/2016/196234 не приймаються до уваги, так як відповідач не надав суду належним чином засвідченої копії вказаної митної декларації та не довів, що задекларовані у ній товари стосуються спірних правовідносин, поставлялись в однаковій кількості і на тих самих комерційних умовах.

Доказів проведення порівняння документів поданих при оформленні товарів, визначених відповідачем як ідентичні (аналогічні) суду не надано, а отже суд відповідно до положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України вважає висновок митного органу про ідентичність (аналогічність) товару недоведеним.

Також суд зазначає, що з наявних матеріалів справи вбачається, що жодних зауважень до поданих декларантом документів, відповідач під час проведення перевірки документів не зазначив.

Слід зазначити, що орган доходів і зборів при здійсненні митного контролю мав діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості товару відповідачем за другорядним методом проведене з порушенням вимог Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України.

Доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем до суду не надано.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, відповідачем не доведено неможливість застосування ним інших методів визначення митної вартості під час прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів (за другорядним методом) та неможливість використання інформації, наданої позивачем у якості достовірної інформації заявленої декларантом митної вартості товару.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту «Східний» від 17.10.2016 №100260001/2016/200025/2.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту «Східний» від 17.10.2016 №100260001/2016/200025/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС Україна» (код ЄДРПОУ 32399816) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. за рахунок асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур