Рішення № 72434657, 26.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/261/18

РІШЕННЯ

іменем України

26 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині відмови у перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби сум щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірах зазначених в довідці в/ч А2641 від 12.12.2017 №438; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплачувати позивачу з 14.12.2017 пенсію, розмір якої обчислити з грошового забезпечення з урахуванням 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби сум щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірах зазначених в довідці в/ч А2641 від 12.12.2017 №438 та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 27.12.2014 з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Міністра оборони України від 10.12.2014 №794 його звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.

З 27.12.2014 позивачу призначена пенсія Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В грудні 2017 року позивач подав заяву щодо перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, однак листом від 28.12.2017 №1243/Ч-8 йому було відмовлено. При цьому, разом із заявою позивач надав Довідку про види грошового забезпечення з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування військової частини А2641 від 12.12.2017 №438.

Відмовляючи у перерахунку пенсії відповідач послався на ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пункту постанови КМ України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей".

Однак при обрахунку пенсії відповідачем не взято до уваги такі види грошового забезпечення, що подавалися для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" а саме:

- щомісячну додаткову грошову винагороду всього 45992,65 грн.;

- допомогу на оздоровлення, всього 9479,86 грн.;

- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, всього 9479,86 грн.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, в зв'язку із чим звернувся до суду для відновлення своїх порушених прав.

На адресу суду 09.02.2018 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад;

- оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення;

Відповідач стверджує, що вказаною нормою визначено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Такі види грошового забезпечення, як щомісячна додаткова грошова винагорода, матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не мають систематичного характеру, а мають тимчасовий характер, залежить від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ЗС України, які враховуються при обчисленні розміру пенсії за Законом.

Також, враховуючи те, що приписи ч.3 ст.43 Закону не передбачають врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби та з яких сплачено страхові внески при призначенні пенсії, а наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення (перерахунку) пенсії є вичерпним, тому у діях головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відсутнє будь-яка неправомірність.

Відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником відповідача 09.02.2018 подано заяву про залишення позовної заяви в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 27.12.2014 по 19.01.2018, оскільки вважає, що позивач 19.01.2018 звернувся до суду з цим позовом, але при цьому з позовними вимогами за період з 27.12.2014. Представник відповідача вважає, що позивачем порушено строк звернення до адміністративного суду встановлений Кодексом адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку поданій заяві представником відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 27.12.2014 по 19.01.2018, суд зазначає наступне.

Право на перерахунок у позивача виникло з 27.12.2014, тобто на підставі призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при визначені терміну перерахунку пенсії необхідно врахувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 01.07.2014 р. у справі № 21-244а14, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Згідно ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заяву про залишення адміністративного позову без розгляду в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 27.12.2014 по 19.01.2018 необхідно залишити без задоволення.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, належні та допустимі докази, які знаходяться в матеріалах справи в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що наказом Міністра оборони України від 10.12.2014 № 794 позивача за станом здоров'я звільнено з військової служби у запас на підставі п."б" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

Згідно наказу командира ВЧ А2641 від 26.12.2014 №288 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та направлено для зарахування на військовий облік до Кам'янець-Подільського об'єднаного військового комісаріату.

Відповідно до довідки № 438, виданої військовою частиною А2641 від 12.12.2017 року, встановлено, що утримання єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснювалось з виплачених позивачеві: щомісячної додаткової грошової допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та з 27 грудня 2014 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

На звернення позивача до відповідача з приводу питання, щодо перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань отримав листа від 28.12.2017 №1243/Ч-8, яким йому було відмовлено, з підстав, посилання на ст.43 Закону №2262-ХІІ та пункту Постанови КМ України від 17 липня 1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок №393).

Не погоджуючись з такою відмовою вважає дії посадових осіб Пенсійного фонду України протиправними, просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок з урахуванням відповідних видів грошового забезпечення, у зв'язку із цим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку № 393 (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно ч.1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

При цьому, постановою КМУ від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 1294) п.3 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців .

Відповідно схеми додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Згідно частини першої статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та "Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (далі - Інструкція).

Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку, відповідно до підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції.

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно пп.3 п.5 постанови № 1294 та пп.33.1, 33.3 п.33 роз.ХХХІІІ Інструкції, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється пенсія.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 №21-70а15.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з підстав вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, відповідач діяв протиправно, не включивши дані види грошового забезпечення до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислювався розмір його пенсії, а тому права останнього підлягають судовому захисту у обраний ним спосіб.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м.Хмельницький, вул.Герцена, 10, ідентифікаційний код - 21318350) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби сум щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутивих питань у розмірах зазначених в довідці в/ч А2641 від 12.12.2017 №438.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 14.12.2017 пенсію, розмір якої обчислити з грошового забезпечення з урахуванням останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби сум щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірах зазначених в довідці в/ч А2641 від 12.12.2017 №438 та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 27.12.2014, враховуючи раніше виплачені суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя О.П. Шевчук