Рішення № 72434654, 13.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/69/18

РІШЕННЯ

іменем України

13 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участі:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Данилюка Р.Т. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,8355 га із кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області, зобов'язати відповідача повторно розглянути її заяву про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,8355 га із кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення та встановити йому строк для виконання звіту.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі п. 1.2 Статуту фермерського господарства "Демковецьке" є членом вказаного господарства разом з ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 15.05.2017 року загальними зборами ФГ "Демковецьке" прийняте рішення про розпаювання земельних ділянок площею 25,47 га рівними частками між вищевказаними членами господарства у рівних частках, розташованих за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. 19.05.2017 року звернулась із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 3,8355 га за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді ФГ "Демковецьке". До заяви додала перелік необхідних документів і матеріалів, визначених законодавством. Листом №К-12989/0-9588/6-17 від 12.07.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило у наданні такого дозволу з підстав не надходження до відповідача документації із землеустрою, вказавши, що питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуто відповідачем лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку. Отримавши лист від 12.07.2017 надала відповідачу технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі, затверджену Наказом № 22-15771-05 від 3 серпня 2017 року, щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 17,4491 га, кадастровий номер ОСОБА_11, в результаті поділу якої утворено 6 земельних ділянок з кадастровими номерами: ОСОБА_12 - площею 2,2216 га, ОСОБА_13 - площею 0,4680 га, ОСОБА_14 - площею 3,4147 га, ОСОБА_15 - площею 3,8355 га, ОСОБА_16 - площею 3,8758 га, ОСОБА_17 - площею 3, 6335 га. Листом №К-20580/0-11946/6-17 від 17.08.2017 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно відмовило у задоволенні клопотання (заяви) та наданні дозволу на виготовлення технічної документації. Вважаючи вказану відмову протиправною позивачка звернулася із даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, у відповіді на позов вказує що позивач 19.05.2017 року звертався до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства площею 3, 8355 га га за межами Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка перебуває в оренді члена ФГ "Димковецьке" - ОСОБА_5 За результатами розгляду поданого клопотання, позивачу відмовлено, оскільки ОСОБА_5 було надано лише згоду на поділ земельної ділянки. Станом на 12.07.2017 року ОСОБА_5 не звертався до відповідача із клопотанням щодо погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер ОСОБА_11, а відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, що передається в оренду громадянину ОСОБА_5, останньому передавалися в оренду дві земельні ділянки загальною площею 25,47 га, (кадастровий номер ОСОБА_11 та ОСОБА_18). Стверджує, що до моменту погодження технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_5 дана земельна ділянка не була поділена, факт виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер ОСОБА_11 не означає її поділу. Вважає відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області правомірною, оскільки на час звернення позивача фактично не існувало земельної ділянки, яку позивач бажав отримати для ведення фермерського господарства (кадастровий номер НОМЕР_1). Зазначає, що 08.08.2017 року позивач повторно звернулась до відповідача з аналогічним клопотанням, однак відповідно до вимог частини 6 статті 118 Земельного кодексу України позивачем до клопотання не були додані відповідні документи. Також на момент повторного звернення позивача до відповідача строк дії договору оренди земельних ділянок від 03.10.2007 року загальною площею 25,47 га, укладений між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та гр. ОСОБА_5 закінчився, вказаний договір не продовжувався та зміни до нього не вносилися. Тому, відмова Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.08.2017 року №К-20580/0-11946/6-17 є правомірною.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач -ОСОБА_3 є членом фермерського господарства "Демковецьке"

Відповідно до договору оренди земельних ділянок від 03.10.2007 року ФГ "Демковецьке" орендувало дві земельні ділянки загальною площею 25.47 га.

Загальними зборами ФГ "Демковецьке" 15.05.2017 року прийняте рішення про розпаювання рівними частками між членами господарства у рівних частках земельної ділянки площею 25,47 га, розташованої за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

19.05.2017 року позивач відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" звернулась із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності загальною площею 3,8355 га за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_1, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді члена ФГ "Демковецьке".

Листом від 12.07.2017 №К-12989/0-9588/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило позивачу у наданні дозволу у зв'язку з відсутністю документації із землеустрою, вказавши, що питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуто ним лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1242СТ від 24.01.2017 ОСОБА_5, як засновнику ФГ "Демковецьке" надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 17,4491 га (кадастровий номер ОСОБА_11) на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, що перебувала в оренді на підставі договору оренди від 03.10.2007.

Наказом №22-15771-05 від 03.08.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердило документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 17,4491 га, кадастровий номер ОСОБА_11, в результаті поділу якої утворено 6 земельних ділянок з кадастровими номерами: ОСОБА_12 - площею 2,2216 га, ОСОБА_13 - площею 0,4680 га, ОСОБА_14 - площею 3,4147 га , ОСОБА_15 - площею 3,8355 га, ОСОБА_16 - площею 3,8758 га, ОСОБА_19 - площею 3, 6335 га.

08.08.2017 року позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. До заяви додала копії протоколу зборів членів ФГ "Демковецьке", копію паспорту громадянина України, графічний матеріал на якому зображено місце розташування земельної ділянки, копію витягу ДЗК, копію договору оренди землі, копію наказу ГУД "Про надання згоди на поділ земельної ділянки", копію статуту ФГ "Демковецьке", копію рішення зборів, копію відмови та копію наказу "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки".

Листом №К-20580/0-11946/6-17 від 17.08.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації, з підстав неподання відповідних документів.

Вирішуючи зазначений спір суд враховує зазначене нижче.

Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

За змістом частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 31 ЗК України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно з частиною 1 статті 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частиною 1 та 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Згідно з частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Суд встановив, що заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, позивач подав 08.08.2017 року, у період дії договору оренди земельних ділянок від 3 жовтня 2007 року (строк дії до 17 серпня 2017 року). Однак, листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №К-20580/0-11946/6-17 від 17.08.2017 року ОСОБА_3 відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Відповідач зобов'язаний розглянути заяву позивача з урахуванням дати її подання. При цьому, закінчення строку оренди під час розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області заяви позивача, не може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на необхідність подання позивачем для отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі документів, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, оскільки вказана норма застосовується для правовідносин щодо надання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства громадянами вперше, і не поширюється на передачу земельних ділянок членам фермерського господарства в порядку розпаювання відповідно до статті 116 Земельного кодексу України.

Отже, відповідач відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з підстав, не передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду спору відповідач не довів правомірності відмови, викладеної у листі від 17.08.2017 року №К-20580/0-11946/6-17, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на встановлені судом обставини, а саме неодноразові відмови відповідача щодо надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 ,382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправною відмову від 17.08.2017 року Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.08.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 лютого 2018 року

Головуючий суддя О.К. Ковальчук