Постанова № 72434362, 26.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

26 лютого 2018 р. №820/285/18

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України , в якому просив суд:

- визнати дії (бездіяльність) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі який обчислено з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації протиправними та такими, що порушують права позивача як людини;

- зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суми перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч положенням чинного законодавства неправомірно виплатив одноразову грошову допомогу при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди. З огляду на викладене, наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та отриманої індексації під час проходження військової служби.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода відповідно до змісту постанови №1294 не входить до складу грошового забезпечення. Щодо урахування індексації під час виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні представник відповідача зазначав, що індексація є однією з соціальних гарантій держави - видом відшкодування, пов'язаним зі зростанням індексу споживчих цін, який збільшує розмір купівельної спроможності населення, при не зростаючому грошовому забезпеченні, тому представник відповідача вважає, що індексація не є частиною грошового забезпечення.

Також у письмовому відзиві на позов представником відповідача заявлено клопотання про здійснення розгляду справи за участю представника відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на положення п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, а також враховуючи, що предмет доказування по даній справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи за участю представника відповідача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді заступника начальника відділу - начальника 2 сектору оперативних чергових відділу управління службою штабу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією грошового атестата від 15.09.2017 №42 ОСОБА_1

15.09.2017 позивач був звільнений з військової служби, на підставі наказу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31.08.2017 №898-ос.

Як вбачається з Витягу з наказу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15.09.2017 №483-ос, ОСОБА_1 визначено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби.

Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні позивачу було розраховано розмір одноразової грошової допомоги та виплачено одноразову грошову допомогу без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 та індексації.

ОСОБА_1 звернувся до суду, оскільки, на думку позивача, дії (бездіяльність) відповідача є такими, що суперечать законодавству України.

Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Положеннями ч.2 ст.9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацем 1 ч.2 ст.15 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із закінченням строку контракту, одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Як вбачається з копії Витягу з наказу Східного регіонального управління Державній прикордонній службі України від 15.09.2017 №483-ос, вислуга років позивача станом на 15.09.2017 складає 28 років 04 місяці 11 днів.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889", встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади, зокрема, у Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення був запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідачем не заперечується, що позивач отримував щомісячну винагороду з квітня по липень 2013 року у розмірі 20 %, з серпня 2013 року по січень 2014 року у розмірі 40 %, а з січня 2014 року у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення.

Суд зазначає, що вказана щомісячна додаткова грошова винагорода була встановлена рішенням Уряду України, виплачувалася позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний характер.

Також суд зазначає, що до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно зі статтею 1 якого, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України, механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Таким чином, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Суд зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку позивач отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.10.2015 по справі №21-2942а15.

Водночас, суд зазначає, що Верховним судом України, в постанові від 10.03.2015 №21-70а15 вирішено, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

З огляду на правові позиції Верховного суду України, індексація є складовою частиною суми грошового забезпечення та відповідно має враховуватись при розрахунку вихідної допомоги та обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що виходячи з положень ст. 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягали у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, а також здійснити виплату суми перерахунку, суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що в даному судовому розгляді суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, які полягали у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації, суд дійшов висновку про те, що для належного та повного захисту прав позивача позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, а також здійснити виплату суми перерахунку, підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, суд зобов'язує Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України подати у місячний строк після набрання чинності рішення, звіт про його виконання.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. т. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача щодо розгляду справи в судовому засіданні за участю представника відповідача - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягали у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації.

Зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суми перерахунку.

Зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України подати до суду у місячний строк після набрання чинності рішення, звіт про його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.