Рішення № 72433911, 23.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/276/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) про визнання протиправним та скасування рішення №165 від 12.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі та просить суд: визнати протиправним та скасування рішення Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №165 від 12.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»; зобов'язати Суворовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст.13 «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи: з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року на посадах підземного гірного майстра та підземного помічника начальника дільниці на шахті «Луганська» виробничого об'єднання «Стаханвуголь»; з 03.10.2012 року по 27.02.2015 року на посадах підземного гірного майстра та начальника зміни, пов'язаний з підземними роботами на відокремленому підрозділі шахта «Первомайська» Державного підприємства «Первомайськвугілля», зобов'язати Суворовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі під час призначення пенсії на пільгових умовах врахувати Довідку про заробітну плату про обчислення пенсії №447 від 02.10.2013 року, видану ДП «Луганськвуголь», зобов'язати Суворовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі під час призначення пенсії на пільгових умовах врахувати довідки щодо заробітної плати для обчислення пенсії №41/12-09-05/03 від 14.10.2013 року, №43/12-09-05/03 від 14.10.2013 року, №2012/12-10/050-24 від 17.10.2013 року, №3365/с/12-04-05 від 17.10.2013 року, №3364/с/12-04-05 від 17.10.2013 року, зобов'язати Суворовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 06.12.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній на день подання заяви про призначення пенсії, тобто із застосуванням при розрахунку розміру пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, зобов'язати Суворовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з моменту звернення, а саме з 06.12.2017 року довічно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній 06.12.2017 року звернувся із заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням №165 від 12.12.2017 року Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі відмовило у призначені пенсії на вказаних умовах, внаслідок відсутності необхідного пільгового стажу. За цим рішенням пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 складає 1 рік 9 місяців 29 днів, а саме: з 03.10.2012 року по 31.07.2014 року за даними по спецстажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року на посадах підземного гірного майстра та підземного помічника начальника дільниці і з 03.10.2012 року по 03.04.2014 року на посадах підземного гірного майстра та начальника зміни, оскільки не підтверджено, на думку відповідача, первинними документами зайнятість повний робочий день під землею та відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. Позивач вважає, що стаж роботи за Списком №1 розраховано невірно, до нього включено лише 1 рік 9 місяців 29 днів. Факт наявності у нього пільгового стажу за Списком №1 підтверджується трудовою книжкою, а відомості щодо заробітної плати для обчислення пенсії підтверджуються довідками №41/12-09-05/03 від 14.10.2013 року, №43/12-09-05/03 від 14.10.2013 року, №2012/12-10/050-24 від 17.10.2013 року, №3365/с/12-04-05 від 17.10.2013 року, №3364/с/12-04-05 від 17.10.2013 року, оригінали яких були надані позивачем відповідачу для врахування під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Із зазначеною позицією відповідача позивач не погоджується та вважає, що відмова у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною та такою, що порушує права та інтереси позивача, передбачені ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та Конституцією України.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Суворовське ОУПФУ в м. Одесі вважає, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, по-друге, після розгляду заяви позивача про призначення пенсії із доданими документами відповідачем прийнято Рішення 165 від 12.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії за віком за Списком №1, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж 5 років (в наявності 1 рік 9 місяців 29 днів - зараховано період з 3.10.2012 року по 31.07.2014 року за даними по спец стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу), а не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року на посадах підземного гірного майстра та підземного помічника начальника дільниці і з 03.10.2012 року по 03.04.2014 року на посадах підземного гірного майстра та начальника зміни, оскільки не підтверджено первинними документами зайнятість повний робочий день під землею та відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. З огляду на наведене, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим такі вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Судом встановлено, що 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 подав до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі заяву щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно із п.2 Розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», додавши до заяви наступні документи: копія паспорту громадянина України, копію ІПН, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.02.2017 року №224, копія трудової книжки серії НОМЕР_2, довідку від 03.10.2013 року №445, уточнююча особливий характер праці або умов праці, видана ДП «Луганськвугілля» про підтвердження пільгового стажу роботи з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року на посадах підземного гірного майстра та підземного помічника начальника дільниці, довідка від 03.04.2014 року №29, уточнююча особливий характер праці або умов праці, видана Відокремленим підрозділом шахта «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля» про підтвердження пільгового стажу роботи з 03.10.2012 року на посадах підземного гірного майстра та начальника зміни, копія диплому серії НОМЕР_3 від 19.06.1987 року, атестат про зняття з обліку від 06.12.2017 року №340, виданий ГУ ПФУ в Одеській області (а.с.25).

Рішенням Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 165 від 12.12.2017 року, з посиланням на п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 було відмовлено, внаслідок відсутності необхідного пільгового стажу, а саме: оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж 5 років (в наявності 1 рік 9 місяців 29 днів - зараховано період з 3.10.2012 року по 31.07.2014 року за даними по спец стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу), а до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року на посадах підземного гірного майстра та підземного помічника начальника дільниці і з 03.10.2012 року по 03.04.2014 року на посадах підземного гірного майстра та начальника зміни, оскільки не підтверджено первинними документами зайнятість повний робочий день під землею та відсутні відомості про проведення атестації робочих місць (а.с.24-24з/б).

З таким тлумаченням відповідача Закону щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1, суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Слід зазначити, що під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують Списки, чинні на період роботи особи, тобто:

1) якщо пільгова робота до 31.12.1991 року, застосовуються Списки №1,2 затверджені постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 р. №1173;

2) якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, застосовуються Списки №1,2 затверджені постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 р. №10;

3) якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року, застосовуються Списки №1,2 затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162;

4) якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 року (або тільки почалась після цієї дати), застосовуються Списки №1,2 затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36.

При цьому до пільгового стажу зараховують весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії у Списки.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788).

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України № 1788 ) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно зі статтею 62 Закону України № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У відповідності до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

У відповідності до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці, Міністерства соціальної політики, Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29 липня 1999 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

У відповідності до п. 2.14. цієї Інструкції у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовку у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" з зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно - до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З трудової книжки позивача вбачається, що позивач з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року на посадах підземного гірного майстра та підземного помічника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті та повним робочим днем під землею в шахті Луганська» ДП «Стахановуголь» (а.с.27-27з/б), а з 03.10.2012 року по 27.02.2015 року на посадах підземного гірного майстра з повним робочим днем під землею та начальника зміни з підземними роботами у Відокремленому підрозділі шахта «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля», при цьому згідно запису на підставі наказу №136 від 20.02.2010 року за результатом атестування робочих місць з умов праці підтверджено право переходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.29)

Як вже було зазначено, під час визначення права ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують Списки, чинні на період його роботи, тобто: за постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 р. №1173 у період роботи позивача з 21.08.1985 року по 01.01.1992 року та постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 р. №10 у період з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року, постановою КМУ від 16.01.2003 року №3610 за період роботи позивача з 03.10.2012 року по 27.02.2015 року.

Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи про спірні періоди роботи з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року (а.с.27-27з/б) та з 03.10.2012 року по 27.02.2015 року засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до пенсійного органу надано копії: трудової книжки, паспорту, ідентифікаційного коду, довідки про реєстрацію як внутрішньо переміщена особа, довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії.

З аналізу наданих позивачем документів вбачається, що записи в трудовій книжці відповідають наданим довідкам, дати періоду роботи співпадають повністю.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивачем доведено пільговий характер своєї роботи у спірний період, а пенсійних орган не мав правових підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Крім того, суд зазначає, що законодавство України передбачає персоніфікований облік відомостей, що використовуються для визначення права на пенсію кожної людини з урахуванням результатів її трудової діяльності. Ведеться облік того, як кожен громадянин та підприємство сплачують страхові внески в Пенсійний фонд України, а також, які права на пільгове пенсійне забезпечення має кожен працівник.

У централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривають електронну персональну облікову картку. У ній, починаючи з 2000 року, накопичуються всі дані про заробіток, страхові внески в Пенсійний фонд, а також відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші дані, потрібні для правильного призначення пенсій. Звіти в систему персоніфікованого обліку подають страхувальники, тобто роботодавці, особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, та самозайняті особи. Держреєстр зберігає повну інформацію.

Так, згідно листа від 05.01.2018 року №358/с-5/01 відповідач повідомив позивача, що згідно копії трудової книжки та довідок про заробітну плату від 17.10.2013 року №3365/С/12-04-05 та №3364/С/12-04-05 до страхового стажу враховано період роботи з 21.07.1997 року по 26.01.2010 року, однак врахування довідок про заробітну плату та проведення розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії проводиться за умови прийняття управлінням рішення про призначення пенсії, а тому, оскільки позивачу відмовлено у призначенні пенсії, розрахунок середньомісячного заробітку не проводився (а.с.46-47).

В матеріалах справи містяться дані з системи «Персоніфікований облік» відносно позивача, які містять відомості про страховий стаж, заробіток та страхові внески і також підтверджують право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за звітні роки 2010-2014.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що пенсійних орган, за наявності належним чином оформленої трудової книжки позивача, уточнюючих довідок підприємств про пільговий стаж позивача та відомостей з системи «Персоніфікований облік», не мав правових підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановленими обставинами вбачається, що відповідач не довів належними доказами правомірність свого рішення, яке оскаржує позивач.

Наведене вище свідчить про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання, як пенсійне забезпечення особи.

За таких умов суд, вважає рішення пенсійного органу таким, що не відповідає діючому законодавству України, а тому підлягає скасуванню.

У випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку щодо скасування рішення, відповідача слід зобов'язати зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди його роботи з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року на посадах підземного гірного майстра та підземного помічника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті та повним робочим днем під землею в шахті Луганська» ДП «Стахановуголь» та з 03.10.2012 року по 27.02.2015 року на посадах підземного гірного майстра з повним робочим днем під землею та начальника зміни з підземними роботами у Відокремленому підрозділі шахта «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля», та, з урахуванням підтвердженого пільгового стажу повторно розглянути заяву позивача від 06.12.2017 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній на день подання заяви про призначення пенсії, тобто із застосуванням при розрахунку розміру пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Таким чином, також суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію та здійснити відповідні виплати, оскільки це є повноваженнями Пенсійного фонду України.

Згідно правовової позиції Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, що стосується соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (п.31 Рішення Європейського Суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України", яке набуло статус остаточного 26.09.2014 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у реалізації права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах є порушенням його конституційних прав на пенсійне забезпечення та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та відповідають вимогам чинного законодавства.

Поряд з цим, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі під час призначення пенсії на пільгових умовах врахувати довідки щодо заробітної плати для обчислення пенсії №447 від 02.10.2013 року, №41/12-09-05/03 від 14.10.2013 року, №43/12-09-05/03 від 14.10.2013 року, №2012/12-10/050-24 від 17.10.2013 року, №3365/с/12-04-05 від 17.10.2013 року, №3364/с/12-04-05 від 17.10.2013 року, оскільки відповідно до наявного у матеріалах справи листа пенсійного фонду від 05.01.2018 року до страхового стажу позивача враховано період роботи лише з 21.07.1997 року по 26.01.2010 року.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження частково і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі.

Керуючись ст.ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд -, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №165 від 12.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Зобов'язати Суворовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 21.08.1985 року по 20.09.1993 року на посадах підземного гірного майстра та підземного помічника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті та повним робочим днем під землею в шахті Луганська» ДП «Стахановуголь» та з 03.10.2012 року по 27.02.2015 року на посадах підземного гірного майстра з повним робочим днем під землею та начальника зміни з підземними роботами у Відокремленому підрозділі шахта «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля».

Зобов'язати Суворовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з урахуванням підтвердженого пільгового стажу ОСОБА_1 повторно розглянути заяву від 06.12.2017 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній на день подання заяви про призначення пенсії (із застосуванням при розрахунку розміру пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%), з урахуванням довідок щодо заробітної плати для обчислення пенсії №447 від 02.10.2013 року, №41/12-09-05/03 від 14.10.2013 року, №43/12-09-05/03 від 14.10.2013 року, №2012/12-10/050-24 від 17.10.2013 року, №3365/с/12-04-05 від 17.10.2013 року, №3364/с/12-04-05 від 17.10.2013 року.

Стягнути з Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, ЄДРПОУ 40388751) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (65111, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) сплачені судові витрати у розмірі 704 /сімсот чотири/ грн. 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.П.Марин

.