Рішення № 72433547, 23.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року 11:00Справа № 808/2794/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або МОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000601403 та №0000611403 винесені відповідачем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що винесені податкові повідомлення-рішення є безпідставними оскільки вона не вчиняла жодних порушень зазначених в Акті перевірки, який зареєстровано 14.07.2016 за №0221/08/01/НОМЕР_1.

У вказаному Акті було зазначено, що позивачем неподавалися до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків за період з 13.04.2016 по 31.05.2016 та почекова звітності за той же період. Проте вказане порушення спростоване постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2016 по справі №330/1923/16-п. Що стосується зафіксованого порушення у вигляді не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 1871,60грн., то вказане порушення спростовується відповідними записами у книзі обліку розрахункових операцій.

Ухвалою суду від 25.09.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.10.2017. За клопотаннями представників сторін провадження у справі неодноразово зупинялось.

04 грудня 2017 року від представника позивача надійшли заперечення на адміністративний позов (а.с.46-47) в яких він зазначив, що перевіркою встановлено:

- порушення п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - по дротових або бездротових каналах зв'язку не подано до органів державної податкової служби електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій з 13.04.2016 по 31.05.2016;

- порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ. від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2005 року за N 40/10320 - неоприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси, в повній сумі в день їх фактичного одержання, а саме: готівкові кошти на загальну суму 1871,60грн., за 26.06.2016, згідно фіскального Z - звіту №0184 у сумі 322,60грн., за 27.06.2016 згідно фіскального Z - звіту №0185 у сумі 320,55грн., за 29.06.2016 згідно фіскального Z - звіту №0186 у сумі 521,10грн., за 29.06.2016 згідно фіскального Z - звіту №0187 у сумі 394,00грн. та за 30.06.2016 згідно фіскального Z - звіту №0188 у сумі 394.00грн. не обліковані у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» Книги обліку розрахункових операції №300255486 р/1 від 13.04.2016, про що у розділі 2 зроблено запис.

За результатами фактичної перевірки складено акт, який зареєстровано 14.07.2016 року за №0221/08/01/14/НОМЕР_1. На підставі висновків акту перевірки винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000601403 та №0000611403 винесенно законно та обґрунтовано, в зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 23.01.2018 не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження (вх.№2404 від 23.01.2018). На задоволені позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване складними погодними умовами (вх.2444 від 23.01.2018).

Суд зазначає, що підстави відкладення судового засідання визначені в ст.205 КАС України. Суд не вважаю поважною підставу зазначену відповідачем для відкладення розгляду справи.

Враховуючи зазначене, а також неодноразове зупинення провадження у справі, за клопотанням сторін для надання ними додаткових доказів, суд вважає, що у сторін було достатньо часу для надання доказів та пояснень на обґрунтування заявлених вимог та заперечень, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, надані відповідачем заперечення та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 05.07.2016 по 13.07.2016, відповідно до пп.80.2.4. п.80.2. cт.80 Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.07.2016 №691 та направлень №471 та №472, фахівцями податкового органу проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1, що здійснює діяльність в торгівельному павільйоні ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_2

За результатами фактичної перевірки складено акт, який зареєстровано 14.07.2016 за №0221/08/01/14/НОМЕР_1 (а.с. 9-10, 27-28, 52-53).

Актом перевірки встановлено:

- порушення пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265) - по дротових або бездротових каналах зв'язку не подані до органів державної податкової служби електронні копії розрахункових, документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій з 13.04.2016 по 31.05.2016;

- порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004-року №637 та зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2005 року за N 40/10320, - неоприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси, в повній сумі в день їх фактичного одержання, а саме: відсутність записів у Книзі обліку розрахункових операцій №3000226485р/1, зареєстрованої 13.04.2016, в Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на сторінках 12-13 про отримані готівкові кошти на загальну суму 1871,60 грн., згідно фіскальних звітних чеків: Z - звіту № 0184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, згідно фіскального Z - звіту №0185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, згідно фіскального Z - звіту №0186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, згідно фіскального Z - звіту №0187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та згідно фіскального Z - звіту №0188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016.

На підставі висновків зазначеного Акту перевірки:

- за порушення п. 7 ст. 3 Закону №265, згідно з пп.54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України і п.9 ст.17 Закону №265, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000611403, яким до позивача застосована сума штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. (а.с. 17);

- за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, згідно з пп.54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України і абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000601403, яким до позивача застосована сума штрафних санкцій в розмірі 9358,00 грн. (а.с. 16).

Вважаючи неправомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, та не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000611403, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 18.10.2016 по справі №330/1923/16-п ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП (а.с. 11), яка була винесена на підставі протоколу КН №918200 від 03.10.2016 та акту перевірки від 14.07.2016 (а.с. 9-10), .

Не погоджуючись з винесеною постановою, ФОП ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Запорізької області.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2016 по справі №330/1923/16-п (провадження №33/778/369/16), постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 18.10.2016 була скасована, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с. 12-13).

В постанові Апеляційного суду Запорізької області зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, а саме: неподання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій з 13 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року.

Разом з тим Апеляційним судом Запорізької області встановлено, що згідно акту технічної експертизи №1 від 04.11.2016 між сервісним центром «ФОП ОСОБА_3.» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на сервісне обслуговування №2584 від 22.03.2016 реєстратор розрахункових операцій РРО МІNІ Т400 був зареєстрований та персоналізований належним чином у сервісному центрі 13.04.2016; Z - звіти на даному апараті почали виконувати з 01.06.2016 по 31.08.2016, про що свідчить чеки з фіскальної пам'яті.

В зв'язку з викладеним, Апеляційний суд Запорізької області приходить до висновку про відсутність події та складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили - 30.11.2016, встановлено відсутність складу правопорушення та такої події як неподання позивачем до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій з 13 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року.

Отже податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000611403 винесено необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000601403, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ст.33 Закону України «Про національний банк України» від 20.05.1999 №679-ХІV встановлено, що для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Також, пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постанова Правління Національного банку України 15.12.2004 N637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 за N40/10320, яке було чинним на час проведення перевірки, (далі - Положення №637) встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з абз.3 п.2.6 Положення №637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до абз.19 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265) книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно з п.5 ст.3 Закону №264 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Абзацом 3 ч.1 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995№436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

МОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області застосовна до ФОП ОСОБА_1 штрафна санкція в розмірі 9358,00 грн. (податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000601403) за не оприбуткуванні готівкові кошті з 26.06.2016 по 30.06.2016 у сумі 1871,60 грн., а саме, за відсутність записів про Z - звіти у Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» в Книзі обліку розрахункових операцій за: № 0184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, №0185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, №0186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, №0187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та №0188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016.

Про вказане порушення зроблено запис в Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на сторінках 12-13 Книги обліку розрахункових операцій та в Акті перевірки.

Однак, позивачем надано до суду (для огляду) оригінал та копію Книги обліку розрахункових операцій №3000226485р/1, зареєстрованої 13.04.2016 де на сторінках 12 -13 послідовно відображені Z - звіти: № 184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, №185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, №186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, №187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та №188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016 на загальну суму 1871,60 грн. (а.с 19-20).

Також на вказаних Z - звітах міститься відмітка перевіряючих податкового органу про їх відсутність, з накладенням одного тексту на інший.

Як зазначив позивач, при перевірці всі вищезазначені Z - звіти були в наявності (записані в Книзі обліку розрахункових операцій), а уповноважені особи податкового органу, всупереч вимогам чинного законодавства, на них же зробили запис про їх відсутність. В якості доказу зазначеної обставини посилається на Книгу обліку розрахункових операцій №3000226485р/1.

Відповідно до п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідач, посилаючись на відсутність в Книзі обліку розрахункових операцій відповідних записів, не надав суду жодного доказу (завірені позивачем фотокопії та/або ксерокопії сторінок зазначеної Книги, звернення з таким запитом до позивача, письмова відмова позивача в наданні завірених сторінок Книги, тощо) на підтвердження вказаної обставини. Відповідач не скористався своїм правом, встановленим ст.85 ПК України, в зв'язку з чим, його твердження не підтверджені документальними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 2 ст.73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.(ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно з вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не доведено, жодними належними документальними доказами відсутність під час проведення перевірки на сторінках 12 -13 Книги обліку розрахункових операцій записів про Z - звіти: № 184 у сумі 322,60 грн. за 26.06.2016, №185 у сумі 320,55 грн. за 27.06.2016, №186 у сумі 521,10 грн. за 29.06.2016, №187 у сумі 394,00 грн. за 29.06.2016 та №188 у сумі 394,00 грн. за 30.06.2016.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000601403 винесено необґрунтовано та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеної норми, суму судового збору, сплачену позивачем, слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративнний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 серпня 2016 року №0000601403 та податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 серпня 2016 року №0000611403.

Судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрована за адресою: 72318, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Героїв України, 31; ЄДРПОУ 39521850).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко