Рішення № 72433539, 31.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року Справа № 808/1746/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.

позивача - ОСОБА_1;

за участю представників:

відповідача 1 - Растворової Д.А.;

відповідача 2 - не з'явився;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання включення у число кредиторів, внесення змін до реєстру кредиторських вимог

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 червня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1) до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (далі - відповідач 1); 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд (відповідно до уточненого адміністративного позову від 29.06.2017 вх. №18688):

- поновити строк для подачі заяви про включення в число кредиторів АТ «Дельта Банк»;

- зобов'язати відповідача 2 включити ОСОБА_1 в число кредиторів АТ «Дельта Банк», про що внести відповідні відомості до Реєстру кредиторських вимог, затверджених 11.01.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Протокол №005/16.

Ухвалою суду від 14 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач недоліки усунув.

Ухвалою суду від 24 липня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/1746/17, призначено попереднє судове засідання на 22 серпня 2017 року.

Розгляд справи неодноразово зупинявся.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредиторські вимоги позивача не було включено до реєстру акцептованих вимог у зв'язку з пропуском встановленого строку. Причиною недотримання позивачем вказаного строку стала його юридична необізнаність. Вважає, що представник банку навмисно не повідомив інформацію про необхідність подання заяви до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення до числа кредиторів. За таких обставин вважає дії відповідачів протиправними та просить задовольнити позов.

Відповідач 1 та відповідач 2 позов не визнали, надали письмові заперечення (від 21.08.2017 вх. №23316 та від 22.08.2017 №23443) аналогічного змісту, в яких посилаються на ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої будь-які вимоги, що надійшли після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми гарантування за вкладами. Зазначають, що інформація про ліквідацію банку розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у відділеннях та офіційному сайті АТ «Дельта Банк». За таких обставин, просять у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник відповідача 2 у чудове засідання 31 січня 2018 року не з'явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 31 січня 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №006-07514-051214, відповідно до якого позивачем внесено 12 000, 00 доларів США на депозитний рахунок останнього, строком до 10 грудня 2015 року із виплатою 5,5% річних.

Відповідно до довідки Мелітопольського відділення АТ «Дельта Банк» від 25.04.2017 №05-3359155/1 станом на 02.10.2015 за вказаним договором обліковувалась сума грошових коштів у розмірі 12 465, 57 доларів США. Сума, що внесена до загального Реєстру вкладників становить 200 000, 00 грн. та виплачена 12.06.2015.

Відтак, невиплачена позивачу суму за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 грудня 2014 року №006-07514-051214 складає 4 933, 32 доларів США.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк».

За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 № 147 строк здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати акціонерне товариство «Дельта Банк», на підставі чого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким вирішено розпочати процедуру ліквідації публічного акціонерного банку «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію АТ «Дельта Банк», призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано в газеті «Голос України» від 08.10.2015 №187 (6191).

21.04.2016 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про включення до реєстру вкладників.

Листом від 22.04.2016 №05-3275830 АТ «Дельта Банк» відмовило у задоволенні заяви ОСОБА_1

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідачів, звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. (ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У силу ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

З урахуванням викладеного суд зазначає, що законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.

Виходячи із системного аналізу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», останні дають підстави стверджувати про те, що порушення кредитором установленого законодавством тридцятиденного строку для звернення з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку.

Як вбачається з офіційного веб-сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за посиланням http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/118-not-paying-bank/liquidation/delta?u=100634&start=2550 публікація оголошення про ліквідацію АТ «Дельта Банк» розміщена у газеті «Голос України» від 08.10.2015 №187 (6191).

Таким чином, строк подання кредиторами вказаного банку заяв про включення останніх до реєстру акцептованих вимог кредиторів тривав у період з 08.10.2015 по 09.11.2015.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог від 21.04.2016 подана після закінчення 30-денного строку після опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, встановленого частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

ОСОБА_1 в обґрунтування пропущення 30 денного строку на подання відповідної заяви зазначив, що є людиною похилого віку, юридично необізнаною. Вважає, що представник банку навмисно не повідомив інформацію про необхідність подання заяви до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення до числа кредиторів.

Разом з тим, суд не приймає до уваги такі доводи позивача, у зв'язку із тим, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачає можливості поновлення чи продовження строку для звернення із кредиторськими вимогами незалежно від причин поважності пропущення такого строку.

Крім того, положеннями даного закону ані на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ані на уповноважену особу, не покладеного законодавчого обов'язку з повідомлення кредиторів банку про необхідність подання ними заяв про акцептування кредиторської вимоги.

Виходячи з наведеного вище, позовні вимоги ОСОБА_1 нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено в повному обсязі 09.02.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко