Рішення № 72433361, 15.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/2795/17

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю:

представника позивача Якименка М.М.,

представника відповідача Захарко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз-2020" до Головного управління ДФС у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування наказу від 11.04.2017 №529,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогаз-2020" звернулось до Головного управління ДФС у Житомирській області із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 11 квітня 2017 року №529 "Про проведення фактичної перевірки" №529, виданий Головним управлінням ДФС у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перед початком фактичної перевірки копія оскаржуваного наказу ні, посадовим або уповноваженим особам ТОВ "Єврогаз-2020", ні особі, яка фактично проводить розрахункові операції, в розумінні п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, не вручалась. На думку позивача, інформація, отримана від Управління Служби Безпеки України в Житомирській області (лист вих. №57/4130 від 05.04.2017) не є належною підставою для проведення фактичної перевірки відповідно до вимог Податкового кодексу України. Також зазначає, що оскаржуваний наказ не містить обов'язкових реквізитів, а також виданий з метою проведення перевірки суб'єкта господарювання за останні три роки діяльності, однак ТОВ "Єврогаз-2020" як платник податків узято на облік лише 23.12.2015 та провадить господарську діяльність менше трьох років.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 відкрито провадження у справі за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017, далі - КАС України), судовий розгляд справи призначений на 20.11.2017 о 10:30.

20 листопада 2017 року перед початком судового засідання до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДФС у Житомирській області вих. №17.11.2017 про відкладення розгляду справи з мотивів перебування представника відповідача у відрядженні, у зв'язку з чим судовий розгляд справи було відкладено на 06.12.2017 о 09:50.

В судове засідання, призначене на 06.12.2017 о 09:50 прибули представник позивача та представник позивача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 задоволено клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні. Оголошено перерву в судовому засіданні до 14.12.2017 о 12:20.

Судовий розгляд справи, призначений на 14.12.2017 о 12:20 було відкладено на 10.01.2018 о 14:00 у зв"язку неявкою представників сторін.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15.12.2017.

Відповідно до пункту 10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи зазначене, подальший розгляд справи проводився у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції.

В судове засідання, призначене на 10.01.2018 о 14:00 прибули представник позивача та представник відповідача. В судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2018 на 12:00 для надання додаткових документів представником відповідача.

В судове засідання призначене на 18.01.2018 о 12:00 представник позивача не з'явився, надіслав на офіційну електронну поштову адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання та клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Представник відповідача до суду прибула, подала через канцелярію суду заяву про розгляд клопотань представника ТОВ "Єврогаз-2020" у порядку письмового провадження. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 задоволено клопотання представника позивача, долучено до матеріалів справи №806/2795/17 документи на 24-х аркушах, судовий розгляд справи відкладено на 30.01.2018 о 14:30.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 було задоволено клопотання представника відповідача, судовий розгляд справи відкладено на 07.02.2018 о 14:00 за клопотанням представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 07.02.2018 о 14:00 прибули представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про визнання обставин відсутності розробленого проекту наказу від 11.04.2017 №529. В судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2018 на 10:30.

В судове засідання призначене на 15.02.2018 на 10:30 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про доповнення підстав позову від 16.11.2017 (а.с. 41-42) та письмових поясненнях від 14.12.2017 (а.с. 86-90).

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у запереченні (відзиві) на адміністративний позов (а.с. 59-60).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогаз-2020" (код ЄДРПОУ 40192518) як юридична особа зареєстроване 23.12.2015, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 1 297 102 0000 003525, та як платник податків перебуває на обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС У Житомирській області (Попільнянське відділення).

Згідно листа Управління Служби безпеки України в Житомирській області в Житомирській області "Щодо вжиття заходів реагування" вих. №57/4130 від 05.04.2017 на ім'я начальника ГУ ДФС у Житомирській області Лаврова О.С., управлінням в ході оперативно-службової діяльності отримано інформацію про те, що ТОВ "Єврогаз-2020" під час проведення підприємницької діяльності, частину не облікованої підакцизної продукції (газ нафтовий скраплений автомобільний) реалізує без проведення через касовий апарат та відображення в бухгалтерському та податковому обліку, в результаті чого ухиляється від сплати акцизного податку. Враховуючи вищевикладене, інформуємо для вжиття заходів реагування з межах роботи за планом спільних заходів з відпрацювання суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють виробництво та реалізацію підакцизної продукції на 1 півріччя 2017 року. (а.с. 55)

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Житомирській області "Про проведення фактичної перевірки" №529 від 11.04.2017, у зв'язку з отриманням в установленому законом порядку інформації від Управління Служби безпеки України в Житомирській області в Житомирській області, яка свідчить про можливі порушення ТОВ "Єврогаз-2020" (код ЄДРПОУ 40192518) законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332, а також відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 та пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), з метою контролю щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) прийнято рішення про проведення фактичної перевірки ТОВ "Єврогаз-2020" (код ЄДРПОУ 40192518) з 13.04.2017 тривалістю 10 діб за останні три роки діяльності, за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: Попільнянський район, смт. Корнин, вул. Мічуріна, 7/1. (а.с. 6-7)

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи, що наказ Головного управління ДФС у Житомирській області "Про проведення фактичної перевірки" №529 від 11.04.2017 винесений з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи спірний наказ від 11.04.2017 №529 на відповідність ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податку в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Підпунктом 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримання в установленому порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що лист Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 05.04.2017 № 57/4130 є отриманою у встановленому законодавством порядку інформацією, яка слугувала підставою для видачі спірного наказу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

На виконання вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадовими особами контролюючого органу перед початком перевірки особі, що знаходилася за робочим місцем та здійснювала розрахункові операції (оператору АЗС) ОСОБА_4, було вручено копію наказу на проведення фактичної перевірки № 529 від 11.04.2017, про що ОСОБА_4 зазначив та розписався в направленнях на перевірку від 11.04.2017 № 668 та № 669. (а.с. 57-58).

Суд критично ставиться до доводів позивача що ОСОБА_4 як оператор АЗС ТОВ "Єврогаз-2020" не є особою, яка безпосередньо здійснює розрахункові операції, так як товари реалізуються виключно по безготівковому розрахунку згідно довідки №1 від 18.01.2018 (а.с. 99) та зазначає наступне.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту. (далі - Інструкція №332).

Згідно пп. 6.3.1 п. 6.3 розд. 6 Інструкції №332 заправка СВГ паливних балонів автотранспортних засобів, двигуни яких працюють на СВГ, здійснюється працівниками - операторами АГЗС, АГЗП, які призначені наказом керівника підприємства та пройшли курс спеціального навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами пункту 2.1 Типового положення про навчання з питань охорони праці. Періодичність перевірки знань цих працівників проводиться не рідше одного разу на рік. Ці працівники повинні бути атестовані на знання Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП 0.00-1.07-94), та Правил безпеки систем газопостачання України (ДНАОП 0.00-1.20-98) в обсязі роботи, яка ними виконується.

Відповідно до пп. 6.3.2 п. 6.3 розд. 6 Інструкції №332 для заправлення паливних балонів автотранспортних засобів СВГ на комерційних АГЗС (АГЗП) повинні застосовуватися колонки паливороздавальні для відпуску СВГ, вимоги до яких установлені Правилами користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг (ПМУ 21-2001).

Пунктом 9.2 розд. 9 Інструкції №332 встановлено, що під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно, зокрема, роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну.

Суд також зазначає, що реалізація підакцизних товарів, зокрема, газу нафтового скрапленого автомобільного та/або газів вуглеводневих скраплених не входить до переліку видів діяльності, при якій реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються визначеного статтями 9,10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон № 265/95-ВР) та не входить до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336.

Пунктами першим та другим статті 3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно п. 12 ст. 9 Закону №265/95-ВР передбачено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом із нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку.

Державний реєстр РРО містить окремий пункт "Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)".

Таким чином, суб'єкт господарювання повинен здійснювати реалізацію пального на АЗС із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням чеків установленої форми.

Враховуючи вищевикладене, оператор АЗС ОСОБА_4 є особою яка фактично проводить розрахункові операції, в розумінні п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача в частині не зазначення в оскаржуваному наказі податкового номеру та невірного зазначення податкового періоду, за який проводиться фактична перевірка, суд зазначає, що наказ від 11.04.2017 №529 містить достатньо інформації для вірної ідентифікації суб'єкта господарювання, щодо якого провадиться перевірка.

Суд також наголошує, що окремі незначні недоліки в спірному наказі, зокрема, певних реквізитів, не є підставою для висновку про його протиправність та не роблять його не дійсним. Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.07.2016 у справі №826/13441/14 (К/800/4446/15).

Щодо посилання представника позивача на не надання копії проекту оскаржуваного наказу із відповідними візами підрозділу правової роботи з відміткою про його погодження як підстава для визнання протиправним та скасування наказу від 11.04.2017 №529, то суд зазначає, що процедура розробки проекту наказу на проведення перевірки, його візування підрозділом правової роботи та погодження визначено Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України віл 31.07.2014 №22.

Водночас, пред'явлення суб'єкту господарювання перед початком проведення перевірки копії проекту наказу із відповідними візами підрозділу правової роботи та з відміткою про його погодження не передбачено нормами Податкового кодексу України.

Проект наказу є виключно службовим, технічним та не остаточним документом, що створюється працівниками фіскального органу при організації проведення перевірки, натомість платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) разом із направленнями на проведення перевірки пред'являється виключно копія наказу на проведення перевірки, а не його робочий проект.

Не надання відповідачем на вимогу суду належним чином завіреної копії проекту наказу від 11.04.2017 №529 може свідчити про неналежне виконання стороною по справі своїх процесуальних обов'язків, визначених ч. 4 ст. 44 КАС України, однак не є підставою для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, а тому доводи представника позивача в зазначеній частині є безпідставними.

Частиною другою статті 2 КАС України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку що відповідач при винесенні оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.04.2017 №529 відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не доведено, а відповідачем на виконання ч. 2 ст. 77 КАС України спростовано доводи позивача про протиправність наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.04.2017 №529, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз-2020" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз-2020" (вул. Мічуріна, 7/1, Корнин, Попільнянський район, Житомирська область, 13514. Код ЄДРПОУ 40192518) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування наказу від 11.04.2017 №529 - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 26 лютого 2018 року.