Рішення № 72432405, 20.02.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7437/17

Провадження № 2-о/0182/6/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.02.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Рунчевої О.В.

секретаря - Власенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Нікопольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про встановлення факту роботи медичною сестрою, -

встановив:

ОСОБА_1 19.12.2017 року звернулася до суду з заявою про встановлення факту роботи медичною сестрою, посилаючись на наступні обставини.

Згідно записам в трудовій книжці (запис 3) вона в період з 20.10.1987 року по 01.09.1994 року працювала на посаді медичного реєстратора Лінійної амбулаторії станції Нікополь. Але, фактично, в цей період вона виконувала роботу медичної сестри.

Вона звернулася до Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області щодо призначення їй пенсії за вислугу років, але отримала лист № Б-185-1 від 12.09.2017 року про відмову щодо визначення права на пенсію за вислугу років, оскільки згідно наказу Міністрества охорони здоров»я від 23.10.1991 року № 146 (зі змінами та доповненнями) «Про атестацію середніх медичних працівників» період її роботи з 20.10.1987 по 01.09.1994 року на посаді медреєстратора не може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, оскільки згідно затвердженої номенклатури спеціальностей середніх медичних працівників відсутня така посада як медичний реєстратор.

Тому, права на пенсію за вислугу років за цей період вона не має.

Лінійна амбулаторія ст.. Нікополь ліквідована, на її звернення архів п. Апостолове, де зберігаються документи Лінійної амбулаторії відповіді не надав, тому вимушена звернутися до суду.

Вважає, що запис в трудовій книжці із зазначенням посади медичного реєстратора є помилковим, просить суд встановити факт, що у період з 20 жовтня 1987 по 01 вересня 1994 року вона працювала на посаді медичної сестри Лінійної амбулаторії станції Нікополь.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явилася, на адресу суду надійшла заява про розгляд заяви про встановлення факту в її відсутність, вимоги заяви підтримує (а.с. 15).

Від представника Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області надійшла заява , про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи (а.с. 13).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ст. ст. 293, ч.2 ст.315 ЦПК України в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як було встановлено судом, згідно записів в трудовій книжці заявника, в період з 20.10.1987 року по 01.09.1994 року ОСОБА_1 працювала на посаді медичного реєстратора Лінійної амбулаторії станції Нікополь, 01.01.1993 року Лінійна амбулаторія отримала статус поліклініки (а.с. 5-7). 01.09.1994 року заявниця переведена на посаду медичної сестри хірургічного відділення. Працюючи на Лінійній амбулаторії станції Нікополь ОСОБА_1 виконувала обов’язки, що передбачені посадовою інструкцією медичної сестри.

Вона звернулася з письмовим зверненням до Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області з питання призначення їй пенсії за вислугу років на підставі п. е ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Але листом № Б-185-1 від 12.09.2017 року про відмову щодо визначення права на пенсію за вислугу років, у визначенні права за вислугу років заявнику відмовлено, оскільки згідно наказу Міністерства охорони здоров’я від 23.10.1991 року № 146 (зі змінами та доповненнями) «Про атестацію середніх медичних працівників» період її роботи з 20.10.1987 по 01.09.1994 року на посаді медреєстратора не може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, оскільки згідно затвердженої номенклатури спеціальностей середніх медичних працівників відсутня така посада як медичний реєстратор (а.с. 8).

Уточнюючих довідок підприємства заявниці не має можливості отримати , в зв?язку із ліквідацією Лінійної амбулаторії станції Нікополь.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я від 23.10.1991 року № 146 (зі змінами та доповненнями) «Про атестацію середніх медичних працівників» передбачені посади медичної сестри, а не медичного реєстратора, як помилково зазначено в трудовій книжці ОСОБА_1 Доказів, на спростування зазначених обставини судом не встановлено.

Тому у суду не викликає сумніву той факт, що ОСОБА_1 в період з 20.10.1987 року по 01.09.1994 роки працювала на Лінійній амбулаторії станції Нікополь на посаді медичної сестри.

Встановлення даного факту ОСОБА_1 необхідно для визначення права на пенсію за вислугу років.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає доцільним задовольнити заяву ОСОБА_1 та встановити факт, що ОСОБА_1 у період 20.10.1987 року по 01.09.1994 роки працювала на Лінійній амбулаторії станції Нікополь на посаді медичної сестри.

Керуючись ст.ст. ст. 315- 319 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 у період з 20.10.1987 року по 01.09.1994 роки працювала на Лінійній амбулаторії станції Нікополь на посаді медичної сестри.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його проголошення до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя: ОСОБА_2