Постанова № 72432047, 26.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/2454/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/18174/15-ц

26 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- БорисовоїО.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року, постановлену під головуванням судді Піхур О.В., в частині зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Держави Україна в особі державного виконавця Татарчук (Лукашенко) Ольги Володимирівни, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в особі начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Іванець Галини Олександрівни, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 до Держави Україна в особі державного виконавця Татарчук (Лукашенко) Ольги Володимирівни, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в особі начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Іванець ГалиниОлександрівни, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відшкодування шкоди до вирішення заяви ОСОБА_3 про відвід судді Піхур О.В. іншим суддею, -

в с т а н о в и в :

В провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Держави Україна в особі державного виконавця Татарчук (Лукашенко) Ольги Володимирівни, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в особі начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Іванець Галини Олександрівни, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 до Держави Україна в особі державного виконавця Татарчук (Лукашенко) Ольги Володимирівни, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в особі начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Іванець Галини Олександрівни, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відшкодування шкоди.

04 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_3, діючи також як представник позивача ОСОБА_2, подала до Шевченківського районного суду м. Києва заяву про відвід судді Піхур О.В. від розгляду вищевказаної справи.

Наступне судове засідання у справі було призначене на 16 січня 2018 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Держави Україна в особі державного виконавця Татарчук (Лукашенко) Ольги Володимирівни, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в особі начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Іванець Галини Олександрівни, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 до Держави Україна в особі державного виконавця Татарчук (Лукашенко) Ольги Володимирівни, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в особі начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Іванець Галини Олександрівни, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відшкодування шкоди до вирішення заяви ОСОБА_3 про відвід судді Піхур О.В. іншим суддею.

Заяву ОСОБА_3 про відвід судді Піхур О.В. передано на розгляд іншому судді, який підлягає визначенню в порядку ст. 33 ЦПК України.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі, позивач ОСОБА_2 і її представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року в частині зупинення провадження у справі скасувати; за зловживання суддею Піхур О.В. її правом, що шкодить правам людини похилого віку - ОСОБА_2, винести окрему ухвалу, яку направити до Вищої ради правосуддя.

Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що, в зв'язку з наявністю сумнівів щодо неупередженості судді Піхур О.В. при розгляді їх справи, 04 жовтня 2017 року вони одночасно подали заяву про відвід та заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Вважають, що за таких обставин у них виникло право на розгляд заяви про відвід цим же суддею без зупинення провадження у справі, відповідно до ст. 24 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату подання заяви. Посилалися на те, що, в силу статті 4 ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, процесуальний закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі, а тому положення нової редакції ЦПК України, які передбачали зупинення провадження при вирішенні заяви про відвід, не повинні застосовуватися до їх заяви, яка була подана до суду в жовтні 2017 року. Суд не звернув уваги на те, що, відповідно до ст. 252 ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, зупинення провадження у випадку надходження заяви про відвід є правом суду, а не обов'язком. Вважають, що при реалізації прав, якими наділений суд, необхідно утримуватися від вчинення дій, які можуть спричинити порушення прав інших осіб. Зупинення провадження у справі негативно позначиться на строках її розгляду, в той час як Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості судового провадження є складовою права на справедливий суд, закріпленого в статті 6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, п. 14 ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року в частині зупинення провадження розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 3 ст. 40, п. 1 ч. 1 ст. 252, п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, зазначаючи, що за наслідками розгляду заявленого судді Піхур О.В. відводу суд дійшов висновку про його необґрунтованість, що, в силу процесуального закону, є підставою для передачі цієї заяви на розгляд іншому судді та вирішення питання про зупинення провадження до її розгляду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам процесуального закону, з наступних підстав.

Так, порядок вирішення заявленого відводу визначено статтею 40 ЦПК України.

Як встановлено частинами 2, 3 цієї статті, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Стаття 252 ЦПК України передбачає, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку надходження заяви про відвід.

В такому випадку провадження зупиняється до вирішення питання про відвід. (п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України)

Оскільки положеннями процесуального закону прямо передбачено право суду зупинити провадження у справі до вирішення заяви про відвід, який було визнано необґрунтованим і передано на розгляд іншому судді, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зупинив провадження у цій справі на період до вирішення заяви позивача ОСОБА_3, яка діяла також як представник позивача ОСОБА_2, про відвід судді Піхур О.В..

Доводи апеляційної скарги про те, що подана заява про відвід одночасно містила і вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення ( факту побічної заінтересованості судді Піхур О.В.), а тому підлягала розгляду без зупинення провадження у справі, правильність висновків суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі не спростовують, так як саме в заяві про відвід заявники посилались на побічну заінтересованість судді Піхур О.В., а провадження у справі судом зупинено до розгляду цієї заяви.

Посилання апеляційної скарги на те, щопроцесуальний закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі, а тому положення нової редакції ЦПК України, які передбачали зупинення провадження при вирішенні заяви про відвід, не повинні застосовуватися до заяви апелянтів, яка була подана до суду в жовтні 2017 року, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Так, пункт 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українив редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, визначив, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заява позивача ОСОБА_3, яка діяла також як представник позивача ОСОБА_2, про відвід судді Піхур О.В. була подана до суду 04 жовтня 2017 року, після судового засідання у справі.

Стаття 24 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату подання заяви, передбачала, що при вирішенні заяви про відвід заслуховується думка осіб, які беруть участь у справі, тобто, така заява вирішується в судовому засіданні.

Наступне судове засідання у справі було призначене на 16 січня 2018 року, а тому, за правилом п. 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українив редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, заява підлягала розгляду за правилами ЦПК України в новій редакції, в силу прямої вказівки закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що, зупиняючи провадження у справі, суд порушив право позивача ОСОБА_2, яка є людиною похилого віку, на розгляд справи впродовж розумного строку, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.

Так, пунктом 7 ст. 40 ЦПК Українив редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року встановлено скорочені строки для розгляду заяви про відвід, а саме: не пізніше двох днів.

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення розгляду заяви про відвід іншим суддею провадження було зупинено 16 січня 2018 року, розглянуто заяву 17 січня 2018 року, відновлено провадження 18 січня 2018 року.

Таким чином, заява позивача ОСОБА_3, яка діяла також як представник позивача ОСОБА_2, про відвід судді Піхур О.В. була розглянута протягом двох днів з моменту зупинення провадження у справі, а тому відсутні підстави вважати, що зупинення провадження на цей період призвело до порушення принципу розумності строків судового розгляду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до ст. 125 ЦПК України, зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, тобто, такий період не зараховується до встановленого процесуальним законодавством строку на вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року, якою було зупинено провадження у справі до вирішення заяви про відвід, є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року в частині зупинення провадження залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2018 року.

Головуючий: Судді: