Постанова № 7243190, 11.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-5930/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року м. Львів

13 год. 10 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

при секретарі - Шийка Н. П.,

з участю представників

позивача Мельник Б.М.

відповідач не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Україна» до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000712311/0 від 26.08.2009 р. та №0000702311/0 від 26.08.2009 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про неправомірність віднесення позивачем до валових витрат вартості консультаційних послуг та попередню оплату за біг-борди.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представником відповідача подано письмове заперечення проти позову, розрахунок штрафних санкцій та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно і обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності, врахував письмове заперечення відповідача та встановив наступне.

У період з 30.07.2009 року по 12.08.2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт №210/23-1/33963451 від 17.08.2009 року.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем констатовано порушення позивачем:

- п. 4.1 ст. 4 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), а саме, підприємством занижено дохід за 4 квартал 2008 року в сумі 150634 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 37659 грн.

- пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9, ст.5 Закону України" Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, а саме, підприємством занижено податок на прибуток за 2 квартал 2007 року в сумі 4167 грн. та за 4 квартал 2008 року в сумі 5208 грн.

- пп. 4.1, ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.№168/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, підприємством занижено податкове зобов'язання по ПДВ за червень 2006р в сумі 483 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000712311/0 від 26.08.2009 р. та №0000702311/0 від 26.08.2009 р.

Із змісту позовної заяви та пояснень представника позивача, вбачається, що спір виник щодо неправомірності віднесення позивачем до валових витрат вартості консультаційних послуг, та попередньої оплати за біг-борди.

Судом встановлено, що 02 червня 2008 року між позивачем та приватним підприємством «Біопро-плюс» укладено договір №б/п, предметом якого є надання позивачу консультативних та бухгалтерських послуг по розрахунках і здачі бухгалтерських звітів. Надання вказаних послуг оформлено актом виконаних робіт від 30 грудня 2008 року, ПП «Біопро-плюс» виписано податкову накладну від 30.12.2008 року, а позивачем проведено оплату послуг в сумі 25000 грн. (в тому числі ПДВ) згідно з платіжним дорученням №1 від 08 січня 2009 року.

Обґрунтовуючи довід про неправомірне визначення контролюючим органом даного податкового зобовязання, позивач посилається на підтвердження валових витрат та податкового кредиту за вищевказаний період первинними документами, а саме: актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), та податковою накладною, які, на думку позивача, є достатньою підставою для відтворення господарської операції з придбання консультаційних та бухгалтерських послуг у приватного підприємства «Біопро-плюс» у податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість у розумінні спеціальних податкових законів. На підтвердження факту надання консультативних послуг, позивач стверджує, що їх результатом стало укладення між позивачем і ЗАТ «Холдингова компанія Пінскдрев» контракту на продаж обладнання.

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №168/97-ВР), передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” N 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (далі Закон №334/94-ВР), визначальною ознакою валових витрат є їх звязок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 5.8 цієї статті.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього - відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При проведенні відповідачем перевірки позивача, а також при розгляді справи судом, позивачем не надано документів, які б підтверджували суть та розшифровку консультативних чи бухгалтерських послуг, не доведено їх необхідність в виробничій діяльності підприємства. Посилання позивача на укладення в результаті отримання консультативних послуг контракту на продаж обладнання із ЗАТ «Холдингова компанія Пінскдрев» судом не береться до уваги, оскільки, як зазначено в акті перевірки та не заперечується позивачем, такий контракт дійсно укладено 20.05.2008 року за №162-08, а договір про надання бухгалтерських та консультативних послуг №б/п укладено 02.06.2008 р. Таким чином, відсутній причинний зв'язок між придбанням позивачем консультативних послуг та отримання економічної вигоди від цього придбання. Відтак, позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Актом перевірки встановлено також безпідставне включення позивачем в 2 кварталі 2007 року до складу валових витрат попередньої оплати за біг-борди в сумі 16 667 грн., отримані від ТзОВ «Рекламний простір», з тих мотивів, що витрати на придбання біг-бордів, на повязані з веденням господарської діяльності товариства.

Відповідно до поданих позивачем додаткових копій документів, судом встановлено, що 01 червня 2007 року між ТзОВ «Вулкан-Україна» та ТзОВ «Рекламний простір» укладено договір купівлі продажу рекламоносіїв «Біг-Борд». Відповідно до платіжного доручення №2 від 08.06.2007 року позивачем перераховано кошти в сумі 20000 грн. згідно вищевказаного договору, проте у платіжному дорученні у рядку «призначення платежу» помилково зазначено, що оплачуються рекламні послуги. У той же день, ТзОВ «Рекламний простір» виписано податкову накладну за порядковим №2.

Як наслідок, позивач у звітному податковому періоді 2007 року відніс до валових витрат видатки з попередньої оплати вартості рекламоносіїв «Біг-Борд» за цивільно-правовим договором купівлі-продажу з моменту їх оплати.

Згідно доводів відповідача, віднесення позивачем вказаних сум до валових витрат є неправомірним, оскільки згідно вимог пп. 5.2.1, п. 5.3-5.8, 5.3.9 ст. 5, пп. 11.2.1 Закону № 334/94-ВР, кваліфікуючою ознакою для віднесення до валових витрат є факт надходження продукції платнику податку та її використання у власній господарській діяльності.

Проте з такими доводами суд не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

В підпунктах 5.3-5.8 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не зазначено про неправомірність віднесення до складу валових витрат видатків з попередньої оплати вартості придбаних товарів.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, суд констатує, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат звітного періоду 16667 грн. (ПДВ-3333) видатків з попередньої оплати рекламоносіїв «Біг-Борд» за цивільно-правовим договором купівлі-продажу, після події списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів.

Крім того, позивач міг правомірно віднести до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплаченого ним в складі авансових платежів, після попередньої оплати товару та отримання від продавця податкової накладної згідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Як встановлено судом, на основі наявних в матеріалах справи первинних документів бухгалтерського обліку, а саме: належно оформленого договору купівлі-продажу, платіжного банківського документу та податкової накладної, право позивача на віднесення сум авансових платежів до складу валових витрат, а сум податку на додану вартість в складі цих платежів - до податкового кредиту з ПДВ підтверджується.

Отже, позивач правомірно здійснював податковий облік операцій з попередньої оплати за товар відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР, а тому суд дійшов висновку про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення №0000702311/0 від 26 серпня 2009 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкан Україна» податку на прибуток 4167 грн. та штрафних фінансових санкцій в сумі 2084 грн.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000702311/0 від 26 серпня 2009 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Україна» в частині стягнення податку на прибуток 4167 (чотири тисячі сто шістдесят сім) грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн..

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Україна» (Львівська обл., смт. Красне, вул.. Привокзальна, 25 ЄДРПОУ 33963451) 0,85 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16.12.2009 року о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.