Постанова № 72431877, 21.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/ 763/2018 р. Головуючий у 1 інстанції - Колесник О.М.

Справа № 753/20801/16-ц Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 р.

в справі за позовом ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року задоволено позов ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київенерго» 15 356,84 грн. в рахунок стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію за актом №34383 від 27.08.2014 р. та 1378 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 р. та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIIІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одинець), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, відповідачка ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, та є споживачем електричної енергії за даною адресою, яку постачає позивач ПАТ «Киїенерго».

Обгрунтовуючи позов ПАТ «Київенерго» зазначав, що 27.08.2014 р. під час перевірки квартири АДРЕСА_2 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою КМ України від 26.07.1999 р. №1357, та відповідачці ОСОБА_1 було нараховано заборгованість за не обліковану електричну енергію в розмірі 15 356,84 грн., яку позивач просить стягнути з неї.

Згідно п.3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 р., споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричної енергії між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електроенергією.

Згідно п. 7 Правил користування електричною енергією новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення зговору про користування електроенергією.

Судом встановлено, що жодних звернень до позивача щодо укладення відповідного договору від ОСОБА_2 не надходило.

Згідно ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї горони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору; (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Отже, постачання електричної енергії споживачеві, електроспоживання, надання рахунків на його оплату та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем і енергопостачальною організацією.

Так, 27.08.2014 р. за адресою відповідачки представниками ПАТ «Київенерго» було виявлено порушення Правил, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника без укладання відповідного договору з метою без облікового споживання. На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення ПКЕЕН від 27.08.2014 р. № 34383, який було підписано представниками ПАТ «Київенерго» та відповідачкою.

16.09.2014 р. відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними. Відповідно до протоколу засідання вказаної комісії №4409, комісією прийнято рішення провести нарахування за не обліковану спожиту електричну енергію по акту від 27.08.2014 р. № 34383 (а.с.18).

Відповідно до п.3.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН за формулою 2.7. проведено розрахунок за період з 28.08.2013 р. по 27.08.2014 р. вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН на суму 15 356,84 грн.

Відповідно до п.п.19, 20, 21 Правил користування електричною енергією, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно боржником за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії.

Згідно п. 48 Правил користування електричною енергією, споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; згідно п.42 цих Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно п.53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

На підставі акта енергопостачальник має право, відповідно до постанови «Про затвердження Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

З матеріалів справи також вбачається, що в жовтні 2014 р. ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Київенерго» про зобов'язання вчинити дії, в якому просила суд скасувати заборгованість за електричну енергію, та визнати незаконним протокол № 4409 від 16.09.2014 р. засідання комісії з розгляду акту про порушення № 34383 від 27.08.2014 р., за яким їй нараховано 15 356,84 грн. заборгованості за використану електроенергію.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2014 р. в задоволенні вказаного позову відмовлено, у зв'язку із тим, що споживання електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1 відбувалося без наявності відповідного договору, з метою без облікового споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, яке є чинним на даний час (а.с. 21).

Судом також встановлено, що заборгованість за актом № 34383 від 27.08.2014 р. про порушення ПКЕЕН відповідачем не погашена та станом на 01.11.2016 р. складає 15 356,84 грн.

Згідно п.53 Правил визначено, що якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди про користування електричною енергією, її оплату, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи апеляцію представник відповідачки зазначав, що вказана сума нарахувань є штрафною санкцією, яка нарахована на підставі зазначеної вище Методики, а тому, наполягав на застосуванні строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, т.я. для стягнення штрафів встановлено скорочений строк позовної давності - 1 рік, та просив відмовити в задоволенні позову з цих підстав, зазначивши, що акт про порушення складений 27.08.2014 р., а тому строк позовної давності закінчився 27.08.2015 р.

Проте, ці доводи не можуть бути взяті до уваги, оскільки в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції було встановлено, що вказана сума не є штрафною санкцією, а є заборгованістю за не обліковану електроенергію, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спеціальна позовна давність до спірних правовідносин не може бути застосована, та задовольнив позов.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2017 р. - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 26.02.2018 р.

Головуючий : Судді :