Ухвала суду № 72431866, 19.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Масенка Д.Є.

при секретарі Редик С.А.

за участю прокурора Боян Д.В.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Факторинг Про», ОСОБА_1, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України ТельпісаМ.В. та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ряду товариств в тому числі і ТОВ «ФК «Факторинг Про» №№ 26504000155634, 26505013055634, 26550013055634 відкритих в ПАТ «СБЕРБАНК», в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором доведена наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно належне ТОВ «ФК «Факторинг Про» та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора в цій частині відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти зазначеного товариства, посилаючись на ті обставини, що жодній його посадовій особі про підозру не повідомлено. Також, на думку представника, стороною обвинувачення не доведено відповідності арештованих грошових коштів критеріям ст. 98 КПК України та незаконність їх походження. Дані обставини, згідно доводів адвоката, залишилися поза увагою слідчого судді, що свідчить про однобічність і неповноту судового розгляду справи, а тому постановлене ним рішення підлягає скасуванню.

Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що постановлене судом рішення ними було оскаржено в порядку ст. 174 КПК України, у зв'язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «ФК «Факторинг Про», ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо поважності пропуску строку на оскарження судового рішення, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Оскільки ухвала слідчого судді оскаржується ТОВ «ФК «Факторинг Про», то відповідно до вимог чинного Кримінального процесуального кодексу України, апеляційним судом перевіряється законність судового рішення лише в частині щодо накладення арешту на майно даного товариства.

Враховуючи ті обставини, що арешт майна ТОВ «ФК «Факторинг Про» оскаржувався в порядку ст. 174 КПК України, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Що стосується посилань апелянта про незаконність ухвали слідчого судді, то колегія суддів, дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора про арешт майна, вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «ФК «Факторинг Про» в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000405 від 01 липня 2017 року за фактами фіктивного підприємства, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а також учинення невстановленими особами ряду фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, з використанням ряду суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що незаконне переведення грошових коштів в готівку відбувалося шляхом укладення договорів страхування з підприємствами які мали ознаки фіктивності, на підставі яких страховими компаніями перераховувалися фіктивні страхові випадки. Тобто, застраховувалися завідомо непотрібні страхові випадки, які фактично не наставали і не мали настати.

Страховими компаніями здійснювалось страхування ризиків у разі неповернення кредитів, які видані фінансовою компанією ТОВ «ФК «Факторинг Про».

Також, органом досудового розслідування було встановлено, що ТОВ «ФК «Факторинг Про» у своїй діяльності використовує банківські рахунки №№ 26504000155634, 26505013055634, 26550013055634 відкриті в ПАТ «СБЕРБАНК».

Постановою слідчого в ОВС третього слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенка А.С. від 03 серпня 2017 року грошові кошти, що знаходяться на вказаних банківських рахунках, визнано речовими доказами.

Звертаючись з клопотанням про арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках №№ 26504000155634, 26505013055634, 26550013055634 відкритих в ПАТ «СБЕРБАНК» і належать ТОВ «ФК «Факторинг Про», прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, є збереження речових доказів.

Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках №№ 26504000155634, 26505013055634, 26550013055634 відкриті в ПАТ «СБЕРБАНК» і належать ТОВ «ФК «Факторинг Про», є об'єктом кримінально протиправних дій чи набуті кримінально протиправним шляхом, а тому відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Таким чином, посилання апелянта не недоведеність прокурором відповідності арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України є безпідставними.

Що стосується посилань апелянта на відсутність у посадових осіб ТОВ «ФК «Факторинг Про» статусу підозрюваних у даному кримінальному провадженні, що на його думку виключає можливість накладення арешту на майно, то відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ТОВ «ФК «Факторинг Про», ОСОБА_1, про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування ОВС у сфері економіки Генеральної прокуратури України ТельпісаМ.В. та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ряду товариств в тому числі і ТОВ «ФК «Факторинг Про» №№ 26504000155634, 26505013055634, 26550013055634 відкритих в ПАТ «СБЕРБАНК», в частині видатку коштів, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ФК «Факторинг Про», ОСОБА_1, - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Масенко Д.Є.

Справа № 11-сс/796/41/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїБілоцерківець О.А.

Доповідач Присяжнюк О.Б.