Рішення № 72431041, 23.02.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11457/17

пр. № 2/759/1808/18

23 лютого 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну спарву за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути із відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000 грн 00 коп., посилаючись на ті підстави, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2014 відповідач визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і їй було призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі, а саме заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Зазначеним вироком стягнено на користь позивача моральну шкоду у розмірі 210000 грн 00 коп. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2017 вирок в частині призначеного покарання у вигляді позбавлення волі залишено без змін, а в частині стягнення моральної шкоди на користь позивача скасовано через неподання цивільного позову.

У зв'язку зі смертю її єдиного сина завдана значна моральна шкода, яка полягає у: по-перше, внаслідок отриманих моральних травм вона перенесла та переносить дуже великий біль, який неможливо відшкодувати та поновити її втрати; по-друге, внаслідок отриманих моральних страждань було порушено душевну рівновагу; по-третє, в наслідок втрати сина їй довелося докласти додаткових зусиль для організації свого життя так як втратила годувальника та опору; по-четверте, дії відповідача навіть після завдання шкоди, а саме ухилення від оплати лікування, витрат на поховання, відсутність жодних дій які б виражали каяття, порушили душевну рівновагу та продовжили завдавати моральні страждання.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася з підстав відбуття призначеного покарання, надіслала до суду відзив на позовну заяву разом із додатками, просила у позовних вимогах відмовити, посилаючись на скрутне становище у місцях позбавлення волі та стан здоров'я (а.с. 42 - 47).

Суд, заслухавши сторони по справі, вивчивши та проаналізувавши надані суду докази, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 від поєднаної травми грудей, живота та лівого передпліччя з ушкодженням очеревини, тонкого кишковика, лівої ліктьової артерії та шоком, на що вказують: вищевказане в п.п. А.Б. дані судово-гістологічного дослідження (некронефроз, шунтування кровотоку в нирках, білкова дистрофія паренхіми внутрішніх органів, порушення реологічних властивостей крові), а також дані медичної документації (результати клінічних та лабораторних досліджень).

Відповідно до вироку Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2014 відповідач визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і їй було призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі (а.с. 9-14).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2017 вирок в частині призначеного покарання у вигляді позбавлення волі залишено без змін, а в частині стягнення моральної шкоди на користь позивача скасовано через неподання цивільного позову (а.с. 15-21).

Вироком суду встановлено, що згідно висновку експерта Київського міського бюро судово-медичних експертиз №2419 у ОСОБА_4 виявлено: а) наскрізне колото-різане поранення лівої руки: колото-різана (прямолінійна форма, рівні, не осаджені краї, прямовисні стінки, один кінець П-подібний, а другий гострокутний, з додатковим розрізом, та від якої відходить раньовий канал, переважаючий довжину рани) рана (№3) в ділянці променевого краю лівого передпліччя від котрої відходить раньовий канал, який іде ззаду наперед, зверху донизу, та зліва направо, та по ходу якого ушкодженні м'язи передпліччя, ліва ліктьова артерія (у вигляді повного їх перетину), та який закінчується колото-різаною (прямолінійна форма, рівні, не осаджені краї, прямовисні стінки, один кінець П-подібний, а другий гострокутний, з додатковим розрізом) раною (№4) на передній поверхні передпліччя, з довжиною раньового каналу біля 12 см; б) проникаюче колото-різане поранення грудей та живота: колото-різана (прямолінійна форма, рівні, не осаджені краї, прямовисні стінки, один кінець П-подібної формі, а другий гострокутний, та від котрої відходить раньовий канал, переважаючи довжину рани) рана (№2) на лівій бічній поверхні грудей в проекції 10-го міжребір'я, від якої відходить раньовий канал, який іде ззаду наперед, зверху донизу, та зліва направо, на протязі котрого ушкодженні 10-е ребро зліва (у вигляді повного перетину його хрящової частини), пристінкова очеревина зліва, брижа та кишкова трубка тонкої кишки, та глибина якого біля 13 см; в) непроникаюче колото-різане поранення грудей: колото-різана рана (морфологія рани аналогічна ранам №№ 2, 3, 4) (№1) на лівій бічній поверхні грудей в проекції 5-го межребірря, від якої відходить раньовий канал, який іде ззаду наперед, зверху наперед, та зліва направо, та по ходу якого ушкоджені тільки тканини грудей, та глибина якого складає 7 см; г) колото-різане поранення лівого стегна: колото-різана рана (морфологія рани аналогічна ранам №№1, 2, 3, 4) (№5) на зовнішній поверхні лівого стегна, від якої відходить раньовий канал, який іде ззаду наперед, зверху донизу та зліва направо, по ходу якого ушкодженні тільки тканини стегна та глибина якого складає 5 см; д) три садна на обличчі в лівій виличній ділянці, синець біля правого кута рота з садном на його фоні; е) подряпина на лівій бічній поверхні грудей; ж) ознаки оперативного втручання на лівому передпліччі з приводу його колото-різаного поранення з накладенням лігатур на ушкоджену артерію та дренуванням раньового каналу (18.08.2013). Ознаки оперативного втручання на черевній порожнині та її органах з приводу вищевказаного поранення з ушкодженням очеревини, брижі та зовнішньої оболонки тонкого кишковика та дренуванням черевної порожнини (18.08.2013). Ознаки оперативного втручання на лівій плевральній порожнині з приводу цього поранення з дренуванням лівої плевральної порожнини (18.08.2013). Ознаки оперативного втручання на лівому стегні з приводу вищезгаданого поранення з дренуванням раньового каналу (18.08.2013) (а.с. 9).

Згідно листа УОЗ Святошинської РДА у м. Києві КНК «Центр первинної-медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва від 10.04.2014 №269 встанволено, що ОСОБА_1, 1940 року народження станом на 16.08.2013 страждала на наступні хвороби: ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., СН-І ст., комбінована вада мітрального клапану. Рецедив вузлового зобу І ст. остеохондроз.

З 16.08.2013 зверталася у поліклініку: 26.12.2013 до терапевта з приводу - ішемічна хвороба серця з гіпертонічною хворобою ІІ ст., гіпертонічний криз (неускладнений) СН-І ст. Недостатність мітрального клппана ІІІ ст., недостатінсть аорального клапана ІІ ст. Рецидив вузлового зоба; 27.12.2013 до окуліста з приводу гіпертонічна ангіопатія сітківки; 30.12.2013 до кардіолога з приводу - ішемічна хворобо серця, кардіосклероз, гіпертонічна хвороби ІІ ст., ст.3, СН-І, мітральна недостатність; 09.01.2014 до кардіолога з приводу - ішімічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби ІІ ст. ст.3 СН-І; 03.02.2014 до кардіолога з приводу - ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби ІІ ст. ст.3, СН -І; 10.02.2014 до терапевта з приводу - гострого бронхіту, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби ІІ ст. ст.3, СН-І (а.с. 7).

Згідно направлення виданого МЦ «Лікарська практика» ОСОБА_6, 1940 року народження поставлено діагноз птоз верхніх повік обох очей (а.с. 8).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

За положеннями ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

У роз'ясненнях, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 з подальшими змінами, передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, що завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, мають враховуватися стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої, протиправність дій її заподіювача (відповідача), причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням відповідача.

Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу причинено фізичний біль, тілесні ушкодження. У зв'язку із зазначеною неправомірною поведінкою відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях та необхідності додаткових зусиль для організації звичного способу життя.

У судовому засіданні суд не знайшов належних доказів, щодо заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок вчинених злочинних дій відповідачем у тому обсязі та вимозі, що заявлені позивачем.

Тому, виходячи з наведеного, суд, враховуючи принципи розумності, виваженості та справедливості, вважає за доцільне позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди задовольнити частково.

Визначаючи її розмір, суд виходить із характеру правопорушення (шкоду було заподіяно діями, які причинили смерть), глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини винної особи, яка завдала моральної шкоди, і виходячи із принципу справедливості та розумності, прийшов до переконання та вважає за можливе визначити розмір морального відшкодування у розмірі 150000 грн 00 коп.

Також враховуючи те, що позивач при подачі до суду позовної заяви звільнений від сплати судового збору, а тому, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача 2250 грн 00 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 10-14, 81, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч гривень) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави судові витрати по справі 2250 грн 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст рішення складений та підписаний 23 лютого 2018 року.