Рішення № 72430468, 12.02.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/26/18

Справа №754/10227/17

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересовані особи: Пятнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавцем, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавцем.

Вимоги заяви мотивують наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер чоловік матері заявників ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4). Мати заявників ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5) померла ІНФОРМАЦІЯ_7. Сімейні стосунки між заявниками та ОСОБА_4 виникли приблизно з 2005 року, саме тоді, коли мати заявників уклала шлюб з ОСОБА_4

ОСОБА_4 на день смерті матері заявників був самотнім чоловіком, за яким вони здійснювали постійний догляд, як за членом сім'ї, та постійно проживали разом за адресою: АДРЕСА_1, допомагали йому у побуті, будували разом будинок, купували йому все необхідне, оскільки будь-які його родичі на момент смерті матері заявників були відсутні.

Після смерті ОСОБА_4 заявник ОСОБА_1 здійснила його поховання.

Оскільки після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, будинку та транспортного засобу, 17.07.2017 року заявники звернулись до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак, дані заяви не були задоволені.

З огляду на викладене, заявники вимушені були звернутись до суду з даною заявою, відповідно до вимог якої просять суд:

- прийняти заяву про встановлення факту проживання заявників однією сім'єю з спадкодавцем ОСОБА_4 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та визнання заявників спадкоємцями четвертої черги спадкування до розгляду;

- встановити факт спільного проживання заявників з спадкодавцем ОСОБА_4 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та визнати (встановити факт) заявників спадкоємцями четвертої черги спадкування.

Ухвалою суду від 10.08.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги та просила суд про їх задоволення, пояснивши, що, починаючи з 1995 - 1996 років вона разом з заявником ОСОБА_2 проживали разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 та вітчимом ОСОБА_4 Разом з вітчимом ОСОБА_6 проживали разом по день його смерті, вели спільне господарство. Мати заявників померла раніше за вітчима. Після смерті матері заявники разом з вітчимом ОСОБА_4 проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно доглядали за ним та утримували його по день його смерті.

Заявник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги за викладених обставин, просив суд їх задовольнити, пояснивши, що за життя матері ОСОБА_5 заявники проживали разом з нею та вітчимом ОСОБА_4 у трьохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Сестра заявника ОСОБА_1 проживала в середній кімнаті, мати заявників та вітчим проживали в маленькій кімнаті, а сам заявник постійно проживав у залі. Після смерті матері заявників, їх вітчим ОСОБА_4 залишився проживати в маленькій кімнаті.

Від заінтересованої особи - П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без участі представника, відповідно до змісту якої при розгляді справи поклались на розсуд суду.

За даних обставин, заслухавши думку заявників, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що була однокласницею заявниці ОСОБА_1 та знала її вітчима ОСОБА_4 з 1996 року. Зазначила, що раз у місяць бувала в гостях у заявників, заходила на свята та забирала заявниці ОСОБА_1 на прогулянки. 14.02.2017 року бачила вітчима заявників ОСОБА_4 в день народження ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що є сусідкою заявників. З померлим ОСОБА_4 познайомилась у 1995 році або у 1996 році. З того часу він постійно проживав з сім'єю ОСОБА_5. Крім того, зазначила, що кожного місяця бувала у них в квартирі. ОСОБА_4 був заявникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як батько.

Вислухавши пояснення заявників, показання свідків, вивчивши матеріали заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 (а.с. 31), заявник ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5

Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 (а.с.32), заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5

Як вбачається з копії свідоцтва про одруження НОМЕР_5 (а.с. 33), ОСОБА_2 змінила прізвище на «ОСОБА_2».

Згідно копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_6 (а.с. 30), 14.12.2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів складено актовий запис №1803.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_7 (а.с. 18), мати заявників ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 58 років.

Згідно з копією свідоцтва про смерть НОМЕР_8 (а.с. 16), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 65 років.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за його життя проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 з 1996 року по день його смерті.

З копії договору про надання представницьких та інших необхідних послуг при організації та проведенні поховання померлого (а.с. 19-20), копії довідки про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва (а.с. 21) вбачається, що заявник ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_4

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, у зв'язку з чим 17.07.2017 року заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулись до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, що підтверджується копіями фіскальних чеків та описів вкладення (а.с. 22, 23), однак, дані заяви не були задоволені.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують, що заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 спільно проживали з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період з 1996 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6, а тому дана вимога заяви підлягає задоволенню.

В той же час, оскільки заявниками не доведено ту обставину, що вони є спадкоємцями четвертої черги ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, суд відмовляє у задоволенні вимог заяви в цій частині.

З огляду на вищезазначене, заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-11, 13, 76-81, 259, 263-265, 293, 315, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересовані особи: Пятнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в період з 1996 року до день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6.

В іншій частині заяви про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадкоємцями четвертої черги спадкування - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 22.02.2018 року.

Суддя