Рішення № 72430346, 20.02.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13594/17

провадження № 2-а/753/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Леонтьєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, про визнання рішення незаконним, зобов»язання виплатити одноразову грошову допомогу й стягнення моральної шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання рішення незаконним, зобов»язання виплатити одноразову грошову допомогу й стягнення моральної шкоди. Мотивуючи свої вимоги тим, що з 1994 року по 2010 роки проходив службу на різних посадах в органах МВС України, при проходженні якої отримав захворювання серцево-судинної системи й за наслідками лікарського обстеження йому встановлено діагноз «гіпертонічна хвороба ІІІ ст. тощо», захворювання пов»язане з проходженням служби в ОВС. Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 31 серпня 2010 року № 860-о/с його звільнено з органів внутрішніх справ згідно п.п. «б» (через хворобу) п. 65. При первинному огляду медико-санітарної комісії (МСЕК) з 29.11.2010 року йому встановлено ІІІ-ю групу інвалідності та визначено 60% втрати працездатності. Під час повторного огляду МСЕК 15.05.2017 року йому встановлено ІІ-у групу інвалідності та визначено 70% втрати працездатності й визначено, що захворювання пов»язане з проходженням служби в ОВС. Вважає, що відповідач відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» має виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 200 прожиткових мінімумів, що становить 336 800 грн. 00 коп., та відшкодувати йому 50 000 грн. 00 коп. завданої моральної шкоди, яку він зазнав внаслідок відмови йому у виплаті одноразової грошової допомоги.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з тих же підстав та просив їх задовольнити.

Відповідач в особі його представника ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності від 28 квітня 2017 року, позовні вимоги не визнала та просила відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Інший відповідач всудове засідання повторно не з"явились, про дату, час та місце якого був належним чином повідомлені у відповідності до вимог КАС України.

За таких обставин, з уразуванням положення ч.1 ст. 205 КАС України, й, враховуючи особливості розгляду даної категорії справ, суд визнав за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та за погодженням позивача та присутнього відповідача.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Кодекс адмінстративного судочинства України викладений в новій редакції.

Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у задоволенні із наступних підстав.

Судом встановлено, що 1994 року по 2010 роки позивач проходив службу на різних посадах в органах МВС України, при проходженні якої отримав захворювання серцево-судинної системи й за наслідками лікарського обстеження йому встановлено діагноз «гіпертонічна хвороба ІІІ ст. тощо», захворювання пов»язане з проходженням служби в ОВС. Наказом ГУ МВС України в м. Києві від 31 серпня 2010 року № 860-о/с його звільнено з органів внутрішніх справ згідно п.п. «б» (через хворобу) п. 65. При первинному огляду медико-санітарної комісії (МСЕК) з 29.11.2010 року йому встановлено ІІІ-ю групу інвалідності та визначено 60% втрати працездатності. Під час повторного огляду МСЕК 15.05.2017 року йому встановлено ІІ-у групу інвалідності та визначено 70% втрати працездатності й визначено, що захворювання пов»язане з проходженням служби в ОВС (а.с. 10, 11, 12, 13).

За таких підстав ОСОБА_2 вважає, що відповідач відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» має виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 200 прожиткових мінімумів, що становить 336 800 грн. 00 коп.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.{Частина шоста статті 23 в редакції Законів N 328-V ( 328-16 )

від 03.11.2006, N 208-VIII ( 208-19 ) від 13.02.2015 }

Так, відповідно до п.2 р.ІІ «Прикінцевих положень» Закону України від 13 лютого 2015 року «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щод виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок), що набула чинності 31 жовтня 2015 року.

Відповідно до п. 4 цього Порядку передбачено, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено, зігідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплати проводится з урахуванням раніше виплаченої суми.

При цому, позивачу з 29 листопада 2010 року установлено ІІІ-ю групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності.

Під час повторного огляду МСЕК з 15 травня 2017 року позивачу встановлена ІІ-а група інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності.

Відповідно, та обставина, що з дати первинного огляду МСЕК пройло більше 2-х років, за умовами п.4 вказаного Порядку, не надає позивачу право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємоз»язок доказів у їх сукупності, з урахуванням вищевказаних положень норм, суд приходить до висновку про те, що в діях відповідача як суб»єкта владних повноважень, ознак протиправності не встановлено.

Таким чином, судом встановлена правомірність дій відповідача, як такого, що діяв в межах наданих йому повноважень у відповідності до чинного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 21, 22, 42, 44, 45, 46, 47, 72-76, 77, 79, 192, 193, 194, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, про визнання рішення незаконним, зобов»язання виплатити одноразову грошову допомогу й стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст.297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

СУДДЯ: