Рішення № 72429992, 09.02.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1986/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Мохнацька сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області, про визнання недійсним заповіту, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач), третя особа - Мохнацька сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області, про визнання недійсним заповіту.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 18 вересня 2017 року померла мати позивача – ОСОБА_4. При житті, а саме 1 грудня 2016 року, ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким належний їй будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку заповіла відповідачу. Позивач вважала, що даний заповіт посвідчено з порушенням норм матеріального права, оскільки її мати не мала освіти, була неграмотною, не вміла ані писати, ані читати, а тому є всі підстави для визнання спірного заповіту недійсним.

Позивач та її представник у судових засіданнях підтримали позов, просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у судові засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с. 60).

Представники третьої особи подали до суду письмові пояснення, а також заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували (а.с. 61).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка є донькою позивачки та відповідно онукою ОСОБА_4, показала, що її матір (позивач) нормально спілкувалася з

ОСОБА_4, однак у них бували сварки. Повідомила, що часто читала бабусі газети, листи, листівки. Коли вона була у 2 чи 3 класі школи бабуся їй повідомила, що не вміє писати та не знає літер.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1, який є чоловіком позивача та відповідно зятем ОСОБА_4, пояснив, що його родина весь час допомагала ОСОБА_4 та її чоловікові, зокрема перекривали кришу, однак бували і сварки. Його теща – ОСОБА_4 була неписемною, їй допомагали знімати гроші, на старості вона мала склероз. Усіма справами керував її покійний чоловік, тобто батько позивача, оскільки ОСОБА_4 нічого не знала, не вміла читати та навіть рахувати гроші.

Свідок ОСОБА_6, яка була подругою ОСОБА_4, у судовому засіданні підтвердила, що остання писати і читати не вміла, все це за неї робив її покійний чоловік.

Свідок ОСОБА_7, яка є невісткою позивача, розповіла, що коли вона їздила до

ОСОБА_4 в гості, то остання просила їй почитати, розкласти таблетки. Покійний чоловік

ОСОБА_4 казав, що остання писати не вміє.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що коли їй було 6 чи 7 років, то вона часто зі своєю бабою ходила в гості до ОСОБА_4 ЇЇ баба також була неписемною, однак намагалася навчитися, а ОСОБА_4 казала, що навіть вчитися не хоче.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд встановив таке.

Позивач є донькою ОСОБА_4, що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про народження позивача від 27 вересня 2003 року серії 1-СР № 135486 (а.с. 6).

18 вересня 2017 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 19 вересня 2017 року серії І-СР № 308094 (а.с. 4).

1 рудня 2016 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за № 6 (а.с. 5, 44), згідно з яким належний їй будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку заповіла відповідачу.

Зі змісту вказаного заповіту вбачається, що він прочитаний ОСОБА_4 вголос в присутності секретаря Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. При цьому секретарем Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області у заповіті зроблено запис про те, що заповіт записаний нею зі слів ОСОБА_4, до підписання прочитаний уголос ОСОБА_4 і власноручно нею підписаний.

Разом з тим з показів свідків, допитаних у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_4 була неписемною та не вміла читати.

Вказані вище обставини також підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, зокрема листом відділу освіти Чорнобаївської РДА від 13 жовтня 2017 року № 1393 про те, що відділ освіти не володіє інформацією про функціонування в с. Мохнач до

1 вересня 1988 року (а.с. 12) закладу освіти; листом архівного сектору Чорнобаївської РДА від

22 листопада 2017 року № 127 про відсутність відомостей про здобуття ОСОБА_4 початкової чи будь-якої іншої освіти (а.с. 30); листом Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 18 жовтня 2017 року № 277, згідно з яким будь-які підтверджуючі документи про початкову чи будь-яку іншу освіту в сільській раді відсутні, крім погосподарських книг, де в графі освіта є відмітка «початкова» (а.с. 28).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що підпис ОСОБА_4 у спірному заповіті є візуально різним, ніж підписи, що містяться в договорі оренди належної їй земельної ділянки від 27 червня 2012 року (а.с. 10), акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 27 червня

2012 року (а.с. 49), акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16 вересня 2011 року (а.с. 50), додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки від 16 травня 2013 року (а.с. 51). При цьому підписи у перерахованих документах, окрім спірного заповіту, візуально схожі з підписом її чоловіка – ОСОБА_4, які міститься в договорі оренди належної йому земельної ділянки від 27 червня 2012 року (а.с. 52), акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 27 червня 2012 року (а.с. 54), акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16 вересня 2011 року (а.с. 55), додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки від 16 травня 2013 року (а.с. 56).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 1248 ЦК України якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.

Статтею 1253 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених абз. 3 ч. 2 ст. 1248 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою.

Згідно з абз. 7 і 8 п. 1.4 розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування (затверджений наказом Міністерства юстиції України від

11 листопада 2011 року № 3306/5) якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути посадова особа органу місцевого самоврядування, яка посвідчує заповіт, спадкоємці за заповітом, члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними у пункті 2.6 розділу II цього Порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про нотаріат» якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Виходячи з досліджених судом письмових доказів та показів свідків, з яких вбачається, що ОСОБА_4 була неписемною та не вміла читати, суд дійшов висновку, що остання не могла прочитати заповіт самостійно уголос, як про те зазначено у тексті спірного заповіту. При цьому текст спірного заповіту не містить відомостей про присутність свідків під час його посвідчення.

Наявні в матеріалах справи письмові пояснення третьої особи про те, що у погосподарських книгах міститься відмітка про наявність у ОСОБА_4 початкової освіти, а також про те, що остання при житті самостійно отримувала пенсію, проводила виписку преси, проводила оплату комунальних послуг, самостійно викликала швидку не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, з-поміж іншого, може бути визнання правочину недійсним.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, покази свідків, враховуючи визнання позову відповідачем, а також відсутність у третьої особи заперечень проти позову, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати спірний заповіт недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 від 1 грудня 2016 року, посвідчений секретарем Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та зареєстрований в реєстрі за № 6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.В. Чубай