Рішення № 72429862, 05.02.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/15394/17

Провадження № 2а/712/114/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.

за участю секретаря - Могила І.С.

представника позивачів - ОСОБА_1

представника відповідача - Ренгевич Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вони є пенсіонерами за віком. З 12 грудня 2016 року вони зареєстровані за адресою АДРЕСА_1. До реєстрації у м. Черкаси, проживали у Луганській області на тимчасово окупованій території, змушені були змінити місце проживання, оскільки їх життю загрожувала небезпека. З метою отримання довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб вони звернулися до відповідача із відповідними заявами. 15 грудня 2016 року вони отримали довідки № 15 та № 16 про відмову у взятті їх на облік, як внутрішньо переміщених осіб, однак з 01 01.2017 вони перебувають на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м Черкасах Черкаської області та отримували пенсію з рахунку відповідача до 01.10.2017, після чого останній безпідставно припинив нарахування пенсії. На даний час отримання пенсійних виплат для них є єдиним джерелом існування, жодного рішення територіальних органів Пенсійного фонду та суду про припинення чи призупинення виплати пенсій їм винесено не було. 07 листопада 2017 року вони звернулись з листом до відповідача з вимогою поновити їм виплату пенсії. 04 грудня 2017 року отримали лист від відповідача в якому зазначено про призупинення пенсійних виплат та про необхідність надати довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. На їх думку відповідач без правових підстав припинив нарахування та виплату пенсії. Таким чином, відповідач грубо порушив їх охоронювані Конституцією та законами України права, тим самим позбавивши єдиного джерела для існування.

Представник позивачів в судовому засіданні позовну заяву підтримав повністю та просив її задоволити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо заявленого позову, надала письмові заперечення та пояснила, що в діях Управління відсутні будь-які ознаки протиправної бездіяльності.

Згідно з п.10 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є пенсіонерами за віком, що підтверджується пенсійними посвідченнями № НОМЕР_1 від 19.06.2007 та № НОМЕР_2 від 24.01.2017, які видані довічно.

З 12.12.2016 позивачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями паспортів громадян України.

До реєстрації у м. Черкаси позивачі проживали у Луганській області на тимчасово окупованій території, змушені були змінити місце проживання, оскільки їх життю загрожувала небезпека.

З метою отримання довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб позивачі 06 листопада 2017 року звернулися до відповідача із відповідними заявами.

15 грудня 2016 року отримали довідки № 15 та № 16 про відмову у взятті їх на облік, як внутрішньо переміщених осіб.

З 01.01.2017 позивачі перебувають на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м Черкасах Черкаської області та отримували пенсію з рахунку відповідача до 01.10.2017, після чого останній припинив нарахування пенсії.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Рішення УПФУ в м. Черкасах Черкаської області або суду про припинення виплати пенсії Позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надано, а також не повідомлено про наявність такого рішення.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені в Конституції та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених в Конституції України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Ні воєнний, ні надзвичайний стан ні в Україні не запроваджено.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Єдиним законом, який в Україні регулює пенсійні питання громадян України, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На теперішній час будь-які зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року щодо обмеження права осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади, або набули статусу внутрішньо переміщених осіб, на отримання пенсійних виплат, не вносилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Доказів того, що судом або відповідачем приймалося рішення про припинення виплати пенсії позивачам з 1 жовтня 2017 року з однієї з вказаних у зазначеній нормі права підстав, не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідачем порушено вимоги ст.19 Конституції України, ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки з 1 жовтня 2017 року позивачам призупинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав, тобто відповідач діяв не на підставі, та не в межах повноважень та у спосіб, що не передбачені Конституцією та законами України, а тому порушені права позивачів на отримання пенсії підлягають поновленню з моменту їх порушення.

Доказів того, що щодо позивача мали місце встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для припинення виплати пенсії суду не надано.

При цьому, суд враховує, що пенсія за віком - є виплатою довічною та постійною, а тому вчинені відповідачем дії щодо призупинення виплати пенсії позивачам без прийняття відповідного рішення, неповідомлення позивачів про факт призупинення їх пенсії та підстави такого призупинення, не поновлення її виплати, є такими, що порушують їх конституційне право на пенсію за віком, яке охороняється законом.

Також суд вважає за необхідне у відповідності зі ст. 371 КАС України допустити рішення суду в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 77, 242-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задоволити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (код ЄДРПОУ: 37930126) поновити виплату пенсії ОСОБА_3 (ідн номер: НОМЕР_1), починаючи з 01.10.2017.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (код ЄДРПОУ: 37930126) поновити виплату пенсії ОСОБА_4 (ідн номер: НОМЕР_2), починаючи з 01.10.2017.

Рішення в частині стягнення пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня її проголошення, або в порядку, передбаченому ст. 297 КАС України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: