Постанова № 72429113, 20.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1977/17-а

Головуючий у 1-й інстанції:Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

20 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Черпітяк Оксани Володимирівни

представника відповідача: Рєзніка Андрія Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (ухвалену в м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" про стягнення коштів за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" про стягнення коштів за податковим боргом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно даних Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області за відповідачем рахується податковий борг у сумі 3 407 748,10 грн. - з податку на додану вартість, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0004201401 від 23.12.2016 року. 01 вересня 2017 року Податковим органом була сформована податкова вимога №2218-17, яку відповідач отримав 06 вересня 2017 року. Незважаючи на те, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області було вжито всі заходи по стягненню податкового боргу у встановленому законом порядку, однак відповідачем податковий борг не сплачено.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" на користь ГУ ДФС у Вінницькій області податковий борг в сумі 3 357 748, 10 грн.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковий борг який утворився у відповідача став узгодженим та в добровільному порядку не сплачений, тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку. При цьому, оскільки відповідачем після відкриття провадження у справі було частково погашено податковий борг в сумі 50 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 06.11.2017, тому стягненню підлягає податковий борг в розмірі 3 357 748,10 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року підлягає скасуванню.

26 січня 2018 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача за вх. № 1286. У даному відзиві Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області заперечує обґрунтованість доводів апелянта та зазначає про їх безпідставність.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача щодо вимог апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Колорит Агро" перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, як платник податків з 02.11.2006 року.

Згідно картки обліку платника податків станом на 31.10.2017 року за ТОВ "Колорит Агро" рахується податковий борг за платежем податок на додану вартість, а саме, штрафні санкції у розмірі 3407467,27 грн. та пеня в розмірі 280,83 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення рішення № 0004201401 від 23.12.2016 р., яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 3427472,97 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення рішення протиправним відповідач оскаржив його в судовому порядку.

17.05.2017 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову, залишену без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 року, яким відмовлено в задоволенні позову.

01.09.2017 року податковим органом сформовано та на адресу відповідача направлено податкову вимогу №2218-17.

Оскільки, сума податкового зобов'язання відповідачем повністю не сплачена, позивач звернувся із цим поданням до суду.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 ПК України).

Так, в силу пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції).

Вказана позиція викладена в листі ВАСУ від 02.02.2011 року N 149/11/13-11.

Оцінюючи доводи апелянта стосовно наявності спору про паво на момент розгляду подання ГУДФС щодо стягнення податкового боргу, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 5 ст. 183-3 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що суд ухвалою відмовляє в прийнятті подання в разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

При цьому, з аналізу вказаної норми вбачається, що спір про право має місце в разі, якщо предметом спору правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції).

При цьому, нормами вказаного закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за поданням органу державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення до суду із поданням про стягнення коштів за податковим боргом у даній справі, є податкова вимога №2218-17 від 01.09.2017 року на загальну суму 4922334,28 грн., яка не включена у суму заявлену до стягнення у даній справі.

У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутній спір в частині стягнення різниці між визначеним у податковій вимозі податковим зобов'язанням та оскаржуваним у адміністративному порядку, а тому доводи апелянта є необґрунтованими та безпідставними.

Також, апелянт зазначає, що контролюючим органом порушено термін та процедуру направлення податкової вимоги. Щодо вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

При аналізі вказаних норм, колегія суддів дійшла до висновку, що законодавством визначено термін не раніше такого строку, без зазначення граничного терміну її направлення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25 липня 2017 року набрало сили рішення по справі № 802/478/17-а, яким було відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" в задоволенні адміністративного позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0004201401 від 23.12.2016 року.

За наслідками чого, ГУДФС у Вінницькій області в межах передбачених строків Податкового кодексу України було прийнято податкову вимогу 01.09.2017 року та направлено відповідачу.

У зв'язку з чим доводи апелянта в цій частині також є необґрунтованими та не підтвердженими будь якими доказами.

Враховуючи вищенаведене, колегією суддів в ході дослідження матеріалів справи не було встановлено жодних обставин, які на думку відповідача є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, прийнятої в межах даної справи.

Під час розгляду справи, представником відповідача було надано для огляду постанову Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2017 року, якою було задоволено касаційну скаргу ТОВ "Колорит Агро" по справі № К/800/27367/17 та скасовано податкове повідомлення рішення форми "Р" №0004201401 від 23.12.2016 року, на підставі якого була винесена податкова вимога про стягнення податкового боргу по даній справі. При, цьому апелянтом під час розгляду справи з урахуванням вказаного рішення, не було надано клопотання про закриття провадження по справі, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, під час прийняття оскаржуваного рішення, Вищим адміністративним судом не було розглянуто справу № К/800/27367/17.

Підсумовуючи викладене, судова колегія, враховуючи, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 лютого 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.