Рішення № 72429044, 16.02.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/635/17

Провадження № 2/691/46/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту у сумі 84200 гривень 50 копійок та судові витрати.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.07.2007 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач належним чином договір не виконував, у зв’язку з чим, станом на 30.04.2017 року, має заборгованість у сумі 84200 гривень 50 копійок, яка складається з: 6061 гривня 22 копійки – заборгованість за кредитом; 70566 гривень 20 копійок – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3325 гривень 44 копійки – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 гривень 00 копійок – штраф (фіксована частина) та 3997 гривень 64 копійки – штраф (процентна складова).

Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту у сумі 84200 гривень 50 копійок та судові витрати у розмірі 1600 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Суд, вислухавши представників позивача та представника відповідача, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засідання, вважає наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно цієї ж статті та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» договору б/н від 30.07.2007 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з доданих до позову документів, у справі мається анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, тобто, сторонами був укладений договір приєднання, який, у даному випадку має певну стандартну форму анкети-заяви.

З Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані для ознайомлення у письмовому вигляді, відповідач ОСОБА_1 ознайомлений, та своїм підписом підтвердив факт отримання інформації про умови кредитування в ПриватБанку та його місцезнаходження, про що свідчить додана до матеріалів справи копія відповідної заяви та її оригінал, досліджений в судовому засіданні.

Крім того, згідно вказаної заяви-анкети, ОСОБА_1 зобов’язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також не заперечував проти інформування його про стан його платіжної картки за допомогою e-mail або SMS та погодився з тим, що Банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити чи скасувати кредитний ліміт.

Представник відповідача не заперечувала, що ОСОБА_1 особисто підписав дану анкету-заяву, проте заперечувала суму наданого кредиту, зазначивши, що ліміт ОСОБА_1 було встановлено не 8000 гривень, а 6000 гривень, а також не погоджувалася з термінами строку звернення банку до суду з даним позовом та просила при вирішенні даного спору застосувати строки позовної давності, передбачені ст.257 ЦК України. Окрім того, представник відповідача стверджувала, що строк дії кредитного договору закінчився 19.04.2013 року, коли відповідач повністю виплатив кредитні кошти. В подальшому, відповідач кредитною карткою не користувався, оскільки здав її працівнику Вільшанського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк». При цьому, ніяких належних доказів про те, що кредитна картка була здана працівнику банку, представник відповідача, суду не надала.

Згідно п. 9.12 ОСОБА_2 з Умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з часу підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про зупинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Крім того, відповідно до п. 6.4 Умов і правил надання банківських послуг, уразі незгоди зі змінами правил чи тарифів обов’язок клієнта пред’явити банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, яка утворилась перед банком, у тому числі й заборгованість, яка утворилась упродовж 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам.

Відповідно до п. 3.2 та п.3.3 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Таким чином, з вище викладеного вбачається, що, відповідач підписавши анкету-заяву (кредитний договір), яка є договором приєднання, погодився на умови та правила надання банківських послуг, а тому суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо нерозуміння відповідачем зміни ліміту та закінчення строку кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у строк, визначений у зобов’язанні.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 30.07.2007 року, станом на 30.04.2017 року, відповідач, у зв’язку з невиконанням належним чином зобов’язань за кредитним договором, має заборгованість у сумі 84200 гривень 50 копійок, яка складається з: 6061 гривня 22 копійки – заборгованість за кредитом; 70566 гривень 20 копійок – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3325 гривень 44 копійки – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 гривень 00 копійок – штраф (фіксована частина) та 3997 гривень 64 копійки – штраф (процентна складова).

Щодо заяв представника відповідача про застосування при вирішенні даного спору строків позовної давності, то суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Суд бере до уваги те, що даний кредитний договір має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. В загальноприйнятих договорах, умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж, визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо.

Відповідно до даного договору, відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов’язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею в межах строку дії картки.

Згідно ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно правових позицій ВСУ відносно строку виконання зобов’язань по кредитах, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, висловлених, зокрема: 19.03.2014 року в справі № 6-14цс14 та 18.06.2014 року в справі №6-61цс 14, відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналогічна позиція щодо строку виконання зобов’язань та плинності строків позовної давності висловлена ВСУ, також, в постанові від 23.11.2016 року в справі №6-2104цс16, згідно якої, відповідно до Правил користування платіжною карткою на ній указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці, а тому посилання представника відповідача на дану правову позицію, як на одну з підстав відмови у задоволенні позову, на думку суду, є помилковими.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

Згідно матеріалів справи, строк дії отриманої відповідачем картки був встановлений до останнього дня липня місяця 2015 року, а тому строк повернення кредиту в повному обсязі сплив 31.07.2015 року.

Позивач же звернувся до суду з позовом 15.05.2017 року, тобто в межах трирічного

строку позовної давності.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у сумі 1600 гривень 00 копійок.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 256, 257, 259, 261, 509, 526, 530, 610, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 – 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором у розмірі 84200 (вісімдесят чотири тисячі двісті) гривень 50 копійок, з яких: 6061 (шість тисяч шістдесят одна) гривня 22 копійки – заборгованість за кредитом; 70566 (сімдесят тисяч п’ятсот шістдесят шість) гривень 20 копійок – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3325 (три тисячі триста двадцять п’ять) гривень 44 копійки – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 (двісті п’ятдесят) гривень 00 копійок – штраф (фіксована частина) та 3997 (три тисячі дев’ятсот дев’яносто сім) гривень 64 копійки – штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) судові витрати у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26.02.2018 року.

Суддя ОСОБА_2