Постанова № 72427945, 23.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1567/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

23 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

Представника відповідача: Чугаєнко Катерини Євгенівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_3 в квітні 2017 року звертався до ГУ Держгеокадастру із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) по Юрківській сільській раді для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення.

Листом від 10.05.2017 за №Г5738/0-2912/6-17 відповідачем надано відповідь позивачу в якому вказано, що для отримання земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) розпаювання необхідно членам даного господарства звернутись із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення до якого додається нотаріальна згода землекористувача, правовстановлюючі документи фермерського господарства, документ який посвідчує право користування земельною ділянкою, довідка про розмір земельної частки (пай) по даній сільській раді, документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

В травні 2017 року позивач повторно звернувся до ГУ Держеокадастру із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) по Юрківській сільській раді для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення. Також, із клопотанням позивачем додано викопіювання з кадастрової карти, копію паспорта, копію ідентифікаційного номера, довідку сільської ради про наявність рішення щодо передачі земельної ділянки.

10.07.2017 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області листом №Г-8411/0-5179/6-17 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області не надано.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд першої інстанції при ухваленні даної постанови виходив з того, що відповідачем встановлений законодавством обов'язок не виконаний, оскільки оскаржувані листи, не містять ані надання згоди, ані вмотивованої відмови в задоволенні клопотання позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України №2768-III від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п."а" ч.3 ст. 22 Земельного кодексу України, громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Частиною 1 статті 116 ЗК України, зокрема, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, а згідно частини 2 вказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Разом з тим, ч. 5 ст. 116 ЗУ України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 31 ЗК України, землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно статті 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України регулюються Законом України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року № 973-IV (далі - Закон № 973-IV).

Право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок (приватизація) також визначене статтею 13 зазначеного Закону.

Зокрема, згідно частини 2 ст. 13 Закону №973-IV, зміст якої відповідає положенням ч.1 ст. 32 ЗК України, членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

В той же час, особливості, тобто, порядок та процедура безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності земельних ділянок у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як вбачається зі змісту листа №Г-5738/0-2912/6-17 від 17.05.2017 щодо розгляду клопотання про надання позивачу дозволу на розробку проектів землеустрою, відповідач вказує на ненадання позивачем достатніх документів, наявність яких є необхідною умовою для отримання безоплатно у власність земельної ділянки, що перебуває у користуванні ФГ "Гончарук", для ведення фермерського господарства.

На виконання вказаного листа позивач підготував необхідний пакет документів та повторно звернувся з заявою до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) по Юрківській сільській раді для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання протиправним листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 17.05.2017 року за №Г-5738/0-2912/6-17, оскільки він не порушує прав позивача з огляду на те, що останній виконав вимоги листа та повторно звернувся до відповідача зі зверненням.

Щодо правомірності дій відповідача при наданні відповіді позивачу згідно листа №Г-8411/0-5179/6-17 від 10.07.2017 року колегія суддів зазначає наступне.

В силу ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно аналізу вищевказаної норми колегія суддів дійти висновку, що за клопотанням особи відповідний орган має або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, яка оскаржується в судовому порядку.

При дослідженні листа №Г-8411/0-5179/6-17 від 10.07.2017 року колегією суддів встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області клопотання позивача по суті поставлених питань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) не розглянуло, оскільки зміст даного листа не містить, а ні надання згоди, а ні вмотивованої відмови.

Враховуючи вищезазначене та приписи положень ч. 7 ст. 118 ЗК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що в задоволенні вимоги позивача про визнання листа №Г-8411/0-5179/6-17 від 10.07.2017 протиправним слід відмовити з огляду на те, що даний лист не містить вмотивованої відмови, яка може бути оскаржена в судовому порядку.

Також, колегія суддів вважає необґрунтовані доводи позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру при розгляді клопотання позивача має приймати не лист, а наказ як то передбачено п. 8 Положення, затвердженого наказом Мінагрополітики та продовольства України №333 від 29.09.2016, зважаючи на наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 за №1391/29521, затверджено Положення про територіальні органи Держгеокадастру.

Відповідно до п. 8 Положення Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Під організаційними документами розуміється група різних за назвою документів, які регламентують діяльність організації, її структурних підрозділів та посадових осіб, закріплюють за ними функції, обов'язки та права. А під розпорядчими документами розуміються документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво у певній установі та організації.

Натомість за приписами підпункту 13 п. 4 вказаного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. А в силу п. 2 Положення визначено, що Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що вимога позивача про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 2,4 в умовних кадастрових гектарах на території Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В силу положень Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" саме відповідач, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відтак, позовні вимоги, які стосуються зобов'язання суб'єкта владних повноваження прийняти певне рішення є втручанням у дискрецію (вільний розсуд) діяльності даного суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до норм Земельного кодексу України окремо визначений порядок розгляду клопотань щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який відповідачем не дотримано.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задля повного захисту прав та інтересів позивача, необхідно зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 28.04.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) по Юрківській сільській раді для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення-рілля, які перебувають у користуванні на умовах оренди фермерського господарства "Гончарук".

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 січня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.