Рішення № 72427923, 15.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16046/17

Провадження № 2-а/638/124/18

15.02.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

при секретарі - Гармаш К.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

23.10.2017 р. ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, в якому просила: визнати дії выдповыдача щодо відмови в призначенні і щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 27.10.2016 р., протиправними; визнати протиправним і скасувати розпорядження (рішення) управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 19.01.2017 р. щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її зверненням від 27.10.2016 р.; визнати бездіяльність відповідача щодо не призначення і не виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 27.04.2017 р., протиправною; зобов'язати відповідача призначити і виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 27.10.2016 по 26.04.2017 і з 27.04.2017 по 26.10.2017 р. в розмірі, передбаченому для працездатних осіб; визнати дії відповідача щодо перерахунку суми призначеної щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 і членам її сім'ї в межах строку призначення за період з 24.04.2015 по 26.04.2017 р., в зв'язку з чим управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради проведено відрахування з грошової допомоги ОСОБА_1 і членів її сім'ї за період з 12.06.2015 по 10.04.2016 р. на суму 4405,28 грн., протиправними; визнати протиправним і скасувати рішення (розпорядження) управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 19.01.2017 р. щодо здійснення перерахунку суми призначеної щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 і членам її сім'ї в межах строку призначення за період з 24.04.2015 по 26.04.2017 р.; стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 4405,28 грн. як протиправно відраховані з ОСОБА_1 і членів її сім'ї; зобов'язати відповідача подати в місячний строк звіт про виконання постанови суду відповідно до ст. 267 КАС України; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту в 2014 р. змушена була залишити своє місце проживання в АДРЕСА_2 і перемістилась разом з двома неповнолітніми дітьми до м. Харкова. З 22.10.2014 р. вона перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради як внутрішньо переміщена особа.

Позивачвказує, що з моменту перебування на обліку по 2017 р. включно вона зверталась до відповідача за призначенням їй і членам її сім'ї щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. На підставі поданих заяв позивачу і її дітям призначалась грошова допомога на відповідні строки. Так, грошова допомога була призначена і виплачена позивачу на періоди: з 22.10.2014 по 21.12.2014 р. в розмірі 442 грн., з 22.12.2014 по 21.02.2015 р. в розмірі 221 грн. З 22.02.2015 р. виплата грошової допомоги припинена в зв'язку з не працевлаштуванням позивача.

Позивач зазначає, що в подальшому вона працевлаштувалась (з 12.06.2015 р.) на посаду менеджера з постачання ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ротормаш» і звернулась до відповідача за призначенням грошової допомоги, яка була призначена і виплачувалась на періоди: з 12.06.2015 по 10.04.2016 р. в розмірі 442 грн. 11.04.2016 р. вона була звільнена з займаної посади за угодою сторін. З 11.04.2016 по 23.04.2016 р. грошова допомога виплачувалась як непрацюючій особі працездатного віку. 17.06.2016 р. була прийнята на посаду менеджера з постачання ТОВ «Евегріненерджі», де працювала до 26.07.2016 р. 05.09.2016 р. прийнята ведучим спеціалістом з комплектації основними матеріалами в службі комплектації Департаменту комплектації виробництва ПАТ «СВІТЛО ШАХТАРЯ», де працює по теперішній час.

Позивач зазначає, що 27.10.2016 р. вона звернулась до відповідача за призначенням їй і членам сім'ї щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Листом від 04.01.2017 р. №С-2372/1 відповідач повідомив її про те, що рішенням Комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 04.01.2017 р. №26 її сім'ї призначено грошову допомогу, нарахування якої буде проведено відповідно до вимог діючого законодавства.

27.04.2017 р. позивач звернулась до відповідача для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк. Листом від 10.05.2017 р. відповідач повідомив її про те, що грошова допомога на періоди з 12.06.2015 по 10.04.2016 р. була призначена їй помилково і що Харківським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат встановлена переплата адресної допомоги за вказаний період на суму 4405,28 грн., а також про те, що для погашення переплати адресної допомоги проводяться відрахування з призначеної грошової допомоги в розмірі 50% адресної допомоги.

В той же час, вказує ОСОБА_1, відповідач не повідомив її про відмову в призначенні грошової допомоги або про її призначення за зверненням від 27.04.2017 р.

13.06.2017 р. позивач отримала довідки про розмір грошової допомоги по особовому рахунку її сім'ї, відповідно до яких інформація про те, що грошова допомога їй не призначена, підтвердилась.

Листом від 04.10.2017 р. №4156/05 відповідач надав інформацію щодо втрати позивачем права на грошову допомогу, а також вказав суму надміру призначеної грошової допомоги - 4405,28 грн. Крім того, в листі відповідача зазначено, що позивача було поінформовано про відмову в наданні допомоги за зверненням від 27.10.2016 р. за адресою її фактичного проживання.

Однак, вказує позивач, зазначене повідомлення про відмову в наданні допомоги за зверненням від 27.10.2016, а також за зверненням від 27.04.2017 р. вона не отримувала і про таку відмову їй стало відомо лише з листа відповідача від 04.10.2017 р. №4156/05.

ОСОБА_1 вважає, що своїми діями відповідач грубо порушує її права, встановлені законодавством України, і позбавляє її джерела для покриття витрат для проживання, в тому числі можливості оплачувати житлово-комунальні послуги.

Посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України, позивач вказує, що строк для звернення до адміністративного суду нею не порушений, оскільки про порушення своїх прав і інтересів вона дізналась з 10.05.2017 р.

Посилаючись на Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 01.10.2014 р. №505, позивач вважає, що діючим на момент її звернення до відповідача законодавством України не заборонено було звертатись з заявою про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам після того, як вона вже отримувала її, і підстав для відмови в призначені такої допомоги немає.

Позивач зазначає, що після отримання постійного місця роботи вона має право отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі за умови, якщо звернеться з відповідною заявою на адресу органу соціального захисту, в якій повідомить про зміни, що впливають на призначення грошової допомоги. З такими заявами вона звернулась до відповідача 27.10.2016 і 27.04.2017 р. і повідомила про факт працевлаштування.

Таким чином, вважає ОСОБА_1, відповідач зобов'язаний був призначити і виплатити їй щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (внутрішньо переміщеній особі), для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з моменту подання заяви для призначення щомісячної адресної допомоги, тобто з 27.10.2016 і з 27.04.2017 р.

Крім того, вважає позивач, відповідачем протиправно проводилось відрахування в розмірі 50% з призначеної їй адресної допомоги за періоди з 12.06.2015 по 10.04.2016 р., оскільки грошова допомога була призначена на дані періоди відповідно до положень діючого законодавства України.

17.11.2017 р. представник Управління праці та соціального захисту населення подав до суду заперечення проти позову і просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування зазначеної вимоги вказав, що 22.10.2014 р. ОСОБА_1 звернулась до Управління з заявою про взяття її на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, і їй була видана довідка за №6326000379. Разом з нею прибули її неповнолітні діти - ОСОБА_2, ОСОБА_3, які внесені до її довідки.

22.10.2014 р. ОСОБА_1 звернулася з заявою до Управління про призначення їй і її неповнолітнім дітям грошової допомоги. При заповненні заяви ОСОБА_1 вказала, що вона не працює.

Відповідно до заяви, позивачу і членам її сім'ї призначена грошова допомога на період з 22.10.2014 по 21.12.2014 р. в розмірі 2210 грн. (в тому числі ОСОБА_1 - 442 грн.) і з 22.12.2014 по 21.02.2015 р. в розмірі 1989 грн. ( в тому числі ОСОБА_1 - 221 грн.), з 22.02.2015 по 21.04.2015 р. в розмірі 1768 грн. тільки на дітей, так як з 22.02.2015 виплата грошової допомоги ОСОБА_1 припинена згідно приписів п. 7 Порядку. Будь-яких відомостей про зміну обставин, які вплинули на припинення грошової допомоги (в даному випадку факт її працевлаштування) позивач у визначений п. 12 Порядку місячний строк до Управління не представила, в зв'язку з чим при наступному зверненні грошова допомога була призначена тільки на дітей позивача в розмірі 1768 грн. на період з 24.04.2015 по 23.10.2015 р.

ОСОБА_1 звернулась з заявою про здійснення перерахунку в зв'язку з працевлаштуванням 29.07.2015 р., тобто через 5 місяців після припинення допомоги у відповідності до п. 7 Порядку.

Відповідно до цієї заяви Управлінням здійснений перерахунок ОСОБА_1 і призначена їй і дітям адресна допомога в розмірі 2210 грн. на період з 12.06.2015 (день працевлаштування) по 23.10.2015 р. (термін закінчення попереднього періоду), в тому числі ОСОБА_1 - в розмірі 442 грн.

Представник відповідача зазначає, що адресна допомога за вказаний період ОСОБА_1 Управлінням призначена помилково, без урахувань п. З Порядку.

При зверненні ОСОБА_1 з заявою від 29.10.2015 про подовження виплати адресної допомоги рішенням Управління від 05.11.2015 р. призначена допомога на період з 24.10.2015 по 23.04.2016 в розмірі 2210 грн. (в тому числі ОСОБА_1 - в розмірі 442 грн.). Адресна допомога за вказаний період в розмірі 442 грн. ОСОБА_1 Управлінням призначена помилково, без урахувань п. З Порядку.

Представник відповідача зазначає, що за результатами проведеної в Управлінні перевірки правильності призначення грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, встановлено, що за заявами від 29.07.2015 і 29.10.2015 р. грошова допомога на період з 12.06.2015 по 23.10.2015 р. і з 23.10.2015 по 23.04.2016 р. в розмірі 442 грн. в місяць, а всього за вказаний період в розмірі 4405,28 грн., призначена ОСОБА_1 помилково без урахування вимог п. З Порядку, відповідно до якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Таким чином, вказує представник Управління, ОСОБА_1 не мала права на грошову допомогу, так як вона працевлаштувалась після припинення виплати допомоги. В зв'язку з чим Управлінням 19.01.2017 р. винесене розпорядження про відмову в призначенні грошової допомоги за заявою від 27.10.2016 р. і рішеннями від 19.01.2017 р. здійснений перерахунок суми призначеної грошової допомоги ОСОБА_1 і членам її сім'ї в межах терміну призначення за період з 24.04.2015 по 26.04.2017 р. Управлінням підрахована сума надмір призначеної грошової допомоги саме ОСОБА_1, яка склала 4405,28 грн. за період з 12.06.2015 по 10.04.2016 р.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку ОСОБА_1 за адресою її фактичного місця проживання: 61003, АДРЕСА_1, проінформовано про відмову в наданні допомоги повідомленням від 19.01.2017 р. №90/05.

Представник відповідача вказує, що при призначенні адресної допомоги відповідно до заяви ОСОБА_1 від 27.04.2017 винесене рішення Управління про призначення допомоги на дітей в розмірі 1768 грн. з 27.04.2017 по 26.10.2017 і стягнення надмір виплаченої суми адресної допомоги. На сьогоднішній день переплата утримана в повному обсязі.

Представник відповідача зазначає, що при наданні відповіді на заяву ОСОБА_1 від 15.04.2017 р. вона була повідомлена про наявність у неї переплати щомісячної адресної допомоги в розмірі 4405,28 грн. за період з 12.06.2015 по 10.04.2016 і про те, що дана переплата утримується з нового призначення допомоги в розмірі 50%.

На підставі викладеного представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 не мала права на призначення грошової допомоги за заявами від 29.07.2015, 29.10.2015 р. і за наступними заявами, які вона подавала до Управління.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав, наведених в поданому до суду запереченні проти позову.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених в статті 1 цього Закону.

Відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505, внутрішньо переміщені особи мають право на щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку (в редакції, чинній станом на день звернення ОСОБА_1 - 22.10.2014 р.), для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою. В заяві, зокрема, зазначається місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює.

Відповідно до п. 7 Порядку, якщо в складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

22.10.2014 р. позивач звернулась з письмовою заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, до органу соціального захисту населення Дзержинського району. При цьому з заяви вбачається, що ОСОБА_1 вказала, що вона не працює.

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 01.12.2014 за заявою ОСОБА_1 від 22.10.2014 р., позивачу і членам її сім'ї призначена грошова допомога на період з 22.10.2014 по 21.12.2014 р. в розмірі 2210 грн., з 22.12.2014 по 21.02.2015 р. в розмірі 1989 грн., з 22.02.2015 по 21.04.2015 р. в розмірі 1768 грн.

Відповідно до пояснень, наданих представником відповідача в поданому до суду запереченні проти позову, з 22.02.2015 по 21.04.2015 р. грошова допомога надавалась лише на дітей позивача, оскільки з 22.02.2015 виплата грошової допомоги ОСОБА_1 припинена згідно приписів п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 12 Порядку, виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Як вказує в запереченнях представник відповідача, і це не спростовується наданими позивачем доказами, будь-яких відомостей про зміну обставин, які вплинули на припинення грошової допомоги позивач у визначений п. 12 Порядку місячний строк до Управління не представила.

29.07.2015 р., тобто через 5 місяців після припинення надання їй допомоги відповідно до п. 7 Порядку, ОСОБА_1 звернулась до Управління з заявою про здійснення перерахунку допомоги на проживання в зв'язку з працевлаштуванням в м. Харкові з 12.06.2015 р., що підтверджується копією відповідної заяви в матеріалах справи.

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 10.08.2015 за заявою ОСОБА_1 від 29.07.2015 р., позивачу і членам її сім'ї призначена грошова допомога на період з 12.06.2015 по 23.10.2015 р. в розмірі 2210 грн., в тому числі ОСОБА_1 в розмірі 442 грн.

29.10.2015 р. ОСОБА_1 знов звернулась до органу соціального захисту населення Дзержинського району з заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 05.11.2015 за заявою ОСОБА_1 від 29.10.2015 р., позивачу і членам її сім'ї призначена грошова допомога на період з 24.10.2015 по 23.04.2016 р. в розмірі 2210 грн., в тому числі ОСОБА_1 - в розмірі 442 грн.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, грошова допомога внутрішньопереміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї. Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства України, адресна допомога за період з 12.06.2015 по 23.10.2015 і з 24.10.2015 по 23.04.2016 р. в розмірі 442 грн. в місяць ОСОБА_1 відповідачем призначена всупереч п. 3 зазначеного вище Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2016 р. позивач знов звернулась до управління за призначенням їй і членам її сім'ї щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Розпорядженням УПСЗН адміністрації Шевченківського району ХМР від 19.01.2017 р. №615858/003 в перерахунку виплати адресної допомоги переміщеній особі на проживання за заявою ОСОБА_1 від 27.10.2016 р. відмовлено в зв'язку з тим, що виплата припинена відповідно до п. 7 Порядку і права на подовження виплати на наступний місячний термін немає.

В матеріалах справи міститься копія повідомлення від 02.02.2017 р. №4509 Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, адресованого начальнику управління праці та соціального захисту населення Шевченківського району, про наявність переплати ОСОБА_1 в сумі 4405,28 грн.

Відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 16.05.2017 за заявою ОСОБА_1 від 27.04.2017 р., дітям позивача призначена грошова допомога на період з 27.04.2017 по 26.10.2017 р. в розмірі 1768 грн. В рішенні також зазначено про необхідність стягнення надмір виплаченої суми адресної допомоги в розмірі 50%.

З тексту заперечень представника відповідача вбачається, що на даний час переплата утримана в повному обсязі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що з моменту виявлення існуючої переплати ОСОБА_1 адресної допомоги, всі дії відповідача були здійснені у відповідності з чинним законодавством України і в повній мірі відповідають його вимогам.

Враховуючи, що з 22.02.2015 виплата грошової допомоги ОСОБА_1 припинена згідно приписів п. 7 Порядку в зв'язку з відсутністю працевлаштування, однак з заявою про здійснення перерахунку допомоги на проживання в зв'язку з працевлаштуванням в м. Харкові з 12.06.2015 р. позивач звернулась до Управління лише 29.07.2015 р., тобто через 5 місяців після припинення надання їй допомоги відповідно до п. 7 Порядку, в той час як п. 12 Порядку чітко визначено, що виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги (в даному випадку - працевлаштування позивача), ОСОБА_1, відповідно до п. 3 Порядку, з 22.02.2015 р. позбавлена права на призначення їй грошової допомоги.

Дії відповідача, спрямовані на усунення переплати, здійсненій ОСОБА_1 в розмірі 4405,28 грн. за період з 12.06.2015 по 10.04.2016 р., суд визнає правомірними.

Дії відповідача щодо не призначення і не виплати позивачу щомісячної допомоги з 27.04.2017 також відповідають вимогам законодавства, оскільки, як вже було зазначено, на підставі п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 22.02.2015 р. ОСОБА_1 позбавлена права на призначення їй такої грошової допомоги.

З цієї ж підстави не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача призначити і виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 27.10.2016 по 26.04.2017 і з 27.04.2017 по 26.10.2017 р. в розмірі, передбаченому для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії/бездіяльність відповідача є правомірними і були вчинені у відповідності з чинним законодавством України, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необгрунтованими, і суд відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи, що в позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення, її вимоги щодо стягнення з відповідача судового збору, задоволенню також не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, п.п. 3, 5, 7, 8, 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ст.ст. 1, 4, 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.02.2018 р.

Головуючий суддя Шестак О.І.