Рішення № 72427898, 16.02.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2-а/712/55/18

Справа № 712/14168/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі - ТІТОВА О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання незаконними дій та бездіяльності органу державного управління та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації про визнання незаконними дій та бездіяльності органу державного управління та зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що вона протягом 13 років, з 15 березня 2004 року по 27 червня 2017 року працювала на посаді головного спеціаліста Головного управління охорони здоров'я та медичних катастроф Черкаської обласної державної адміністрації (Управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації). 27 червня 2017 року наказом Управління № 76 кл, її звільнено з займаної посади у звязку з виходом на пенсію відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу». Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області їй була нарахована пенсія в розмірі 4 774 грн. 78 коп.

22 червня 2017 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області із заявою про перерахунок пенсії, проте відповіддю від 05 липня 2017 року в задоволенні заяви про перерахунок пенсії було відмовлено та зазначено, що її заробітна плата для обчислення пенсії становить 7 957 грн. 97 грн., яка складається з окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, премія, надбавки за інтенсивність праці, надбавку за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю та матеріальна допомога; а розмір її пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 25 травня 2017 року складає 4 774 грн. 78 коп. Відповідно до розрахунків Пенсійного Фонду до суми, з якої проводиться нарахування пенсії має бути включена також сума матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби за 2017 рік. Проте допомога для вирішення соціально-побутових потреб за 2017 рік їй не нарахована і, відповідно, не включена до суми, яка надає підстави для перерахунку пенсії. У звязку з цим, вона звернулася до відповідача з заявою про нарахування їй матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби за 2017 рік. Відповідями від 28 серпня 2017 року та від 15 вересня 2017 року відповідачем в задоволенні заяви було відмовлено. Вважає відмову відповідача у нарахуванні їй матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби за 2017 рік незаконною і такою, що суперечить нормам матеріального права України, оскільки відповідач не виконав вимоги трудового законодавства щодо повного розрахунку при звільненні. Тому просить визнати незаконною бездіяльність Управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації та зобов'язати останнє нарахувати і виплатити їй матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Охват В.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань може надаватися державним службовцям один раз на рік на підставі особистої заяви. У період з січня по червень 2017 року ОСОБА_1 письмової заяви щодо надання матеріальної допомоги не подавала. В момент звільнення з позивачем проведений повний розрахунок, виплачено компенсацію за невикористану та додаткову відпустку. У зв'язку з тим, що така матеріальна допомога є необов'язковим платежем та відсутністю особистої заяви ОСОБА_1 на її виплату, в Управління відсутні законні підстави для виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 15 березня 2004 року по 27 червня 2017 року працювала на посаді головного спеціаліста Головного управління охорони здоров'я та медичних катастроф Черкаської обласної державної адміністрації (Управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації).

27 червня 2017 року наказом Управління № 76 кл, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у звязку з виходом на пенсію відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу».

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області позивачу була нарахована пенсія в розмірі 4 774 грн. 78 коп.

З листа Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області від 05 липня 2017 року вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 для обчислення пенсії становить 7 957 грн. 97 коп., в тому числі: 3 352 грн. - оклад станом на 01 травня 2017 року; 200 грн. - надбавка за ранг; 1 307 грн. 28 коп. - надбавка за вислугу років (39%); 1 349 грн. 20 коп. - премія; 638 грн. 74 коп. - надбавка за інтенсивність праці; 263 грн. 86 коп. - надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю; 846 грн. 89 коп. - матеріальна допомога.

При цьому, допомога для вирішення соціально-побутових потреб за 2017 рік позивачу не нарахована і, відповідно, не включена до суми, яка надає підстави для перерахунку пенсії. ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про нарахування їй матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби за 2017 рік. Однак, відповідями від 28 серпня 2017 року та від 15 вересня 2017 року відповідачем в задоволенні заяви було відмовлено.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про державну службу», держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).

Відповідно до пункту 2 статті 54 цього ж Закону державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Порядок надання та розмір матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 року N 500 "Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань" затверджено Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Порядком визначено, що державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви.

Рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці. У разі, якщо коштів недостатньо, така допомога не виплачується.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов'язковою виплатою і може здійснюватися за рішенням керівника державної служби в межах кошторисних призначень на оплату праці за наявності фінансового ресурсу після забезпечення працівників державного органу обов'язковими виплатами - посадовий оклад, надбавки за ранг та за вислугу років, грошова допомога при наданні основної щорічної відпустки.

Із аналізу вказаних вище норм правових актів слід вбачається, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань повинна надаватися лише на підставі особистої заяви державного службовця.

Судом встановлено, що до моменту звільнення з роботи ОСОБА_1 із заявою про виплату матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби за 2017 рік до відповідача не зверталася, тому у роботодавця не виникло обов'язку для виплати такої допомоги. Звернення до відповідача із заявою про виплату допомоги вже після звільнення чинним законодавством України не передбачено.

Посилання позивача на ту обставину, що вказану заяву під час роботи у відповідача їй не запропонували написати, чим свідомо зменшили суму нарахованої пенсії, жодним чином не впливає на її права, передбачені Законом України «Про державну службу» та Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 року N 500 "Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань".

Також суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що спірна допомога повинна була бути виплачена їй при звільненні, оскільки Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не передбачено обов'язку керівника установи щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при звільненні працівника з посади, оскільки вказана виплата не є обов'язковим платежем.

Враховуючи наведені обставини, а також виходячи з того, що позивач не подала до суду належні і допустимі докази на підтвердження свого позову, спростування заперечень відповідача, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 242-244, 250, 262 КАС України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про державну службу» № 889-VIIIвід 10.12.2015 року,суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 297 КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: