Ухвала суду № 72427325, 22.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/1669/18 Головуючий 1-ї інстанції: Божко В.В.

Провадження №11-сс/790/320/18 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Бездітка В.М. та Курила О.М.,

секретаря - Леськів Е.П.,

з участю прокурора - Моргай А.С.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12018220000000120 від 01.02.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів – до 01 квітня 2018 року, без визначення застави.

Зобов’язано старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про взяття під варту останнього (а.с. 50-52)

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 03 лютого 2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (а.с. 2-4).

В обґрунтування клопотання, слідчий вказував, що старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_5 проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12018220000000120 від 01.02.2018 за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

01.02.2018 року ОСОБА_4 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України (а.с. 15-16).

З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді судді Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2018 року, постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: м. Харків, майдан ОСОБА_6 Сотні, 7, кв. 185.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, останній з яких є особливо тяжким злочином; протоколом огляду місця події від 31.01.2018 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7А; протоколом допиту свідка ОСОБА_8А; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9, який повідомив про вчинення злочину ним в групі з ОСОБА_4 та ОСОБА_10; протоколом огляду та вилучення автомобіля «Нива» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 від 01.02.2018, яким користувався ОСОБА_4 та використовувався підозрюваними для вчинення злочину; протоколом огляду тимчасового помешкання ОСОБА_9, під час якого вилучено ювелірні прикраси та грошові кошти, якими відкрито заволоділи в домоволодінні потерпілої; протоколом затримання ОСОБА_11 під час якого вилучені грошові кошти; протоколом огляду місця проживання підозрюваного ОСОБА_4 під час якого вилучені грошові кошти та чеки про обмін іноземної валюти; наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою (а.с. 2-4).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України;

3.недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с. 39-42).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 є недостатнім.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_12 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Керуючись положеннями ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, сім’ю, до складу якої входять двоє неповнолітніх дітей, не спростовують вірність висновків слідчого судді.

Ксерокопії довідок щодо стану здоров’я дітей ОСОБА_4 судова колегія не приймає до уваги, оскільки вони належним чином не завірені, а їх оригінали на огляд не були надані.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2018 року щодо застосування у відношенні підозрюваного за ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді