Рішення № 72427226, 14.02.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1175/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Козак О.В.,

при секретарі – Слободянюк А.Ю.,

за участі: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

встановив:

В січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, в обґрунтування якого вказала, що з січня 1999 року вона проживала з ОСОБА_3, як подружжя. 05.10.1999 року між ними було зареєстровано шлюб.

За час шлюбу з відповідачем вони придбали: квартиру АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 27.12.2002 року, право власності на яку було зареєстровано на відповідача. На придбання вказаної квартири її батьки надали їй 7000 доларів США, що складало 1/2 частини вартості на час придбання. На даний час вартість квартири згідно звіту оцінки №2348 від 26.11.2015 року становить 279730грн.

Також в період з 1999 року по 2015 рік вони побудували двохповерховий цегляний будинок, господарську прибудову до будинку та господарську будівлю сарай на земельній ділянці по вул.Перлинна, 1 в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та земельній ділянці кадастровий номер 6825083600:04:001:0536 площею 0,2029га, належних ОСОБА_3. Будинок та господарські будівлі в експлуатацію не прийняті, вартість будівельних матеріалів використаних на їх будівництво, згідно висновку експерта №88/15 від 31.12.2015 року складає 618043грн.

ОСОБА_3 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.05.2003 року. Вона з сином ОСОБА_5 прописана та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. З 24.11.2015 року відповідач залишив сім'ю та проживає в будинку за місцем реєстрації. ЇЇ з сином в будинок не допускає, змінив замки на вхідних дверях в будинок. Добровільно вирішити питання про поділ майна відповідач відмовляється.

Враховуючи, що вищевказана квартира та будівельні матеріали використанні на будівництво будинку та господарських споруд, які не прийнятті в експлуатацію, були придбані за кошти подружжя в період шлюбу, вони є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу в рівних частинах кожному з подружжя.

На підставі наведеного, позивач просить розподілити спільне майно подружжя та: визнати за нею ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, залишивши другу 1/2 частину квартири у власності ОСОБА_3; виділити ОСОБА_3 у власність будівельні матеріали використанні на будівництво будинку, господарської прибудови до будинку та господарської будівлі сараю по вул. Перлинна,1 в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та земельній ділянці кадастровий номер 6825083600:04:001:0536 в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області та стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини будівельних матеріалів використаних на будівництво вказаного будинку, господарської прибудови до будинку та господарської будівлі сараю в сумі 309021,50грн.; стягнути з відповідача на її користь всі судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримала та просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Позивач суду пояснила, що в кінці 1999 року вони почали будувати будинок в с.Лісові Гринівці та до кінця 2000 року побудували коробку з перекриттям, а літом 2001 року будинок перекрили. Осінню 2001 року поставили дерев'яні вікна, вхідні двері, сходи до будинку. Потім побудували господарську будівлю. Оскільки, не було умов для проживання, то в грудні 2002 року вони купили квартиру за спільні та позичені кошти. Весною 2003 року продовжили роботи по будівництву: штукатурили, проводили електрику, закінчили господарську будівлю, закупили, ліс, вапно, котел, батареї, робили комунікації, викопали колодязь. Також до кінця 2003 року проводили ремонт у квартирі і на початку 2004 року в'їхали у квартиру. В 2009-2010 роках побудували добудову до будинку, наймали людей, купували матеріали. Всі ці роки її батько тримав там господарство щоб допомогти грошима, вона розробляла землю. Весь час з грудня 1999 року до 2015 року велось будівництво, робили все разом, купували матеріали, будували, її батько їм допомагав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, відповідач суду пояснив, що квартиру він придбав за особисті кошти зароблені до реєстрації шлюбу, а також за рахунок коштів від утримання кіосків на ринку в м.Хмельницькому та утримання свинопоголів'я, позивачка участі у цьому процесі не приймала. Сімейний бюджет формувався лише за рахунок коштів зароблених ним. Будівельні матеріали були придбані ним ще до шлюбу з позивачкою. До 1999 року була побудована коробка, верха не було. За час шлюбу було побудовано надбудову над льохом. Також заперечив щодо стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивачки у майні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 05.10.1999 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, який було розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.03.2016 року, яке набрало законної сили 22.07.2016 року.

В період шлюбу, згідно договору купівлі-продажу від 27.12.2002 року ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 за 81900грн., яка була зареєстрована на праві власності за останнім.

Відповідно до довідки ЖЕКу №5 від 24.12.2015 року у вказані квартирі прописані та проживають - ОСОБА_1, ОСОБА_5.

Згідно листа Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 1238 від 02.08.2016 року по наявній в сільській раді інформації ОСОБА_3 є власником земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку, що знаходиться на території Лісовогринівецької сільської ради, загальною площею 0,367га. на підставі державного акту на право приватної власності на землю, який зареєстровано у Книзі записів державних актів за №1576. У будинку по вул.Перлина, 1 с.Лісові Гринівці, Хмельницького району Хмельницької області зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

З наданої суду Лісовогринівецькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області копії державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 на підставі рішення Четвертої сесії Лісовогринівецької сільської ради народних депутатів №6 від 26.09.2002 року набув право приватної власності на земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку площею 0,367га, що розташована на території с.Лісові Гринівці, Лісовогринівецька сільська рада.

Також, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 на праві приватної власності зареєстрована земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства в с.Лісові Гринівці, Хмельницького району Хмельницької області, площею 0,2029га, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 12.06.2013 року.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №367/016 від 14.06.2016 року станом на 05.05.2016 року житловий будинок та господарські будівлі по вул.Перлинній, 1 в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області мали наступну будівельну готовність: житловий будинок - 67%; підвал під господарською прибудовою - 81%; господарська прибудова (без врахування підвалу) - 48%; господарська будівля від 73% до 100%, в залежності від того, в якому стані перебувають конструкції всередині будівлі ( внутрішні приміщення даної будівлі не оглядались). Ринкова вартість будівельних матеріалів, використанних на будівництво будинку та господарських будівель по вул.Перлинна,1 в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, станом на 14.06.2016 року складає - 566168грн.

Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження №88/15 від 31.12.2015р. кошторисна вартість будівельних робіт та матеріалів використаних при будівництві житлового будинку та господарських будівель по вул.Перлинній,1 у с.Лісові Гринівці, Хмельницького району, Хмельницької області та виконаних робіт, на дату проведення оцінки: кошторисна вартість будівельних робіт - 72963грн.; кошторисна вартість будівельних матеріалів - 618043грн.

Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про одруження серія І-БВ №049548; технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1; договором купівлі-продажу від 27.12.2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі за №6000; довідкою ЖЕКу №5 від 24.12.2015 року; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав № 75183165 від 08.12.2016 року; листом Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 1238 від 02.08.2016 року; витягами з погосподарських книг по вул.Перлинна,1, с.Лісові Гринівці, Хмельницького району Хмельницької області.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 22 Кодексу про шлюб та сім'ю (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння,

користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо одни з них був зайнятий веденням домашнього господарства,

доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного

заробітку.

Аналогічні положення закріплено в ст. 60 Сімейного кодексу України.

Згідно ст. 24 Кодексу про шлюб та сім'ю ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також

одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є

власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі

індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і

були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя,

за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Відповідно до ч.1 ст.28 Кодексу про шлюб та сім'ю, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи

інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Частиною 1 ст.61 Сімейного кодексу України визначено, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України, уразі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 4,5 ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України,майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 370 ЦК України,у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.364 ЦК України визначено, що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки законодавцем презюмується виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі, то обов'язок з доведення тієї обставини, що майно, придбане у шлюбі, є особистою власністю одного з подружжя, покладений на останнього.

У той же час, відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що квартира АДРЕСА_2 була придбана, а незавершений будівництвом житловий будинок, господарська прибудова до нього, господарська будівля по вул.Перлинній, 1 в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області були побудовані ним за його особисті кошти.

З наданої суду Лісовогринівецькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області копії державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ХМ №007953 вбачається, що ОСОБА_3 набув право приватної власності на земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку площею 0,367га, що розташована на території с.Лісові Гринівці, Лісовогринівецька сільська рада, на підставі рішення Четвертої сесії Лісовогринівецької сільської ради народних депутатів №6 від 26.09.2002 року, тобто вже після укладення шлюбу з позивачкою.

Надану суду відповідачем виписку з розпорядження від 18.06.1993 року №246 про надання ОСОБА_3 дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських приміщень в с.Лісові Гринівці, тобто ще до укладення шлюбу з позивачкою, суд не приймає, як належний та допустимий доказ. Оскільки, згідно листа архівного сектору Хмельницької районної державної адміністрації №118 від 14.12.2016 року, відповідно до додатку до розпорядження №246 від 18.06.1993 року з переліком установ та списків громадян, яким надавався дозвіл на будівництво індивідуальних житлових будинків на нововиділених земельних ділянках, в списку прізвище ОСОБА_3 відсутнє.

Отже, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження набуття ним у власність чи користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських приміщень в с.Лісові Гринівці в 1993 році, та відповідно отримання у встановленому законом порядку дозволу на будівництво будинку в 1993 році.

На підтвердження придбання будівельних матеріалів до укладення шлюбу з позивачкою відповідач надав суду наступні документи: договір № 7 від 16.07.1998 року та накладну №67 від 30.07.1998 року про придбання ним блоків силікатних в кількості 50м.куб на суму 3339грн.; договір № 90-Б від 12.09.1996 року та накладну № 4797 від 18.11.1996 року про придбання 25тис.штук цегли, яка обміняна на ліс (а.с. 99,102,104,108); договір №74 від 15.06.1999 року про проведення товарообмінної операції, згідно якого постачальник 1 "Хмельницький завод будівельних матеріалів" зобов'язався відпустити, а постачальник 2 ОСОБА_3 прийняти цеглу керамічну у 1999 році в кількості 15 тис. штук в обмін на 15 м.куб. лісу (а.с.101); накладну №573 від 01.03.1993 року (а.с.107) про придбання будівельних матеріалів в Хмельницькому комбінаті будівельних матеріалів; накладну №1415 від 15.06.1999 року (а.с.106) на придбання у ВАТ "Хмельницькзалізобетон" виробів з залізобетону на суму 1245,52грн.; накладну № 2837 від 01.09.1998 року (а.с.105), на придбання 3тис.штук цегли на суму 324,72грн..

Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ці будівельні матеріали були ним використанні у будівництві житлового будинку та господарських споруд по вул.Перлинній, 1 в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області відповідач суду не надав. Не надав він суду і доказів на підтвердження вартості вказаних будівельних матеріалів на час розгляду справи та відповідно і їх частки вказаному незавершеному будівництві.

Крім того, з наданої накладної №1766 від 22.06.1999 року (а.с.103) на придбання у ВАТ "Хмельницькзалізобетон" виробів з залізобетону (балки перекриття) на суму 2106,35, вбачається, що вказані вироби було відпущено ПП "Ютон", а не відповідачу.

При цьому, суд також критично оцінює та не приймає до уваги надані позивачкою квитанцію від 08.08.2003 року про оплату за вапно та накладну від 30.05.2003 року (а.с. 184) на придбання пиломатеріалів, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказані матеріали було використано для будівництва спірного будинку.

Також, суд не приймає до уваги: накладну від 16.04.2003 року (а.с. 183) про придбання пиломатеріалів, оскільки з її змісту вбачається, що вказаний матеріал було відпущено Антимонопольному комітету, та накладну від 07.08.2003 року (а.с. 185) про придбання піску, оскільки його було відпущено АКУ Хмельницьке обласне управління.

Відповідачем на підтвердження того, що спірне майно було набуто за його особисті кошти надано суду копію наказу №15вк від 24.01.2005 року про призначення ОСОБА_3 на посаду Голови Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та довідку Управління ПФ у Хмельницькому районі від 12.11.2015 року про розмір його пенсії, проте вказані доводи відповідача суд вважає безпідставними. Оскільки, відповідно до ч.2 ст.61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що батьки почали проживати разом з осені 1999 року. Перший раз він був на будівництві в с.Лісові Гринівці в кінці 1999 року на початку 2000 року і там був лише один дерев’яний вагончик. Будівництво будинку розпочалось на початку 2000 року, вони почали економити, найняли бригаду із Закарпаття, яка побудувала коробку, яка взимку була не перекрита. В кінці зими 2001 року закупили черепицю. В 2002 році будувалась господарське приміщення. Вікна та двері ставили в 2002 році. Погріб побудували десь у 2003-2004 роках, а прибудову до будинку у 2009 році.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в кінці 1999 року він їздив на участок щоб підключити світло до вагончика. В 2000 році вони купували будівельні матеріали, на день народження його дочки ( позивачки) він їздив на участок і там перекривали підвальне приміщення, а до зими 2000 року була побудована коробка, яка не була перекрита. В 2001 році придбали черепицю, зробили дах і перекрили будинок. В 2002 році почали будувати сарай, який закінчили в 2003 році. Прибудову до будинку побудували в 2009 році. Вони давали гроші доньці від підсобного господарства, віддали заробітну плату за 1,5 роки. Також суду показав, що сторони з травня 2000 року по грудень 2003 року жили в них і дочка сказала, що треба придбати квартиру і він дав їм на придбання квартири 7000 доларів США.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що в вересні 1999 року він їх підвозив у с.Лісові Гринівці, там був будівельний вагончик і більше нічого не було. В 2001 році позивачка просила підвести на участок інструмент та харчування. Коли приїхали, то бачив там коробку без даху та батька позивачки, який ще з двома чоловіками фарбували черепицю. Літом 2003 року він заїхав на участок і бачив там сарай, перекритий будинок.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що перший раз вона попала в с.Лісові Гринівці в червні 2000 року і на той час там був фундамент, пісок, щебінь і вагончик для будівельників. Вони будувались разом.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що в червні 2000 року він був на день народженні позивачки, яке святкували в с.Лісові Гринівці. Там було вирито котлован і стояв вагончик. Потім він був там у 2003 році привозив харчі, стояла коробка. В 2003 році зимою святкували ОСОБА_8, була коробка, сарай в якому жив батько позивачки.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що в червні 2000 року вона була на день народженні у позивачки в с.Лісові Гринівці і там не було ніяких будівель. Був лише фундамент і стояв вагончик. Була також ще у 2004 році і там була коробка та сарай, в якому жив батько позивачки, який допомагав у будівництві.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що сторони почали вести спільне господарство з січня 1999 року, оскільки проживали в її квартирі до літа 1999 року. Перший раз вона була в с.Лісові Гринівці влітку 1999 року і будинку там не було. Потім в 2000 році була на день народженні у позивачки в с.Лісові Гринівці де був тільки вагончик. Поступово будували будинок, потім сарай і прибудову.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що в 1993 році батькові виділили земельну ділянку. В 1994 році були вивезені будівельні плити, блоки на весь будинок, в 1995-1996 роках була вивезена цегла на весь будинок, замовлено вікна та двері. В 1996-1997 роках викопали котлован і залили пояс під фундамент, поставили блоки та гаражні ворота. В 1998 році закінчили придбання матеріалів та нульовий цикл. Протягом червня-липня 1999 року побудували коробку і залили стяжку на другому поверсі. Будинок було зведено, встановлено вікна, двері але не було накрито. Коли у батька виникли відносини з позивачкою, будівництво припинили, тому що були інші пріоритети - купували квартиру, машину.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що участок взяв відповідач і побудував коробку до 2000 року десь у 1999 році, до шлюбу з позивачкою, в нього відповідач зберігав покрівельний матеріал, який забрав в 1999 році. Коли відповідач завозив матеріали, будував фундамент та чи був на ділянці дерев'яний вагончик не пам'ятає. Прибудова для господарських потреб була побудована пізніше, вже після коли вони були подружжям.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що в 1992 році ОСОБА_3 рішенням сільської ради виділили земельну ділянку. Він розпочав будівництво в 1993-1994 роках почав робити фундамент, потім стіни, коробку закінчили в 1996-1997 роках. Перекривали десь у 1996-1997 роках. Хлів і прибудову будували у 1996-1997 роках. Після того, як познайомився з дружиною вже нічого не робили.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що відповідача він знає з 1998 року, а позивачку з 1999 року. В 1998 році на ділянці в с.Лісові Гринівці було побудовано фундамент, був ставок і посаджено дерева. В 1999 році було побудовано 2-х поверховий будинок, поштукатурено, заготовлено матеріали.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що в 1993 році відповідач отримав земельну ділянку. В 1994 році почав завозити матеріали. В 1997-1998 році побудував цоколь, а в 1999 році коробку, яка не була покрита.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що коли ОСОБА_3 зійшовся з позивачкою будинок вже був.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він допомагав відповідачу у перевезенні будівельних матеріалів: в 1997 році привозив з м.Камянець-Подільського жесть; з м.Дунаївці доски; з Гречан привозив ємність для цементу літом 1999 року; плити десь у 1998-1999 роках.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, оскільки вони суперечливі між собою та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_13, які узгоджуються між собою, підтверджуються фотознімками наданими позивачкою, документами на придбання 21.02.2001 року черепиці, згідно біржового договору та квитанції від 21.02.2001 року (а.с.15,16).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 та будівельні матеріали використанні на будівництво будинку, господарської прибудови до будинку та господарської будівлі сараю по вул. Перлинна,1 в с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області є спільною сумісною власністю подружжя і їх частки є рівними.

Проте, враховуючи положення ст.70 Сімейного кодексу та ст.364 ЦК України, а також те, що відповідач заперечив проти позовних вимог, в тому числі і щодо стягнення з нього компенсації вартості 1/2 частини майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і слід визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя, а саме: квартири АДРЕСА_1; будівельних матеріалів використаних на будівництво будинку, господарської прибудови до будинку та господарської будівлі по вул.Перлинна, 1 в с.Лісові Гринівці, Хмельницького району, Хмельницької області. Залишити іншу 1/2 частини: квартири АДРЕСА_1 та будівельних матеріалів використаних на будівництво будинку, господарської прибудови до будинку та господарської будівлі по вул.Перлинна, 1 в с.Лісові Гринівці, Хмельницького району, Хмельницької області у власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.141 ЦПК України суд приходить до висновку, що з відповідача, який являється інвалідом другої групи, слід стягнути на користь позивача половину судових витрат понесених нею, що становить 5178грн. (6900+ 3456грн.=10356/2) з яких: 6900грн. за проведення будівельно-технічної експертизи №367/016 від 14.06.2016 р. та 3456грн. за проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 31.12.2015р. № 88/15. При цьому суд враховує поведінку відповідача під час розгляду справи, що призвело до затягування розгляду справи, а сааме - подання неодноразових клопотань про перенесення розгляду справи, в т.ч. судових засідань - 25.02.2016, 12.07.2016р., 20.10.2016, 02.02.2017, 03.11.2017р..

Керуючись ст.ст.60, 61 ч.1, 70 ч.1, 71 ч.ч.1,4,5 СК України, ст.ст.22,24, 28 ч.1 Кодексу про шлюб та сім’ю, ст.ст. 319,321,364 ч.2, 368 ч.3, 370 ч.ч.2,3 ЦК України, ст.ст. ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя, а саме:

квартири АДРЕСА_1;

будівельних матеріалів використаних на будівництво будинку, господарської прибудови до будинку та господарської будівлі по вул.Перлинна, 1 в с.Лісові Гринівці, Хмельницького району, Хмельницької області.

Залишити іншу 1/2 частини: квартири АДРЕСА_1 та будівельних матеріалів використаних на будівництво будинку, господарської прибудови до будинку та господарської будівлі по вул.Перлинна, 1 в с.Лісові Гринівці, Хмельницького району, Хмельницької області у власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 судові витрати в розмірі 5178 грн..

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складання повного тексту рішення – 23.02.2018 року.

Суддя: