Постанова № 72426926, 22.02.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в складі суддів:

Григоренка М.П. (доповідач), Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач 1 - держава Україна в особі Державної казначейської служби України,

відповідач 2 - Дубенська місцева прокуратура Рівненської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області та Державної казначейської служби України на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13 грудня 2017 року в справі № 559/600/17 за позовом ОСОБА_4 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області про відшкодування моральної шкоди, ухваленого під головуванням судді Ралець Р.В. об 18 год. 43 хв. в приміщенні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області,

В С Т А Н О В И Л А :

16 березня 2017 року ОСОБА_4 звернулася в Дубенський міськрайонний суд Рівненської області з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області, в якому просила стягнути з держави Україна 595 200 грн. заподіяної моральної немайнової шкоди, завданої незаконним притягненням її до кримінальної відповідальності, застосуванням запобіжного заходу та інших процесуальних дій, що обмежували її права.

______________

Провадження № 22-ц/787/331/2018 Головуючий у 1 інстанції : Ралець Р.В.

Доповідач : Григоренко М.П.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13 грудня 2017 року позов ОСОБА_4 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Дубенської місцевої прокуратури про відшкодування шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з держави Україна через Державну казначейську службу України шляхом безспірного списання коштів державного бюджету України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 297600 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з держави Україна через Державну казначейську службу України шляхом безспірного списання коштів державного бюджету України з єдиного казначейського рахунку на користь Державної Судової адміністрації України судовий збір в сумі 4464 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням та вважаючи його незаконним, Дубенська місцева прокуратура Рівненської області подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що Дубенським міськрайонним судом Рівненської області не було належним чином з'ясовано питання наявності шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Визнаючи розмір відшкодування шкоди, суд мав керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Вважає, що суд взагалі не міг об'єктивно визначити розмір моральної шкоди, оскільки в матерілах справи відсутні докази на її підтвердження.

Судом не було враховано, що ОСОБА_4 було обрано найбільш м'який, із передбачених КПК України, запобіжний захід, а саме, підписка про невиїзд, що суттєво не могло обмежувати права позивача.

Вважає, що передбачений законодавцем розмір відшкодування завданої моральної шкоди в розрахунку одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством є достатнім для усунення всіх негативних обставин, які понесла особа, у з'язку з її притягненням до кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 грн., відповідно сума відшкодування в розрахунку 3200 грн. х 62 місяці 12 днів повинна становити 199680 грн.

Позивачем не доведено факту заподіяння йому моральних страждань чи втрат немайнового характеру, не надано будь-яких доказів необхідності застосування зусиль для нормалізації життєвих зв'язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв'язків, які мають бути встановлені судом і враховані при розрахунку позивачем суми відшкодування моральної шкоди.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України покликається на незаконність оскаржуваного рішення суду та вказує, що стягнення коштів з Казначейства не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права. Судом не враховано приписи Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Вважає, що судом значно завищено розмір відшкодування моральної шкоди позивачу і стягнення такої суми призведе до економічно необґрунтованих збитків державного бюджету.

Судом не встановлена наявність моральної шкоди, в чому саме вона полягає, а також обґрунтування саме такого розміру стягнення, що суперечить вимогам законодавства України.

Крім того вказує, що порушення кримінальної справи відбулося внаслідок ознак злочину у діях позивача, при цьому наявність чи відсутність складу злочину у цих діях, а отже і вирішення питання щодо відсутності вини могло бути встановлено лише у рамках розслідування кримінальної справи.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду у повному обсязі та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзивах на апеляційні скарги Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області та Державної казначейської служби України представник позивача - адвокат ОСОБА_6 вказує, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційні скарги безпідставними, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

В ході апеляційного розгляду справи представник Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області Манжаюк Д.Л. підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити.

Позивач та її представник позивача - адвокат ОСОБА_6 просили залишити без задоволення апеляційні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та стягуючи на її користь із держави 297600 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 3 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 1176 ЦК України та ст.ст. 1-3, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та виходив із того, що наявними у справі доказами повністю доведено факт завдання позивачу моральної шкоди внаслідок перебування під слідством та судом понад 62 місяці, що завершилоь винесенням судом виправдувального вироку.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційних скарг також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань, вказаних у запереченнях на позов, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

По справі встановлено, що 18 лютого 2011 року Дубенським міжрайонним прокурором порушено кримінальну справу №58/24-11 за фактом умисного, в інтересах третіх осіб, використання службовими особами Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

06 травня 2011 року старшим слідчим Дубенської міжрайонної прокуратури Заяць Ю.Є. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

06 травня 2011 року старшим слідчим Дубенської міжрайонної прокуратури Заяць Ю.Є. ОСОБА_4, у кримінальній справі №58/24-11 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України, а саме: зловживання службовим становищем, тобто умисне використання службового становища в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, що заподіяло тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. Того ж дня, постановою слідчого Казаковій О.А. було обрано запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 січня 2014 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України направлено Дубенському міжрайонному прокурору Рівненської області для проведення додаткового розслідування.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 11 березня 2014 року апеляцію позивача було задоволено частково, постанову Дубенського міськрайонного суду від 16 січня 2014 року щодо повернення на додаткове розслідування кримінальної справи скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 червня 2015 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України направлено Дубенському міжрайонному прокурору Рівненської області для проведення додаткового розслідування.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 03 листопада 2015 року апеляцію позивача було задоволено, постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 червня 2015 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 364 КК України Дубенському міжрайонному прокурору Рівненської області для проведення додаткового розслідування скасовано, а справу повернуто на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 липня 2016 року ОСОБА_4, обвинувачену за ч. 2 ст. 364 КК України визнано невинуватою та виправдано, за відсутністю в її діях складу злочину. Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд обраний ОСОБА_4 06 травня 2011 року скасовано. У задоволенні заявленого цивільного позову Дубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дубенського територіального центру соціального обслуговування про стягнення з ОСОБА_4 439315 гривень 58 копійок - відмовлено за безпідставністю.

Дані обставини справи сторона відповідачів жодним чином не заперечує.

Твердження Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області та Державної казначейської служби України про те, що суд першої інстанції невірно визначив розмір відшкодування моральної шкоди, на увагу не заслуговують, оскільки цей розмір визначено максимально наближено до передбаченого чинним законодавством України мінімального розміру заробітної плати і з належним врахуванням всіх обставин, зокрема, тривалості кримінального переслідування, втратою позивачем можливості повноцінно себе реалізувати у професійному плані, порушення звичайного способу життя, істотність змін в особистому житті та спілкуванні з оточуючими, підрив репутації, тощо.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

При цьому, відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно ст. 1176 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно з ст. 1 Закону України, «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдального вироку суду.

Посилання Державної казначейської служби України на те, що стягнення коштів з Казначейства не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права, у зв'язку із пред'явленням позову про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_4 пред'явила свій позов до держави Україна, а не до Державної казначейскьої служби України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Однією з функцій Державної казначейської служби є виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган - безспірне списання коштів з рахунків державного органу (боржників) на виконання рішення суду, боржником за яким є орган державної влади, а в разі відсутності у державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Заперечуючи проти заявленого позову, Державна казначейська служби України жодним чином не вказала будь-який інший державний орган, який на їхню думку має право розпоряджатись бюджетими коштами, цільове призначення яких є відшкодування шкоди у відповідності до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13 грудня 2017 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області та Державної казначейської служби України залишити без задоволення.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, крім випадків, перелічених у частині 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину, з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26.02.2018 року.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.В. Бондаренко

С.С. Шимків