
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 607/1388/18Головуючий у 1-й інстанції Мостецька А.А. Провадження № 11-сс/789/35/18 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - на ухвалу слідчого судді
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого судді - Сарновського В.Я.
Суддів - Ваврів І. З., Коструба Г. І.,
при секретарі — ОСОБА_1,
з участю: прокурора — ОСОБА_2,
підозрюваного – ОСОБА_3,
захисника — ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 26 січня 2018 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою відмовлено у клопотанні старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6, погодженого прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Задоволено клопотання підозрюваного та захисника ОСОБА_4 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Покладено на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки: не залишати цілодобово житло за адресою м.Тернопіль, вул.Дружби, 13/25; з'являтися до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19; здати на зберігання старшому слідчому СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого та задовольняючи клопотання підозрюваного та захисника, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_3 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі на строк до 10 років, а тому є достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст.177 КПК України. Також з того, що хоча прокурором і доведено існування ризиків, але не доведено того, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе їм запобігти.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів; у разі задоволення апеляційної скарги прокурор просить визначити заставу в розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 792 900 гривень. Стверджує, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що ОСОБА_3, який раніше неодноразово судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, на надний час обгрунтовано підозрюється у вчиненні нового тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Вважає, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та встановлених обставин вчинення ним злочину за змовою з іншими особами, застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам того що він, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, матиме можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, про яких йому відомо і встановлення яких ведеться органом досудового розслідування, може спотворити, сховати або знищити будь-які із речей, а саме психотропних речовин та прекурсорів, про місцезнаходження яких він знає, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як доказів вчинення злочину.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка просила апеляційну скаргу задовільнити з наведених у ній підстав, підозрюваного та його захисника, які вважають оскаржену ухвалу законною і обгрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів з’ясувала наступне.
З наданих суду матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
Так, при розгляді клопотання слідчого встановлено, що ОСОБА_3, який раніше судимий за вчинення злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, на пропозицію особи, відносно якої здійснюється досудове розслідування у даному провадженні, погодився збувати у м. Тернопіль незаконно виготовлену психотропну речовину, яку ця особа виготовляла в с.Озерна Зборівського району Тернопільської області спільно з трьома іншими особами, відносно яких здійснюється досудове розслідування у даному провадженні. 11 серпня 2017 року ОСОБА_3, одержав від вказаної особи незаконно виготовлену психотропну речовину — амфетамін і надалі, діючи на виконання їх попередньої змови, 12 серпня 2017 року близько 11.15год. біля будинку за адресою м.Тернопіль, майдан Перемоги,4, незаконно збув ОСОБА_20В.(анкетні дані змінено) цей амфетамін масою в перерахунку на основу 0,0333 грама за 200 грн.
25 січня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (в редакції Закону №3826-VI від 6 жовтня 2011 року), тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України.
Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, слідчий суддя відмовляючи у взятті підозрюваного під варту, вважав, що саме домашній арешт може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та попередить вчинення ним дій передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Однак, колегія суддів з такими висновками не погоджується у зв’язку з наступним.
За змістом п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та у разі визнання його винним у інкримінованому злочині, йому загрожує покарання до десяти років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається зі змісту клопотання старшого слідчого та апеляційної скарги прокурора, доводи щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв’язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Крім того, аналізуючи доводи прокурора, що на даному етапі розслідування лише тримання підозрюваного під вартою зможе запобігти наведеним ризикам, колегія суддів вважає їх обгрунтованими.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (“Лабіта проти Італії” № 26772/95).
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає помилковим висновок про достатність застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт, оскільки він, враховуючи дані про особу підозрюваного і конкретні обставини провадження, а саме вчинення злочину за попередньою змовою з особами, які займались виготовленням психотропних речовин, не забезпечить його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні, а також не зможе забезпечити досягнення завдань кримінального провадження.
При цьому, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку щодо необхідності визначення підозрюваному ОСОБА_3 розміру застави відповідно до ч.4,5 ст.182 КПК України.
Враховуючи встановлені на даному етапі розслідування обставини кримінального провадження, неодноразові попередні судимості ОСОБА_3, за вчинення злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів із призначенням покарань, у тому числі у виді реального позбавлення волі, що свідчить про його стійку протиправну поведінку та небажання стати на шлях виправлення, колегія суддів приходить до висновку, що лише такий запобіжний захід із встановленням розміру застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів та покладенням на нього відповідних обов’язків, зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2018 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6, погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 60 днів.
Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв.25 березня 2018 року.
Одночасно, визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів, що становить 70480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок Апеляційного суду Тернопільської області (р/р 37318059003768, МФО 820172, ідентифікаційний код 02893456, ОСОБА_6 одержувача: Державна казначейська служба України м.Київ, призначення платежу - “застава за ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 120 172 100 000 00 182 за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2018 року”)
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_3 покладаються обов'язки:
з”являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
не відлучатися з м.Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утриматися від спілкування із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19;
здати на зберігання старшому слідчому СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 підлягає негайному виконанню, є остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_21
Судове рішення № 72425758, Апеляційний суд Тернопільської області було прийнято 23.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/1388/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: