Постанова № 72425540, 22.02.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області у складі суддів:

Григоренка М.П. (доповідач), Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа без самостійних вимог - орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2017 року в справі № 569/5464/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про зміну розміру аліментів та позбавлення батьківських прав, ухваленого під головуванням судді Панас О.В. об 15 год 28 хв. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області,

В С Т А Н О В И Л А :

06 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернулася в Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просила змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача та збільшити розмір аліментів, які сплачує відповідач на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 з 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 2000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки той неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки.

______________

Провадження № 22-ц/787/178/2018 Головуючий у 1 інстанції : Панас О.В. Доповідач : Григоренко М.П.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, прочинаючи з дня ухвалення рішення (28.11.2017р.) і до досягнення сином повноліття.

В зв'язку із задоволенням позову про зміну розміру аліментів, припинено з дня ухвалення рішення подальше примусове виконання рішення Апеляційного суду Рівненської області від 11.10.2012 року та стягнення аліментів (справа № 2-6270/11р.). У разі наявності заборгованості за виконавчим документом по виконанню вищевказаного рішення суду, проводити стягнення нарахованої заборгованості по аліментах до повного виконання.

У задоволенні позову щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 в прибуток держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Не погодишись із оскаржуванеим рішенням в частині залишення без задоволення позову про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав щодо свого сина - ОСОБА_7, позивач подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що нею було надано достатні докази, які свідчать про неналежне викоання відповідачем своїх батьківських обовязків щодо свого сина - ОСОБА_5, оскільки той не приділяє належної уваги вказаній дитині, аліменти належним чином не сплачує, перешкоджає своїй дитині у виїзді за кордон, шляхом ненаданням своєчасно необхідних дозволів з даного приводу, які він має надавати відповідно до вимог чинного законодавства, чим свідомо обмежує свободу пересування свого сина та у можливості мати доступ до культурних цінностей суспільства, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їй у задоволенні позову в цій частині.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення її клопотання про те, щоб в судовому засіданні була заслухана думка сина сторін, щодо його ставлення до заявленого позову і фактичних відносин із своїм батьком, а також необгрунтовано не прийняв до уваги при винесенні оскаржуваного рішеня висновок органу опіки та піклування № 07-1582 від 06.10.2017 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в решті рішення суду залишити без змін.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат ОСОБА_8 вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В ході апеляційного розгляду справи позивач та її представник - адвокат ОСОБА_9 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_8 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Залишаючи без задоволеня позовні вимоги ОСОБА_4 щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав щодо свого сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції виходив із того, що у справі відстутні достатні докази, які б свідчили про свідоме ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх батьківських обов'язків щодо вказаної дитини, у зв'язку із чим відповідач міг би бути позбавлений батьківських прав.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у позовній заяві позивача, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

По справі дійсно не встановлено беззаперечних доказів винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов'язками відповідачем, які б свідчили про подальше ухилення ОСОБА_5 від виховання своєї дитини і як наслідок необхідність застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами у даній справі відсутнє взаємне розуміння щодо підходів та ступені участі батька у вихованні та утриманнія свого сина - ОСОБА_7, який на даний час проживає разом із своєю матір'ю в тому числі і щодо питання виїзду даної дитини за кордон на навчання чи відпочинок.

Будучи заслуханим в ході апеляційного розгляду справи, неповнолітній ОСОБА_7 також фактично це підтвердив.

Нерегулярне виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті аліментів, на розсуд колегії суддів, також не є підставою для позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, оскільки у справі відсутні докази, які б свідчили про те, що останній це робить зловмисно, а не через незадовільний свій майновий стан та наявність у нього на утриманні інших дітей.

Наявний у справі висновок органу опіки та піклування № 08- 1582 від 06.10.2017 року не містить в собі належного обґрунтування щодо необхідності позбавлення відповідача батьківських прав, а має лише констатацію певних фактів та голослівний висновок про необхідність позбавлення ОСОБА_5 батьківських обов'язків.

При цьому, із цього висновку не вбачається, які інші заходи впливу були вчинені органом опіки та піклування раніше по відношенню до відповідача, через неналежне виконанням останнім своїх батьківських обов'язків, у зв'язку із чим виникла потреба у застосуванні самого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських обов'язків.

Суд першої інстанції вірно прийняв до уваги, що батьки неповнолітньої дитини проживають в різних областіх України, а відтак у батька можуть виникати труднощі в організації спілкування з дитиною, які можуть бути узгоджені виключно спільними діями батьків, проте сторонами таких дій не вживається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2017 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, крім випадків, перелічених у частині 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину, з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26.02.2018 року.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.В. Бондаренко

С.С. Шимків