Рішення № 72425307, 15.02.2018, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/59/18

Пр. № 2/621/463/18

Рішення

іменем України

15 лютого 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» НАК «Енергетична компанія України» про зобов’язання здійснити перерахунок заробітної плати та видачі довідки,

в с т а н о в и в:

11.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» НАК «Енергетична компанія України» про зобов’язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати довідку, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його заробітної плати відповідно до норм нормативно-правових актів колишнього Союзу РСР, Кабінету Міністрів УРСР, Держкомпраці України та Укрпрофради відносно оплати праці в зоні відчуження ЧАЕС під час ліквідації наслідків аварії та видати йому, для пред'явлення в Пенсійний фонд України, довідку про заробітну плату встановленого зразку за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 27.05.1986 року по 19.06.1986 року, що складається з виплаченої заробітної плати за роботу в зоні відчуження, 400 крб. премії та інших, визначених довідкою сум.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є ліквідатором ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІ групи. Під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивач отримав посилену дозу іонізуючого випромінювання, внаслідок чого став інвалідом ЧАЕС. Згідно з експертним висновком № 1980, виданим 11.04.1991 року Харківською регіональною міжвідомчою експертною комісією на засіданні № 54 від 10.04.1991 року, у позивача виявлено захворювання, пов'язане з наслідком аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок цього ОСОБА_1 і був визнаний інвалідом ІІ групи. Відтак, він віднесений до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 27.05.1986 року під час роботи позивача на підприємстві відповідача його було призвано на військові збори як військовозобов’язаного і останній виконував державне завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав дозу опромінення у 25 рентген, які виконував до 19.06.1986 року. Після виконання робіт на ЧАЕС позивачу за місцем роботи згідно з довідкою ОСОБА_2 оборони військової частини № 64354 від 19.06.1986 року № 40 підприємством належало до виплати 100% тарифної ставки «Посадового окладу» за період з 27.05.1986 року по 19.06.1986 року. Безпосередньо у 30-ти кілометровій зоні ОСОБА_1 знаходився з 29.05.1986 року по 16.06.1986 року.

Позивачу стало відомо, що заробітна плата та інші виплати на підприємстві відповідача за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була йому нарахована та виплачена без врахування документів які на той час були під грифом «таємно» та для службового користування, а на даний момент є чинними («розсекречені»).

21.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його заробітної плати відповідно до норм нормативно-правових актів колишнього Союзу PCP, Кабінету Міністрів УPCP, Держкомпраці України та Укрпрофради відносно оплати праці в зоні відчуження ЧАЕС під час ліквідації наслідків аварії та видати позивачу, для пред'явлення в Пенсійний фонд України, довідку про заробітну плату встановленого зразку (згідно листа Мінсоцзахисту населення України від 27.02.1996 року № 01-3/244-013-2) за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 27.05.1986 року по 19.06.1986 року, що складається із виплаченої заробітної плати за роботу в зоні відчуження та 400 крб. премії.

У грудні 2017 року ОСОБА_1 отримав відповідь, на зазначену заяву, № 04/7353 від 19.12.2017 року, в якій зазначалося про те, що позивачу була видана довідка згідно рішення суду з урахуванням всіх законодавчих норм, які вказані у його листі. Щодо премії до 400 крб.: відповідно до підп. 3 п. 1 Постанови РМ УPCP і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 вказано: «Держплану СРСР і ОСОБА_2 фінансів СРСР доручено передбачити необхідні кошти на ці цілі». Як вбачається з документу - доручено передбачити. Тобто інформація про фактичне виділення цих коштів та на які саме підприємства – відсутня.

ОСОБА_1 вважав такі дії відповідача неправомірними, у зв’язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні вказувала на те, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною, оскільки 25.08.2016 року Зміївським районним судом Харківської області у справі № 621/1222/16-ц з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав було ухвалено рішення, яким зобов’язано Зміївську ТЕС ПАТ «Центренерго» видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату встановленого зразку за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 27.05.1986 року по 19.06.1986 року. Вказане рішення набрало законної сили. На виконання даного рішення Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» була підготовлена довідка від 12.09.2016 року № 94 та вручена позивачу 13.09.2016 року під розписку. На підставі викладеного, ОСОБА_3 просила закрити провадження по даній справі № 621/59/18-ц.

Суд, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії трудової книжки позивача, останній 24.09.1979 року був прийнятий в електричний цех електрозварником 5 розряду до Зміївської ТЕС (раніше – Зміївська ДРЕС Харківенерго) (а.с. 21-23).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 29.05.1986 року по 19.06.1986 року ОСОБА_1 приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримав дозу випромінювання 25 рентген. На період проходження служби за позивачем було збережено середній заробіток за основним місцем роботи, а також ОСОБА_1 мав право на оплату за виконану роботу (а.с. 11, 12, 13, 14, 19, 20).

Отже, ОСОБА_1 є ліквідатором ЧАЕС І категорії, інвалідом ІI групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями Посвідчення, серії А № 012952, Посвідчення, серії Є № 094589, Посвідчення, серії АА № 331304, Довідки до акту огляду МСЕК, серії ХАР-05 № 003218, а також копією Експертного висновку від 11.04.1991 року № 1980 (а.с. 7, 8, 9, 10).

Встановлено, що 21.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку заробітної плати та надання довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження у 1986 році, встановленого зразку, для пред'явлення її до Пенсійного фонду України (а.с. 16-18).

19.12.2017 року Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1 була направлена відповідь вих. № 04/7353, в якій зазначено, що позивачу раніше вже була видана довідка згідно рішення суду з урахуванням всіх законодавчих норм, які вказані у його листі. Щодо премії до 400 крб. вказано, що відповідно до підп. 3 п. 1 Постанови РМ УPCP і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 вказано: «Держплану СРСР і ОСОБА_2 фінансів СРСР доручено передбачити необхідні кошти на ці цілі». Як вбачається з документу - доручено передбачити. Тобто інформація про фактичне виділення цих коштів та на які саме підприємства – відсутня (а.с. 15).

Суд не погоджується з доводами представника відповідача з огляду на таке.

Правилами ст. 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Якщо розрахунки не було проведено своєчасно, донарахування провадяться при наявності табеля робочого часу (в оригіналі) за період роботи в зоні відчуження, завіреного підприємством, установою чи організацією, що відповідали за проведення конкретних робіт в зоні відчуження, чи іншого документу первинного бухгалтерського обліку, складеного у рік виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про заробіток за роботи (службу) в зоні відчуження, а також на територіях радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами за основним місцем роботи працівників того часу.

ОСОБА_2 праці і соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-21 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» було розсекречено ряд нормативно-правових актів урядів СРСР та УРСР. Серед розсекречених в тому числі і Розпорядження РМ СРСР № 1512-р від 24.06.1986 року, Постанова РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 від 17.06.1986 року.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 року № 09-3751, якщо підприємством було невірно нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження, то підприємство на підставі первинних документів має провести перерахунок заробітної плати згідно із законодавством, розраховану таким чином заробітну плату не індексують і не виплачують, а лише враховують при обчисленні пенсії.

У разі коли підприємством, установою, організацією було неправильно проведено оплату праці осіб, які в період 1986-1990 років брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в даний час підприємство, установа, організація повинні провести перерахунок заробітної плати згідно з чинним законодавством, що передбачено листом ОСОБА_2 праці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 року № 09-3751.

Відповідно до підп. 3 п. 1 Постанови РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 (порядок виплати премії визначено Розпорядженням РМ СРСР № 1512-р від 24.06.1986 року) запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР і розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб., яка враховується при призначенні пенсії.

Пунктом 6 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, встановлено, що в усіх випадках премія, передбачена підп. 3 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 (не більш як 400 крб. на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Аналізуючи вищевказані нормативно-правові акти, позивач має право на оплату праці за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження в період з 29.05.1986 року по 19.06.1986 року, по підвищеним до 100% тарифним ставкам і посадовим окладам, а також право на виплату премії в розмірі 400 крб.

Твердження представника відповідача ОСОБА_3 про те, що позивачу вже було видано довідку встановленого зразку, не приймається судом до уваги, оскільки при ухваленні рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25.08.2016 року були посилання на інші нормативно-правові акти, при виданні Довідки не було врахована премія в розмірі 400 крб., в той час як ОСОБА_2 праці і соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-21 було розсекречено ряд нормативно-правових актів урядів СРСР та УРСР. Крім того, в даному позові ОСОБА_1 заявлено вимоги і про перерахунок його заробітної плати, отже положення п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України не підлягають застосуванню.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 49 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про оплату праці», ОСОБА_2 праці і соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-21, листом Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 року № 09-3751, Постановою РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7, ст. ст. 10, 11, 12, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» НАК «Енергетична компанія України» про зобов’язання здійснити перерахунок заробітної плати та видачі довідки – задовольнити.

Зобов`язати ТЕС ПАТ «Центренерго» НАК «Енергетична компанія України» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до норм нормативно-правових актів колишнього Союзу РСР, Кабінету міністрів УРСР, Держкомпраці України та Укрпрофради відносно оплати праці в зоні відчуження ЧАЕС під час ліквідації наслідків аварії та видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату встановленого зразку за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 27.05.1986 по 19.06.1986, що складається із виплаченої заробітної плати за роботу в зоні відчуження та 400 крб. премії та інших, визначених довідкою сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Судове рішення складено 20.02.2018 року.

Головуючий: