Рішення № 72424880, 13.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/4424/17

Провадження № 2/638/1465/18

13.02.2018 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» про скасування наказу та виплати середнього заробітку за час затримки,-

В С Т А Н О В И В:

22.03.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» про скасування наказу та виплати середнього заробітку за час затримки.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обгрунтовує тим, що з 01.04.2015 року працювала на посаді начальника відділення ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс». Згідно з наказом №13/1-К від 11.01.2017 року її було звільнено з посади за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України. Наказ про звільнення позивачу не надали. Позивач звільнилася і чекала на розрахунок, який її попросили трохи почекати. Керівництво її повідомило, що заробітну плату та трудову книжку їй видадуть після свят. За сімейними обставинами позивач змушена виїхати з м. Харкова і була відсутня з 30.01.2017 р. по 20.02.2017 р. Приїхавши позивач знову звернулася до відповідача з вимогою повернути їй трудову книжку та розрахувати, і їй пообіцяли це зробити якнайшвидше.Трудову книжку позивач отримала 23.02.2017 року. Отримавши трудову книжку позивач дізналася про те, що її без її згоди було переведено на посаду касира (наказ №5593/9-к від 01.12.2016 р.). Враховуючи це, позивач вважає що переведення її на посаду касира без її згоди та подальше звільнення такими, що вчинені з грубим порушенням норм чинного законодавства.

23.03.2017 року Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова позов ОСОБА_1 було залишено без руху.

10.04.2017 року позивачем подано до суду Уточнену позовну заяву на виконання ухвали суду від 23.03.2017 року, якою було усунено недоліки вказані в ухвалі без руху.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.04.2017 року відкрито провадження по справі.

03.08.2017 року ОСОБА_1 плдала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи.25.10.2017 року.

Інтереси позивача також представляє ОСОБА_4, на підставі Договору про надання правової допомоги від 13.03.2017 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001066 від 13.05.2016 року.

25.10.2017 року представником позивача подано клопотання про витребування доказів : копію наказу №13/1-к від 11.01.2017 р.; копію наказу №5593/9-к від 01.12.2016 р.; копію Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. Типова форма N П-10; Копію розрахунку при звільненні ОСОБА_1

Представник позивача подала клопотання про розгляд клопотання про витребування доказів без її участі та просила його задовольнити.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2017 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

11.12.2017 року позивач – ОСОБА_1 подала до суду клопотання, в якому просила стягнути з ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» ( код в ЄДР 36060724) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) витрати на правову допомогу у розмірі 5120,00 грн.

11.12.2017 року представником позивача також подано пояснення з приводу розрахунку середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та проведення остаточного розрахунку – 23218,00 грн.; компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток – 2643,87 грн.

В судове засідання представник позивача та сам позивач не з’явилися, хоча повідомлялися належним чином.

Представник позивача подала до суду заяву в якій просила слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідач по справі повторно повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином і завчасно, про що свідчать матеріали справи.

Також суд звертає увагу, що ухвала про витребування доказів повторно направлялася на адресу відповідача, але так і не була виконана.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.2015 року працювала на посаді начальника відділення ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс».

01.12.2016 року ОСОБА_1 переведена на посаду касира ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» Наказ №5593/9-к від 01.12.2016 року. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена не була, так як доказів на підтвердження того, що її було ознайомлено з наказом про переведення відповідачем надано не було.

11.01.2017 року ОСОБА_1 звільнена за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, наказ № 13/1-к від 11.01.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у постанові від 06.11.92 р. №91, переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. У разі мобілізації власника - фізичної особи свої обов’язки, визначені цією статтею, він повинен виконати протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України, передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, що відповідає вимогам ст.83 КЗпП України.

Позивачем розраховано компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.

Відповідно до розрахунку компенсація за невикористані дні щорічної відпустки складає 2643,87 грн. Середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку складає 23218,00 грн. (а.с. 53)

Стосовно позовних вимог в частині стягнення судових витрат у розмірі 5120,00 грн.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України. За приписами ст. 133, 137 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах — суб’єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивачем у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України надано розрахунок витрачених коштів на правничу допомогу, що склала 5120,00 грн. (а.с.50-52)

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ч. 1 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, а також що рішення ухвалено на її користь, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» судовий збір у розмірі 640, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263, 265,280,281, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» про скасування наказу та виплати середнього заробітку за час затримки – задовольнити.

Визнати незаконним наказ ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Абсолют Фінанс» № 5593/9-к від 01.12.2016 р. та скасувати його.

Виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки та проведення остаточного розрахунку.

Виплатити ОСОБА_1 компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Абсолют Фінанс» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) витрати на правову допомогу у розмірі 5120,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Абсолют Фінанс» судовий зібр у розмірі 640, 00 грн. на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовленння повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення виготовлено 26.02.2018 року.

Суддя: