Рішення № 72424364, 19.02.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/3475/17

Провадження №2/592/128/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання - Мазіної К.С., позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Гриценко Володимира Володимировича про визнання правочину недійсним, зобов'язання повернути кошти та нараховані відсотки, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.3-6, 42-48, 216-219 т.1) і свої вимоги обґрунтовує тим, що в нього були вклади в ПАТ «Банк Михайлівський». Національній банк України і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб встановили, що дії банку «Михайлівський» з коштами громадян є незаконними і зажадали від банку привести свою діяльність у відповідність до чинного законодавства. На виконання цих вимог банк «Михайлівський» 19.05.2016 року здійснив безготівковий переказ грошей громадян на їхні рахунки в тих філіях банку, де ці гроші здавались до каси, і запропонував громадянам переоформити ці гроші за законом, тобто за депозитними договорами на самих цих громадян, якщо внесена раніше сума булла в межах 200000грн., і на рідних, близьких чи знайомих цих громадян ту частину грошей, яка перевищувала 200000 гривень. Готівкові операції в той час банк уже не здійснював, тому оформити гроші готівкою в касі і цим вирішити питання не було можливості. Одна зі співробітниць банку «Михайлівський» зателефонувала йому, розповіла про ситуацію і запропонувала йому прийти до філії банку разом з двома рідними, близькими, чи знайомими, які згодні добровільно і без будь-яких умов і вимог до нього розмістити його гроші на свої депозитні рахунки і потім так само добровільно і без будь-яких умов та вимог до нього повернути йому його гроші. Не розуміючи і не усвідомлюючи всіх аспектів того, що відбулось, він послухав пораду працівників банку «Михайлівський», зателефонував двом своїм знайомим - ОСОБА_5 і ОСОБА_2 і попрохав їх піти з ним до філії банку «Михайлівський» (м.Суми, вул. Воскресенська, 13 Б) і оформити його гроші на їхні депозитні рахунки, а потім повернути йому його гроші. Під час телефонних розмов ОСОБА_5 і ОСОБА_2 добровільно і без будь-яких умов і вимог до нього погодились розмістити його гроші на своїх депозитних рахунках, а потім так само добровільно і без будь-яких умов і вимог до нього повернути йому його гроші. 20.05.2016 року вони всі втрьох відвідали філію банку «Михайлівський» близько 17 години, де ОСОБА_5 і ОСОБА_2 отримали роз`яснення працівників банку щодо цієї ситуації і ще раз підтвердили свою добровільну згоду розмістити його гроші на своїх депозитних рахунках і без будь-яких умов і вимог до нього потім повернути йому його гроші, і після цього тоді ж його гроші в сумі 150000грн. були оформлені на депозитний рахунок ОСОБА_5, а його гроші в сумі сто 158907грн. були оформлені на депозитний рахунок ОСОБА_2, тобто разом разом на ОСОБА_5, і ОСОБА_2, було оформлено 308907грн. Після того, як в листопаді 2016 року були внесені зміни до законодавства про захист ошуканих вкладників, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб почав виплачувати ошуканим вкладникам банку «Михайлівський», зокрема в м.Суми ці виплати здійснюються через філію банку «ПУМБ» (вул.Соборна,32). 22.12.2016 року ОСОБА_5 на виконання їх з ним домовленостей відвідав з ним філію банку «ПУМБ» за вказаною адресою і повернув йому його гроші. В той же час ОСОБА_2 на його численні прохання (зокрема під час їх з нею телефонних розмов 25 і 27.12.2016 року) піти з ним до банку і на виконання їх з нею домовленостей повернути йому його гроші постійно відмовлялась це робити, посилаючись на зайнятість, а 29.12.2016 року сама пішла до філії банку «ПУМБ» (м.Суми, ву. Соборна, 32), оформила його гроші в сумі 158907грн. і нараховані на них відсотки на себе і привласнила їх. В січні 2017 року ОСОБА_2, в поясненнях працівникам поліції заявила, що вона вважає його своїм боржником на суму 200000грн. і забрала його гроші в рахунок погашення цього боргу, якого насправді немає і ніколи не було, так як він ніколи нічого не брав у неї в борг і відповідно не був, не є і не міг бути її боржником. ОСОБА_2 під час здійснення правочину щодо розміщення його грошей на її депозитний рахунок в банку «Михайлівський» застосувала щодо нього обман, а саме приховала від нього існування надзвичайно важливих обставин, які мали вирішальне значення для прийняття ним рішення в тій ситуації і робили неможливим здійснення правочину, вона приховала, що вважає його своїм боржником на суму 200000 грн. ОСОБА_2 скористалась тяжкими обставинами, які в нього склалися, для того, що б привласнити його гроші в сумі 158907грн., і відсотки на них. Розміщення його грошей на депозит ОСОБА_2, сталося на вкрай невигідних для нього мовах, так як воно має наслідком втрату ним своїх грошей через привласнення їх ОСОБА_2 Своїми протиправними і аморальними діями щодо нього ОСОБА_2 вже завдала і продовжує завдавати йому невимовних душевних страждань, принижує його людську і громадянську честь і гідність, прирікає його на постійні переживання через загрозу втрати ним його грошей, через безсилля і безпорадність у зв'язку з неможливістю отримати свої гроші, здійснювати свої права та інтереси щодо своєї власності, гарантовані законом. Позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд ухвалити рішення, яким визнати факт застосування ОСОБА_2 обману, визнати факт, що ОСОБА_2 скористалась тяжкою для нього обставиною, визнати недійсним правочин від 20.05.2016 року щодо розміщення його грошей в сумі 158907грн. на депозит ОСОБА_2 в банку «Михайлівський», зобов'язати ОСОБА_2 повернути йому його гроші в сумі 158907грн., і відсотки, нараховані на них, стягнути додатково з ОСОБА_2 158907грн., в рахунок подвійного відшкодування збитків за застосування обману, стягнути з ОСОБА_2, 200000грн., як компенсацію моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач вказані позовні вимоги підтримав в повному обсязі з зазначених в позові підстав та просив їх задовольнити, додатково пояснивши, що він є інвалідом 2 групи з дитинства, проживає один і в травні 2016 року, хвилюючись за втрату своїх грошей він розгубився і вимушений був переоформити вклад на своїх знайомих ОСОБА_5 і ОСОБА_2 Відповідач застосувала щодо нього обман, оскільки не повідомила, що вважає його своїм боржником. 25.12.2016 року і 27.12.2016 року він телефонував ОСОБА_2 і вона під різними приводами відмовлялася йти до банку, щоб віддати йому вклад, вимагала від нього винагороду за повернення коштів.

Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала заперечення на позов в якому зазначено, що вона не згодна з вимогами позивача ОСОБА_1, так як це є її кошти, зароблені протягом сорока одного року сумлінної праці. В травні 2011 року вона передала в борг ОСОБА_1 кошти в сумі 200000грн. на строк півроку. При цьому були присутні Безсокирний (на цей час він помер) та ОСОБА_6 З ОСОБА_1 вони обмінялися розписками. Позивач сказав, що поклав кошти до банку «Михайлівський». ЇЇ розписка була в ОСОБА_1, а розписка ОСОБА_1 в неї. В травні 2016 року ОСОБА_1 повернув їй кошти в сумі 158907грн. переоформивши на неї вклад, він сказав, що повертає їй 158907грн. Працівник банку «Михайлівський» передав їй договір для підписання. Особисто вона коштів в сумі 158907грн. на депозит банку не вносила. Залишок коштів в сумі 41000грн. ОСОБА_1 також їй повернув. Просила в позові відмовити.

В судове засідання представники ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю., Гриценко В.В. не з'явилися. Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайліський» Гриценко В.В. надійшло письмове пояснення, в якому зазначено, що 11.01.2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» був укладений договір №980-019-000173815. Згідно договору укладеного між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», позивачем було передано 45500грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». 19.05.2016 року з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачу було здійснено повернення 45639,23грн. на його банківський рахунок. 01.02.2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» був укладений договір №980-019-000183897. Згідно договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», позивачем було передано 154100грн., у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». 19.05.2016 року з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачу було здійснено повернення 154571,52грн. на його банківський рахунок. 06.05.2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» був укладений договір № 980-019-000234498. Згідно договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», позивачем було передано 111500грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». 19.05.2016 року з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачу було здійснено повернення 112267,95грн. на його банківський рахунок. 18.05.2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» був укладений договір №980-019-000241547. Згідно договору укладеного між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачем було передано 151000грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр». 19.05.2016 року з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» позивачу було здійснено повернення 151000грн. на його банківський рахунок. 20 травня 2016 року позивач отримав готівку з поточного рахунку в розмірі 308907грн. 20 травня 2016 року ОСОБА_5 через касу ПАТ «Банк Михайлівський» залучив кошти в сумі 1500000грн. на депозит згідно договору №980-019-000243315. 20 травня 2016 року ОСОБА_2 через касу ПАТ «Банк Михайлівський» залучила кошти в сумі 158907грн. на депозит згідно договору №980-019-000243503. Рішенням Правління НБУ №124-рш від 12.07.2016 року, оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський». На підставі Рішення НБУ №124-рш виконавчою дирекцією ФГВФО винесено Рішення №1213 від 12.07.2016 року згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський». Вході перевірки банківських операцій комісією було прийнято рішення про розблокування рахунків ОСОБА_5 на суму 150049,49 гривень; ОСОБА_2 на суму 158959,43 гривень та внесення змін до відповідного переліку. На підставі прийнятого рішення, відповідні зміни були направлені Фонду для прийняття рішення про включення відомостей про рахунок ОСОБА_5 та ОСОБА_2 до загального реєстру. Щодо змісту позову ОСОБА_1, яким описуються приватні відносини між громадянами, то ПАТ «Банк Михайлівський» не володіє даною інформацією, що виключає можливість надання будь-яких пояснень з даного приводу. Просили розглянути справу за відсутності їх представника.

Свідок ОСОБА_5, знайомий ОСОБА_1, пояснив, що 19.05.2016 року йому зателефонував ОСОБА_1 і попрохав допомогти (переоформити вклад). 20.05.2016 року він прибув до банку «Михайлівський» і погодився переоформити кошти ОСОБА_1 в сумі 150000грн. на себе. Працівники банку переоформили і він передав ОСОБА_1 оригінал договору. В той же день прийшла до банку ОСОБА_2 і також оформила на себе частину коштів ОСОБА_1 Ніяких вимог ОСОБА_2 не висувала. В 20-х числах грудня 2016 року він повернув кошти ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7, знайомий ОСОБА_1, пояснив, що 19.05.2016 року йому зателефонував ОСОБА_1 і попрохав оформити на себе частину вкладу. Але він був на роботі в цей день і не міг приїхати. Потім зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що знайшов іншу людину.

Свідок ОСОБА_6, знайомий ОСОБА_2, пояснив, що в травні 2011 року ОСОБА_2 передала кошти ОСОБА_1 в сумі 200000грн. ОСОБА_2 надала кошти ОСОБА_1 в борг. Розписку писав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 писала розписку, що надає кошти. Кошти передавалися в борг на два роки.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що 2,5 років тому назад він познайомився з ОСОБА_1 Він позичив кошти ОСОБА_1 в сумі 3000грн.

Свідок ОСОБА_9, яка працювала менеджером по обслуговуванню клієнтів ПАТ «Банк Михайлівський», пояснила, що в травні 2016 року працівники банку приймали по 200 клієнтів в день. Хтось переоформляв кошти, хтось забирав кошти. Оскільки було обмеження по виплаті вкладів, клієнти переоформляли вклади на кількох осіб, щоб була сума вкладу не більше 200000грн. Відносно ОСОБА_1 вона пам'ятає, що була велика сума, але які саме дії відбувалися щодо вкладу ОСОБА_1, вона не пам'ятає. Працівники банку не пропонували переоформляти вклади, це пропонували самі клієнти.

Свідок ОСОБА_10, яка працювала касиром в Сумському відділенні ПАТ «Банк Михайлівський» пояснила, що відносно укладених договорів між банком і ОСОБА_1 вона нічого не пам'ятає, було дуже багато клієнтів. В її обов'язки як касира входило прийняти або видати гроші згідно оформлених документів. Їй невідомо, чи була інформація від працівників банку розбивати суму вкладу на кілька сум, не більше 200000грн., вона здійснювала всі операції згідно касових документів.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 ухвалою суду у ПАТ «Банк Михайлівський» була витребувана інформація про склад працівників ПАТ «Банк Михайлівський» в Сумському відділенні та інформація щодо необхідності переоформляти суму вкладу, яка перевищувала 200000грн.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 ухвалою суду від 10 липня 2017 року були вжиті заходи забезпечення позову і накладений арешт на грошові кошти в сумі 158 907грн., які розміщені на рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відсотки, нараховані на них.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, показання свідків, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» було укладено ряд договорів щодо передачі у власність ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» грошових коштів і зобов'язання останнього повернути позивачу кошти та виплатити проценти: №980-019-000234498 від 06.05.2016 року на суму 48500грн., договір №980-019-000241547 від 18.05.2016 року на суму 151000грн. Згідно з цими договорами повернення коштів повинно було здійснюватися на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» НОМЕР_1.

Крім того, за інформацією ПАТ «Банк Михайлівський» між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» укладений договір №980-019-000173815 від 11.01.2016 року на суму 45500грн. Щодо договору №980-019-000234498 від 06.05.2016 року з ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» ПАТ «Банк Михайлівський» повідомив про укладення договору на суму 111500грн. За цими договорами повернення коштів повинно було здійснюватися на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» НОМЕР_1. 19.05.2016 року ОСОБА_1 здійснювалася виплата процентів за договором №980-019-000173815 від 11.01.2016 року з ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" на суму 139,23грн., та процентів по договору №980-019-000234498 від 06.05.2016 року з ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" на суму 767,95грн.

Викладені обставини підтверджуються копіями договорів, наданих позивачем (а.с.176-180 т.1) та виписками по особовим рахункам позивача ОСОБА_1, наданими уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.202-203 т.1).

Позивач ОСОБА_1 не заперечував факти щодо укладення таких договорів.

Згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.203 т.1) позивачу ОСОБА_1 повернені кошти та сплачені відсотки на його рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» за вказаними договорами на суму 308907грн.18коп. і видана готівка в зазначеній сумі.

Сума 308907грн. складається з наступних сум за вищевказаними договорами: 45500грн.+111500грн.+151000грн.+139,23грн.+767,95грн.=308907грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с.203 т.1).

Відповідно до заяви на видачу готівки від 20.05.2016 року (а.с.15 т.1) позивач ОСОБА_1 отримав готівкою 308 907грн.

Згідно з п.3.2 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 01.06.2011 року №174 зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція) банк (філія, відділення) видає з операційної каси готівку національної валюти за такими видатковими касовими документами: за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків. Пунктом 3.13. цієї Інструкції передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний (зобов'язана/зобов'язане) надати у вигляді паперового або електронного документа клієнту після завершення видачі готівки один примірник видаткового касового документа (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, інше) відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи.

Відповідно до п.3.5. Інструкції банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє:1) повноту заповнення реквізитів на документі;2) наявність власноручних підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам або наявність ЕЦП відповідальних осіб банку (філії, відділення), їх відповідність вимогам до ЕЦП, прирівняного до власноручного підпису; 3) належність пред'явленого паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів) отримувачу, відповідність даних паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів) тим даним, що зазначені в касовому документі (для нерезидентів - номер (та за наявності - серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство);4) відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вимогам законодавства України - у разі отримання готівки за довіреністю;5) наявність власноручного підпису або ЕП отримувача.

Отже, заява на видачу готівки є видатковим касовим документом, що підтверджує видачу готівки з каси банку та отримання коштів.

Позивач ОСОБА_1 наполягає на тій обставині, що вказана сума - 308907грн. йому з каси банку готівкою не видавалася.

Досліджені документи, зокрема заява на видачу готівки, заповнена відповідно до вимог Інструкції, з підписом ОСОБА_1 як отримувача коштів, виписка з особового рахунку позивача підтверджують отримання позивачем готівкових коштів в сумі 308907грн. в ПАТ «Банк Михайлівський».

В письмових поясненнях Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» В.В.Гриценко зазначив, що позивач отримав готівку з поточного рахунку в розмірі 308907грн. (а.с.199 т.1).

Допитані як свідки працівники банку ОСОБА_9, ОСОБА_10 не підтвердили фактів щодо переоформлення вкладу ОСОБА_1 в безготівковому порядку на інших осіб, щодо вкладів ОСОБА_1 вони нічого конкретно не можуть повідомити. Свідок ОСОБА_9 зазначила, що працівники банку не пропонували переоформляти вклади, ця пропозиція була саме від клієнтів.

В позовній заяві позивачем ОСОБА_1 не заявлена вимога щодо встановлення у правових відносинах між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» факту, що ним не отримувались готівкові кошти з каси банку в сумі 308907грн.

20.05.2016 року ОСОБА_5 через касу ПАТ «Банк Михайлівський» залучив кошти в сумі 150000грн. на депозит згідно договору №980-019-000243315 (а.с.54-55 т.1). 20.05.2016 року ОСОБА_2 через касу ПАТ «Банк Михайлівський» залучила кошти в сумі 158907грн. на депозит згідно договору №980-019-000243503 (а.с.51-52 т.1)

Свідок ОСОБА_5 вказав на те, що на прохання ОСОБА_1 він переоформив на себе частину вкладу позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» на суму 150000грн. і повернув кошти в зазначеній сумі ОСОБА_1 в грудні 2016 року.

Жодних письмових договорів між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 щодо вкладення коштів в сумі 158907грн. ОСОБА_2 на депозит до ПАТ «Банк Михайлівський», не укладалося.

З 23 травня 2016 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Рішенням правління НБУ №124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.209-212 т.1).

На підставі рішення НБУ №124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення №1213 від 12.07.2016 року, згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено уповноважену особу Фонду. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду Волкову О.Ю., Гриценко В.В. (а.с.213 т.1).

Відомості по вкладам ОСОБА_5 на суму 150049,49грн. та ОСОБА_2 на суму 158959,43грн. були включені до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті (а.с.206, 208 т.1).

ОСОБА_5 отримав вклад у зазначеній сумі через ПАТ «ПУМБ» та передав кошти позивачу, що підтвердив при допиті як свідок в судовому засіданні.

ОСОБА_2 відмовилася передати позивачу кошти в сумі 158907грн., які надійшли на її рахунок в ПАТ «ПУМБ» за процедурою виплати коштів вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. ОСОБА_2 оформила кошти на банківський вклад в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» , станом на 26.07.2017 року сума вкладу становила 149817,28грн. (а.с.158 т.1).

Відмову щодо повернення коштів ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що в 2011 році надала кошти в сумі 200000грн. в борг ОСОБА_1 і позивач таким чином шляхом переоформлення на неї коштів в сумі 158907грн. повернув їй борг і залишок коштів в сумі 41000грн. також повернув їй в грудні 2016 року.

Згідно з ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

ОСОБА_2 стверджувала, що ОСОБА_1 написав її відповідну розписку, а при отриманні від позивача коштів вона знищила цю розписку. Позивач ОСОБА_1 ці обставини заперечував повністю, зазначивши, що він не мав перед ОСОБА_2 жодних боргових зобов'язань.

Відповідач ОСОБА_2 не надала належних, допустимих доказів в підтвердження, що вона надавала в позику позивачу кошти в сумі 200000грн. Показання свідка ОСОБА_6 не є допустимим доказом.

Згідно з ст.545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Такий борговий документ у позивача відсутній, відповідач ОСОБА_2 пояснила, що такий документ був нею знищений.

Отже, відповідачем ОСОБА_2 не доведена передача коштів в сумі 200000грн. за договором позики позивачу ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір депозиту, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівський» на суму 158907грн., обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 під час розміщення його коштів на депозитний рахунок в банку «Михайлівський» застосовувала щодо нього обман, приховавши, що вона вважає його своїм боржником на суму 200000грн., а також скористалася тяжкими обставинами, що в нього склалися: загроза втратити велику суму грошей, оскільки поверталися кошти зі вкладів на суму не більше 200000грн., в протилежному випадку він міг би втратити частину коштів. Позивач просить визнати недійсним договір між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівський» щодо розміщення його коштів на підставі ст. ст.230, 233 ЦК України.

Згідно з ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину.

Одна із сторін договору навмисно вводить іншу сторону цього ж договору в оману. Тобто, необхідний елемент введення в оману саме договірною стороною, оскільки суб'єктом обману для визнання правочину недійсним за ст..230 ЦК України є лише одна із сторін правочину.

В даному випадку, сторонами правочину - договору банківського вкладу (депозиту) від 20.05.2016 року є ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідач ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного депозитного договору від 20.05.2016 року, між ним та ОСОБА_2 не укладався письмовий правочин відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для твердження, що оспорюваний договір депозиту, сторонами якого є банк та відповідач, був укладений внаслідок обману.

Згідно з ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини та на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно.

Тобто, при укладенні договору під впливом тяжкої обставини одна із сторін правочину діє під впливом такої обставини.

Оспорюваний правочин - депозитний договір був укладений між банком і ОСОБА_2, стороною цього правочину ОСОБА_1 не є. Отже, за таких умов є необґрунтованими доводи позивача про визнання недійсним депозитного договору за ст.233 ЦК України.

Отже, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання оспорюваного договору №980-019-000243503 від 20.05.2016 року, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_2, недійсним.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_2 повернути кошти в сумі 158907грн. та нараховані на них відсотки позивач обгрунтовує застосуванням наслідків недійсності оспорюваного договору.

Оскільки відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним оспорюваного договору, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_2 повернути кошти в сумі 158907грн. та вимоги про стягнення збитків у подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди, які є похідними від вимоги про визнання недійсним договору.

Згідно з ч.9 ст.158 ЦПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 липня 2017 року щодо накладення арешту на грошові кошти в сумі 158 907грн., які розміщені на рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відсотки, нараховані на них, підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.215, 216, 230, 233, 1047 ЦК України, Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 01.06.2011 року №174 зі змінами та доповненнями, ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Гриценко Володимира Володимировича про визнання правочину недійсним, зобов'язання повернути кошти та нараховані відсотки, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, за необгрунтованістю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 10 липня 2017 року щодо накладення арешту на грошові кошти в сумі 158 907грн., які розміщені на рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відсотки, нараховані на них.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко