Постанова № 72423322, 15.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1179/18

Номер справи місцевого суду: 523/1121/17

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Черевка П.М.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Бахірко А.Г.,

за участю: представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради - Славова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2017 року за позовом ОСОБА_4 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Одеської міської ради про скасування розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про зобов`язання відновити у черзі на квартирному обліку та стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И Л А:

24 січня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Суворовської районної адміністрації ОМР про скасування розпорядження Суворовської районної адміністрації ОМР про зобов`язання відновити у черзі на квартирному обліку та стягнення судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що батько позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 10.05.2006р. мати позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_9 позбавлена батьківських прав, так як вона ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини та була хронічним наркоманом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_9 померла.

З 2000 року позивач ОСОБА_4 жебракував у м. Одесі. Представники благодійного фонду "Наш світ" залишили його на утриманні та вихованні фонду.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації ОМР №2264 від 14.09.2006р. неповнолітнього ОСОБА_4, було направлено на виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу сім'ї ОСОБА_10, так як йому було надано статус дитини-сироти.

Угодою про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10, укладеною між виконавчим комітетом ОМР та ОСОБА_10 до дитячого будинку було влаштовано ОСОБА_4, його було зареєстровано за місцем фактичного проживання та реєстрації матері - виховательки ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2.

У зв'язку з досягненням 16-ти річного віку, позивача ОСОБА_4 з 27 лютого 2009 року було взято на квартирний облік за місцем реєстрації та фактичного проживання при Суворовській районній адміністрації ОМР складом сім'ї 1 (один) чоловік.

Порядковий номер черги по загальній групі - 4 902, по пільговій - 189, як вихованця дитячого будинку, у списку дітей - сиріт - №5.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.06.2010р. № 359 для поліпшення умов виховання та перебування вихованців ДБСТ сім'ї ОСОБА_10 було надано житлове приміщення загальною площею 343,50 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Після переїзду дитячого будинку до зазначеного службового житла, всі вихованці ДБСТ сім'ї ОСОБА_10, були зняті з реєстрації АДРЕСА_2 у м. Одесі, та здійснили реєстрацію свого місця проживання за новою адресою.

02 березня 2011 року позивача ОСОБА_4 було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, та 28.03.2011р. зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому розпорядженням Суворовської районної адміністрації ОМР №851р від 28.10.2016р. позивача ОСОБА_4 було знято з квартирного обліку, на якому він перебував по загальній черзі з правом позачергового надання житла як дитина-сирота у зв'язку зі зняттям з реєстрації та зміною місця проживання.

Не погодившись із зазначеним розпорядженням, ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом та просив його задовольнити з наведених у позовній заяві правових підстав.

Представник відповідача Суворовської районної адміністрації ОМР в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, представник третьої особи Служби у справах дітей ОМР заперечував проти задоволення позову.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2017 року узадоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції представник відповідача Суворовської районної адміністрації ОМР не з'явився, але про розгляд справи він сповіщався належним чином та завчасно. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка належним чином повідомленого відповідача у судове засідання не перешкоджає розглядові справи та доступі до суду апеляційної інстанції.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі за таких підстав.

Відповідно до ст. 40 ЖК УРСР, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів (ст. 36 ЖК УРСР).

Згідно ст. 43 ЖК УРСР, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Перелік категорій осіб, які мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями позачерговиків, міститься в абз. 2 ч. 1 ст. 46 ЖК УРСР.

Частиною першою цієї статті визначено перелік осіб, яким жилі приміщення надаються поза чергою, зокрема, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», житловий фонд соціального призначення - сукупність соціального житла, що надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту; соціальне житло - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк; соціальний квартирний облік - облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло і перебувають у черзі на його отримання.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що соціальний квартирний облік здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування за місцем проживання громадян (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - за місцем походження або проживання дітей такої категорії до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.

У разі, якщо діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи із їх числа не мають впорядкованого житла або їх вселення до приміщень, що зберігаються за ними, неможливе (знищення, пошкодження тощо), вони позачергово забезпечуються впорядкованим житлом за місцем їх народження або проживання до моменту влаштування у сім'ї громадян або до відповідних закладів у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».

Відповідно до ст. 1 Закону України від 13.01.2005р. №2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», соціальне житло - жила площа, яка надається за нормами державних соціальних стандартів відповідно до законодавства за рахунок державного та/або комунального житлового фонду.

Статтями 4, 7, 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови їм у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.

Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Порядок забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа затверджується Кабінетом Міністрів України.

Соціальне житло, що надається дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа для проживання, має відповідати санітарним і технічним вимогам.

У п.1 Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №682, зазначено, що взяття громадян на соціальний квартирний облік (далі - облік) здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування за місцем проживання громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) житлових будинків з житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.

Взяття на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за їх заявою.

Згідно Порядку надання соціального житла, а також урахування площі житла, що перебуває у власності громадянина, якому надається квартира або садибний (одноквартирний) житловий будинок з житлового фонду соціального призначення , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №682 від 23.07.2008 року, житлове приміщення з житлового фонду соціального призначення (далі - соціальне житло) безоплатно надається громадянинові та членам його сім'ї, що перебувають разом з ним на соціальному квартирному обліку (далі - облік), за рішенням органу місцевого самоврядування, який веде облік, у порядку черговості (позачергово, першочергово або в порядку загальної черги) за умови підтвердження громадянином підстав для отримання такого житла.

Надання громадянинові житлового приміщення з житлового фонду соціального призначення здійснюється за нормою, встановленою органом місцевого самоврядування, який надає таке житло, але не менше мінімальних норм, які встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008р. №219.

Орган місцевого самоврядування не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати виявлення можливості надання соціального житла письмово повідомляє про це громадянинові, що перебуває на обліку і має право на його отримання, із зазначенням переліку документів, які необхідно подати для підтвердження такого права, та строку їх подання.

Орган місцевого самоврядування у разі прийняття рішення про надання громадянинові соціального житла вручає (надсилає) йому не пізніше ніж протягом семи робочих днів повідомлення із зазначенням дати прийняття і номера такого рішення разом із запрошенням укласти договір найму соціального житла (далі - договір найму).

Орган місцевого самоврядування інформує щороку територіальну громаду про надання соціального житла шляхом оприлюднення реєстрів укладених договорів на власній офіційній веб-сторінці та у місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж до 20 січня року, що настає після складення списків (п.п. 8-10 Порядку).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 року, його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.27).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року його батько ОСОБА_8 помер (а.с.28).

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 10.05.2006 року, його матір ОСОБА_9 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4, рішення набрало законної сили 20.05.2006 року (а.с.26);

ІНФОРМАЦІЯ_2 року його матір ОСОБА_9 померла (а.с.29).

Розпорядженням Приморської районної адміністрації №2264 від 14.09.2006 року неповнолітнього ОСОБА_4, було направлено на виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу сім'ї ОСОБА_10, так як йому було надано статус дитини-сироти (а.с.17).

Угодою про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10, укладеною 22.08.2006р. між виконавчим комітетом Одеської міської ради та матір'ю-вихователькою дитячого будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10, яка проживала за адресою: АДРЕСА_2, до дитячого будинку були влаштовані позбавлені батьківського піклування діти - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.30).

Діти - сиріти, так як у них не було власного житла до влаштування до ДБСТ сім'ї ОСОБА_10, були зареєстровані за місцем фактичного проживання та реєстрації матері - виховательки ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2.

У зв'язку з досягненням 16-ти річного віку, позивача ОСОБА_4 з 27.02.2009р. було взято на квартирний облік за місцем реєстрації та фактичного проживання при Суворовській районній адміністрації складом сім'ї 1 (один) чоловік.

Порядковий номер черги по загальній групі - 4 902, по пільговій -189, як вихованця дитячого будинку, у списку дітей - сиріт - №5, що підтверджується копією довідки Суворовської районної адміністрації від 29.02.2016р. №61 (а.с. 18).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №359 від 10.06.2010р., внесено зміни до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №343 від 22.08.2006р. «Про створення дитячого будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10», викладено п. 1 у редакції: «Створити на базі сім'ї ОСОБА_10 дитячий будинок сімейного типу за адресою: АДРЕСА_1». Укласти додаткову угоду до угоди «Про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10», затвердженої рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2006р. №343 «Про створення дитячого будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10» щодо надання приміщення дитячому будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10, загальною площею 343,50 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31).

09 серпня 2010 року між виконавчим комітетом Одеської міської ради та матір'ю-вихователькою ОСОБА_10 укладено акт прийому-передачі житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Відповідно до довідки КП ЖКС «Північний» №218 від 09.02.2009р., ОСОБА_4 з 13.07.2007р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.74).

Відповідно до довідки ДПТНЗ «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури» №137-у від 11.02.2009р., ОСОБА_4 навчається в ДПТНЗ «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури», денна форма навчання, строк закінчення ліцею - 30.06.2011р. (а.с.72).

Відповідно до довідки КП «ОМБТІ та РОН» №54453.63 від 13.02.2009р., нерухоме майно на праві приватної власності за ОСОБА_4 не зареєстровано (а.с.72).

23 лютого 2009 року, ОСОБА_4 звернувся до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про постановку на квартирний облік (а.с.73).

Відповідно до витягу з розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 27.02.2009р. №112р, ОСОБА_4 поставлено на квартирний облік складом сім'ї один чоловік по загальній групі черговості з правом на пільгу як особа, яка повернулася з дитячого державного закладу (а.с.71).

Відповідно до листа Суворовської районної адміністрації ОМР №01-04-1/1162 від 03.04.2009р., ОСОБА_4 поставлений на квартирний облік за місцем проживання при Суворовської районної адміністрації ОМР з 27.02.2009р. складом сім'ї один чоловік. Порядковий номер черговості по загальній групі - 5169, як вихованець дитячого будинку, по списку дітей-сиріт - 9 (а.с.56).

Відповідно до витягу з розпорядженням Суворовської районної адміністрації ОМР від 28.10.2016р. №851р, ОСОБА_4 знято з квартирного обліку складом сім'ї один чоловік по загальній та позачерговій групі черговості як дитина-сирота у зв'язку зі зняттям з реєстрації: підстава: лист Служби у справах дітей ОМР від 26.09.2016р. №697 та довідка КП ЖКС «Північний» №3919 від 26.10.2016р. про зняття ОСОБА_4 з реєстрації (а.с.22).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №212 від 28.07.2016р., припинено дію угоди про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10 від 22.08.2006р., виселено родину ОСОБА_10 з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35).

Відповідно до листа Служби у справах дітей ОМР від 26.09.2016р. №09/697 ОСОБА_4 має бути взятий на квартирний облік по Березівському району Одеської області як адміністративно-територіальній одиниці, яка є місцем його походження та проживання до влаштування в сім'ю ОСОБА_10 та є підставою для зняття з квартирного обліку (а.с.23).

Відповідно до довідки КП ЖКС «Північний» №3919 від 26.10.2016р., ОСОБА_4 знятий з реєстрації 02.03.2014р. в АДРЕСА_1 (а.с.24).

Відповідно до листа Суворовської районної адміністрації ОМР №Х-1435 від 01.11.2016р., розпорядженням Суворовської районної адміністрації ОМР від 28.10.2016р. №851р ОСОБА_4 знято з квартирного обліку по загальній черзі з правом позачергового надання житла у зв'язку зі зняттям з реєстрації та зміною місця проживання (а.с.20).

Відповідно до листа Служби у справах дітей ОМР від 28.11.2016р. №09/9933, позивача повідомлено, що надати копію листа Служби у справах дітей ОМР від 26.09.2016р. №697 немає можливості, оскільки вказаний лист не направлявся (а.с.25).

Позивач ОСОБА_4 відповідно до довідки про склад сім'ї та реєстрацію №1370 від 15.08.2017р., проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час (а.с.119).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача ОСОБА_4 розпорядженням Суворовської районної адміністрації ОМР від 28.10.2016р. №851р знято з квартирного обліку по загальній черзі з правом позачергового надання житла у зв'язку зі зняттям з реєстрації та зміною місця проживання правомірно.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.

У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України, що набрав чинність з 15 грудня 2017 року, зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічні положення містяться в статтях 10, 60 ЦПК України (2004р.).

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Аналогічні положення містяться у статті 212 ЦПК України (2004р.).

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Аналогічні положення містяться у статті 57 ЦПК України (2004р.).

Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак в порушення положень ст. ст. 12, 81, 263, 264 ЦПК України суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та не надав правильної оцінки наявним у справі доказам.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку докази були досліджені судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, тому апеляційний суд має законні підстави для встановлення обставин, що мають значення для справи, та дослідження й оцінки наявних у справі доказів.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивач ОСОБА_4 був зобов'язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а відповідач - ті обставини, на які він посилався як на заперечення проти позову.

З матеріалів справи вбачається, що після переїзду дитячого будинку до зазначеного службового житла, всі вихованці ДБСТ сім'ї ОСОБА_10, були зняті з реєстрації АДРЕСА_2 у м. Одесі, та була здійснена реєстрацію місця їх проживання за новою адресою ДБСТ сім'ї ОСОБА_10

02 березня 2011 року позивача ОСОБА_4 було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, та 28.03.2011 року та зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог діючого на той час законодавства, 27 лютого 2009 року, позивача ОСОБА_4 правомірно було взято на квартирний облік, саме Суворовською районною адміністрацією ОМР, так як фактично він проживав у дитячому будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 та був там зареєстрований з 13 липня 2007 року.

Виключення позивача ОСОБА_4 зі списку громадян, які користуються правом на позачергове одержання жилих приміщень, можливо лише у випадку необґрунтованого включення до нього або втрати права на позачергове одержання жилого приміщення, що передбачено ч. 2 ст. 42 ЖК УРСР.

При цьому розпорядженням Суворовської районної адміністрації № 851р від 28.10.2016р. позивача ОСОБА_4 було знято з квартирного обліку, на якому він перебував по загальній черзі з правом позачергового надання житла як дитина-сирота у зв'язку зі зняттям з реєстрації та зміною місця проживання.

На його звернення на ім'я Одеського міського голови щодо виділення йому соціального житла, на яке він має право у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом ОМР рішення від 28.07.2016р. №212 про припинення дії угоди про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу сім'ї ОСОБА_10, яким родина ОСОБА_10 була виселена з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без забезпечення дітей-сиріт соціальним житлом, в тому числі і позивача, ОСОБА_4, який був повідомлений листом-відповіддю від 01.11.2016р. №Х-1435 про зняття його з квартирного обліку.

На засідання громадської комісії з житлових питань 28.10.2016р. в порушення вимог ст. 47 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і наданні їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1994р. №470, позивача не запрошували, тому це питання було вирішено за його відсутністю, що порушує його законне право щодо участі у розгляді питання про виключення зі списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

Підставою для зняття позивача ОСОБА_4 з квартирного обліку зазначені лист Служби у справах дітей ОМР від 26.09.2016р. №697 та довідка КП «ЖКС «Північний» дільниці №9 №3919 від 26.10.2016р..

У довідці КП «ЖКС «Північний» дільниці №9 №3919 від 26.10.2016р. міститься недостовірна інформація щодо дати зняття позивача ОСОБА_4 з реєстрації 02.03.2014р., хоча фактично зняття з реєстрації відбулось 02.03.2011р., однак комісію дана обставина залишена без уваги.

Отримавши цю інформацію, позивач ОСОБА_4 письмово звернувся до Служби у справах дітей ОМР та отримав відповідь від 28.11.2016р. №9933, з якої вбачається, що Службою у справах дітей ОМР на адресу Суворовської районної адміністрації ОМР лист від 26.09.2016р. №697 не направлявся, хоча саме цей лист й слугував підставою для прийняття рішення про зняття позивача ОСОБА_4 з квартирного обліку.

З листа Служби у справах дітей від 26.09.2016р. №697, який слугував підставою для прийняття рішення про зняття позивача ОСОБА_4 з квартирного обліку, вбачається, що рішенням виконавчого комітету ОМР від 28.05.2015р. №136 у зв'язку з досягненням відповідного віку та припиненням навчання його було виведено зі складу вихованців дитячого будинку сімейного типу, тобто право на перебування у дитячому будинку сімейного типу позивач втратив ще у 2015 році.

Однак питання про забезпечення позивача ОСОБА_4 впорядкованим соціальним житлом не було вирішено, а ні органом опіки та піклування, а ні Службою у справах дітей ОМР, на яку, відповідно до Положення про Службу у справах дітей ОМР покладено обов'язок здійснення контролю за виконанням рішень органів опіки та піклування щодо захисту житлових та майнових прав дітей - сиріт.

З відповіді начальника Служби у справах дітей ОМР ОСОБА_16 вбачається, що Служба у справах дітей, розглядаючи звернення позивача ОСОБА_4 до міського голови щодо забезпечення позачергово впорядкованим соціальним житлом, доходить помилкового висновку про те, що з урахуванням змін у діючому законодавстві, які відбулися з 01.07.2010р., позивач ОСОБА_4 мав бути взятий на квартирний облік за місцем його походження, та замість захисту законних житлових прав, просить сприяння у вирішенні питання щодо надання ОМР доручення Суворовській районній адміністрації ОМР здійснити перевірку законності перебування ОСОБА_4 на квартирному обліку при Суворовській районній адміністрації.

Копію листа Служби у справах дітей ОМР на ім'я заступника міського голови від 26.09.2016р. №09/697 позивач ОСОБА_4 отримав від Суворовської районної адміністрації на свій запит щодо надання копій документів, які були підставою для зняття з квартирного обліку.

Колегія суддів вважає, що твердження у листах Служби у справах дітей ОМР від 26.09.2016р. №09/397 та від 05.10.2016р. №716/1 стосовно того, що після зміни реєстрації місця проживання позивач ОСОБА_4 має бути взятий на квартирний облік по Березівському району Одеської області як адміністративно-територіальній одиниці, яка є місцем його походження та проживання до влаштування в сім'ю ОСОБА_10 та є підставою для зняття його з квартирного обліку, є помилковими й формальними, оскільки зміни та доповнення до ст. 39 ЖК УРСР та ст. 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» стосовно порядку взяття на облік потребуючих поліпшення житлових умов дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, а також осіб з їх числа щодо взяття їх на облік за місцем їх походження або проживання до влаштування в сімї громадян, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, внесені згідно Закону України №2394 від 01.07.2010р., тобто вже після взяття позивача ОСОБА_4 на квартирний облік Суворовською районною адміністрацією ОМР 27 лютого 2009 року.

Аналізуючи зазначені норми права, обставини справи, які мають значення для її вирішення, наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що перебування позивача ОСОБА_4 у ДБСТ сім'ї ОСОБА_10 мало тимчасовий характер (до досягнення ним 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І-ІV рівнів акредитації - до його закінчення), тому його переїзд та перереєстрацію разом з ДБСТ сім'ї ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 неможливо вважати виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту в розумінні ч. 2 ст. 40 ЖК України.

Виключення позивача ОСОБА_4 зі списку громадян, які користуються правом на позачергове одержання жилих приміщень, можливо лише у випадку необґрунтованого включення до нього або втрати права на позачергове одержання жилого приміщення, однак жодний з цих випадків не визначений розпорядженням Суворовської районної адміністрації ОМР №851р від 28.10.2016 року як підстава для зняття з квартирного обліку.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України, частина 1 статті 4 ЦПК України).

За таких обставин, виконуючи повноваження суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що у Суворовської районної адміністрації Одеської ОМР не було законодавчо встановлених підстав для зняття позивача ОСОБА_4 з квартирного обліку, на якому він перебував по загальній черзі з правом позачергового надання житла як дитині-сироті у зв'язку із зняттям з реєстрації, отже відповідач порушив його право отримання житла як дитині-сироті й у відповідності це право підлягає судовому захисту шляхом скасування розпорядження Суворовської районної адміністрації ОМР від 28.10.2016р. №851р в частині зняття позивача ОСОБА_4 з квартирного обліку, на якому він перебував по загальній черзі та позачерговій групі черговості як дитина-сирота, та зобов'язання Суворовської районної адміністрації ОМР відновити позивача ОСОБА_4 у черзі на квартирному обліку складом сім'ї 1 (один) чоловік по загальній черзі та позачерговій групі черговості, як дитину-сироту, на якому він перебував до видання розпорядження адміністрації від 28.10.2016р. №851р.

Отже, позов ОСОБА_4 є законним, обґрунтованим й підлягає задоволенню.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 та ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з елементів здійснення принципу справедливого судочинства є принцип "рівності вихідних умов", дотримання балансу сторін при розгляді справи в суді.

У статті 8 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Термін «житло» в тлумачення Європейського суду з прав людини означає переважно місце, де особа мешкає на постійній основі, проте, цей термін може поширюватись і на місце, де особа мала твердий намір мешкати.

Таким чином, у даному випадку рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням принципу справедливого судочинства - дотримання справедливої рівноваги між інтересами сторін у справі, непропорційним втручанням державних органів у право позивача на отримання житла як дитини-сироти, і в наслідок порушенням положень ч. 1 ст. 6, ст. ст. 8, 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та ст. 2 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року.

Порушення норм процесуального права, а саме, ст. ст. 12, 81, 263, 264 ЦПК України та норм матеріального права, а саме, ст. ст. 39, 40, 42, 46 ЖК УРСР, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ч.ч. 1 та 13 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивач ОСОБА_4 поніс і документально підтвердив витрати по сплаті судового збору при подачі позовної заяви в сумі 640 гривень (а.с. 12-13), при подачі апеляційної скарги в сумі 704 гривень (а.с. 129), тому у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги позивача стягненню з відповідача на його користь підлягає й судовий збір в сумі 1344,00 гривень (640 грн.+704 грн.).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2017 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Одеської міської ради, про скасування розпорядження та зобов'язання відновити у черзі на квартирному обліку дитини-сироти задовольнити в повному обсязі.

Скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 28 жовтня 2016 року №851р в частині зняття ОСОБА_4 з квартирного обліку, на якому він перебував по загальній черзі та позачерговій групі черговості як дитина-сирота, та зобов'язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради відновити ОСОБА_4 у черзі на квартирному обліку складом сім'ї 1 (один) чоловік по загальній черзі та позачерговій групі черговості, як дитину-сироту, на якому він перебував до видання розпорядження адміністрації від 28 жовтня 2016 року №851р.

Стягнути з Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (Код ЄДРПОУ: 26303235, зареєстроване місце знаходження: 65025, м. Одеса, проспект Добровольського, 106) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_11, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 1344,00 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено: 21 лютого 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Р.Д. Громік